Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - Кириченко O.A. - 3.2.12. ГУУАМ

Головна мета Конференції з торгівлі і розвитку - сприяти розвитку міжнародної торгівлі, особливо з метою прискорення економічного розвитку. Конференція є постійним органом Генеральної Асамблеї ООН. Акт про її створення було прийнято у 1964 р. за підсумками Конференції з торгівлі й розвитку, скликаної насамперед для розгляду проблем країн, що розвиваються.

Засідання конференції проводяться кожні чотири роки.

Серед головних функцій ЮНКТАД такі:

- розвиток торгівлі між країнами, які перебувають на різних етапах економічного розвитку та з різними економічними системами;

- активна діяльність для організації переговорів про торгові угоди;

- узгодження торгової політики країн-членів.

У перервах між засіданнями конференції її функції виконує Рада з торгівлі і розвитку. Вона складається з представників усіх країн - членів ЮНКТАД.

3.2.12. ГУУАМ

Статус міжнародної організації ГУУАМ було надано на Ялтинському саміті ГУУАМ 6-7 червня 2001 р. На ньому президенти країн-учасниць: Азербайджану, Грузії, Молдови, України та Узбекистану - підписали Ялтинську хартію ГУУАМ - статутний документ, у якому визначено цілі, принципи, напрями співробітництва, організаційну структуру ГУУАМ. Вищим органом ГУУАМ названо щорічну зустріч глав держав, виконавчим органом - засідання міністрів закордонних справ, робочим органом - Комітет національних координаторів.

У 2002 р. Узбекистан зробив заяву про наміри вийти з організації, але офіційно заява була зроблена 29 грудня 2005 р. і денонсовані документи, які були підписані в межах ГУУАМ:

- "Ялтинська хартія";

- "Меморандум про сприяння торгівлі і транспортуванню";

- "Угода про взаємодопомогу і співробітництво в митних справах між урядами держав - учасниць ГУУАМ".

Після цього ГУУАМ втратило в абревіатурі літеру "У". ГУАМ практично не працював протягом багатьох років, але в 2005- 2006 рр. його робота активізувалась. Після проведення низки семітів із запрошенням на них президентів Румунії, Польщі, Литви, Болгарії та офіційних спостерігачів від ОБСЄ та США. На саміті ГУАМ 2006 р., який проходив у Києві 22-23 травня, країни-учасники підписали протокол про створення зони вільної торгівлі. Крім цього були підписані декларація про створення нової міжнародної організації "Організації за демократію й економічний розвиток - ГУАМ" і її статут. Були також авансовані плани створення паливно-енергетичної ради, яка повинна скоординувати зусилля та забезпечити енергетичну безпеку країн-учасниць. Штаб-квартира координаційної ради ГУАМ розташована в Києві.

На сьогодні ГУАМ більше політична організація, ніж економічна.

Торговельні відносини країн ГУАМ формуються під впливом поточного попиту на ринках країн-партнерів без утворення стійких галузево-технологічних зв'язків. Значну частку в експортно-імпортних товаропотоках становлять сировина, напівфабрикати та продовольство; фактично, лише Україна постачає на ринки ГУАМ продукцію машинобудування.

3.2.13. Організація Чорноморського економічного співробітництва

25 червня 1992 р. у Стамбулі Албанія, Азербайджан, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Туреччина та Україна підписали "Декларацію Саміту про Чорноморське економічне співробітництво", у якій було визначено принципи та цілі співробітництва в причорноморському регіоні та діяльності Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС). Статут організації затверджений в Ялті 5 червня 1998 р. Україна ратифікувала Статут 19 березня 1999 р. Після декларації Ялтинського саміту у червні 1998 р. організація юридично виходить на міжнародну арену. Організація ЧБС визначила основні напрями співробітництва:

- торгівля та економічний розвиток; банківська справа і фінанси;

- зв'язок;

- енергетика;

- транспорт;

- сільське господарство і агропромисловість;

- охорона здоров'я і фармацевтика;

- охорона навколишнього середовища;

- туризм;

- наука і техніка;

- обмін статистичними даними та економічною інформацією;

- співробітництво між митними та іншими прикордонними органами;

- контакти між людьми;

- боротьба з організованою злочинністю, незаконною торгівлею наркотиками, зброєю та радіоактивними матеріалами, з усіма актами тероризму та нелегальною міграцією.

ОЧЕС утворює цілий ряд робочих органів. Серед них: Парламентська Асамблея, Ділова рада, Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР).

Згідно з рішенням засідання Ради керуючих ЧБТР 1 червня 1999 р. банк розпочав свою роботу. Урочиста церемонія інавгурації ЧБТР відбулася 21 червня 1999 р. у місті Салоніки (Греція), де знаходиться центральний офіс банку. На цю новостворену фінансову установу було покладено такі функції: сприяти розвитку між народної торгівлі, фінансувати промислові проекти і підприємства в країнах-членах, співпрацювати з міжнародними установами і національними, фінансовими організаціями в країнах-членах, надавати допомогу для розвитку і реформування економіки країнам ОЧЕС, інвестувати проекти в економічній і соціальній сфері країн-членів, надаючи гарантії.

ОЧЕС - це регіональна ініціатива, яка останнім часом перетворилася на міжнародну економічну організацію. Метою одинадцяти членів регіонального угруповання є досягнення тривалого миру, стабільності та процвітання через економічне співробітництво, міжурядові зв'язки та взаємодію з міжнародними і регіональними системами.

За останні декілька років організація спрямувала свою увагу на знаходження позицій та місця в цілій системі міжнародних зв'язків.

ОЧЕС є виключно економічною організацією, яка фокусує свою увагу на виборі та впровадженні конкретних проектів з тим, щоб надати бізнесменам та підприємцям можливість покращити торговельні операції через кордони.