Її застосовують більшість організацій, які функціонують у "старих галузях", що давно склалися і характеризуються стабільною технологією. При впровадженні стратегії обмеженого зростання цілі розвитку підприємства встановлюються "від досягнутого" і коригуються з урахуванням зміни умов функціонування (темпів інфляції, рівня насиченості ринку, платоспроможного попиту тощо). Якщо керівництво в цілому задоволене станом організації, то в перспективі воно буде дотримуватися раніше впровадженої стратегії, оскільки орієнтація на неї залишається найпростішим і найменш ризикованим шляхом подальшого освоєння ринку.
Стратегія зростання
Найчастіше реалізується в нових галузях, що динамічно розвиваються і яким властива швидка зміна технологій. Ця стратегія визначається щорічним значним зростанням обсягів виробництва стосовно рівня попереднього року.
Стратегія скорочення або останнього засобу.
Перевага їй надається вкрай рідко, оскільки характерним для неї є встановлення цілей нижче рівня, досягнутого в минулому. На стратегію скорочення орієнтуються, якщо показники діяльності організації мають стійку тенденцію до погіршення і жодні засоби не допомагають їй протистояти.
Комбінована стратегія
Це будь-яке об'єднання розглянутих вище альтернатив - обмеженого зростання, зростання або скорочення. Такої стратегії дотримуються, в основному, значні диверсифіковані підприємства, що активно функціонують у декількох галузях із властивими ним розходженнями в ринковій кон'юнктурі. Так, організація може продати або ліквідувати одне зі своїх підприємств і замість нього придбати одне або декілька інших. У цьому випадку і відбудеться об'єднання двох базових альтернативних стратегій - скорочення і зростання.
Кожна з наведених вище стратегій є базовою стратегією, що, у свою чергу, має низку альтернативних варіантів. Так, стратегія зростання може бути реалізована шляхом придбання іншої фірми (зовнішнє зростання) або значного розширення асортименту продукції, яка вже виробляється (внутрішнє зростання). Стратегія скорочення також може мати певні альтернативи. До них належать: ліквідація - найрадикальніший варіант, коли організація перестає існувати; відсікання зайвого, за якого фірма ліквідує або перепрофілює свої неефективні підрозділи.
Формулювання загальної стратегії
Базові стратегії є варіантами загальної стратегії організації, базованої на комплексі функціональних стратегій, проектів і програм (однією з таких функціональних стратегій і є стратегія поведінки підприємства на зовнішньому ринку). Розробка, об'єднання та узгодження їх є важливою умовою наповнення загальної стратегії конкретним змістом. Після перевірки базових стратегій на відповідність цілям організації, зіставлення їх зі стадіями життєвих циклів товарів, попиту і технології, загальна стратегія підкріплюється функціональними стратегіями, конкретними проектами і програмами.
Розробка функціональних стратегій містить формування цілей і постановку завдань, що сприяють їх досягненню. Після цього встановлюються терміни вирішення завдань, визначаються необхідні ресурси і т. ін.
Формування функціональних стратегій, проектів і програм супроводжується об'єднанням і узгодженням їх у рамках загальної стратегії. Після цього настає період завершення формування стратегій. Він передбачає доопрацювання загальної стратегії до рівня відповідності її цілям розвитку організації.
Методи доопрацювання можуть бути найрізноманітнішими. Враховуються цілі й завдання розвитку організації, усі види стратегічної інформації. Часто доопрацювання загальної стратегії здійснюється з урахуванням концепції життєвого циклу продукції, що дає змогу узгодити стратегію розвитку зі структурою життєвого циклу товару і, відповідно, попиту на нього.
9.4.1. Антидемпінгові розслідування
Майже постійним супутником експортних процесів є антидемпінгові розслідування.
З 1990 р. до 30 червня 2006 р. у світі було розпочато 2938 антидемпінгових розслідувань, з яких у 1412 випадках вжито антидемпінгових заходів. При цьому близько 30 % антидемпінгових заходів були застосовані до країн з "перехідною економікою". Найчастіше антидемпінгові розслідування порушувалися проти експорту чорних металів (743), хімічної продукції (397), пластмас (301), машин та електрообладнання (262), виробів з текстилю (189) та ін.
Список країн, чий експорт став предметом антидемпінгового розслідування в 2006 р., очолював Китай (22 випадки), за ним ішли Корея (10), Тайвань (9), Індія (8).
Десять випадків розслідування щодо китайського експорту приходилося на долю двох країн - США та Індії.
За даними Мінекономіки України1 проти України в 2007 р. діяли 34 антидемпінгові міри - три спеціальні і одна компенсаційна. Деякі відомі вже більше 10 років. До моменту початку розслідування українські компанії поставляли на відповідні ринки продукції на 1,6 млрд дол. США, при цьому загальна вартість товарів, які підлягали в різних країнах світу регулюванню антидемпінговими та іншими запобіжними заходами становила більше 2 млрд дол. США. Більше всього проти України воюють виробники США (7 позицій), Росії (6) і країн ЄС (7). З 2005 р. проти українських виробників продовжувалися 5 антидемпінгових і 2 спеціальні розслідування. Серед товарів, за якими продовжуються розслідування, - феромарганець, хол о дно кат ний прокат і стеклосітка (Росія), селі-катомарганець (ЄС) і арматура (Росія).
До речі, завдяки лобіюванням вітчизняними компаніями своїх інтересів на внутрішньому ринку Україна в 2007 р. застосувала 20 антидемпінгових та інших запобіжних заходів проти різних країн. В основному ці заходи стосувалися різних груп будівельних матеріалів і будівельної справи, а також деяких видів тканини. Більшість цих заходів стосується білоруських компаній.
Після вступу України до СОТ антидемпінгових та інших запобіжних заходів проти нашої країни буде значно менше. По-перше, країнам - членам СОТ застосовувати запобіжні заходи один проти одного складніше, ніж проти країни, яка не входить до СОТ - необхідне дуже обґрунтоване пояснення. По-друге, кожне необґрунтоване і дискримінаційне порушення наша країна зможе апелювати на рівні самої СОТ. А деякі антидемпінгові заходи будуть зняті автоматично.
Потенційні пастки
Прямий продаж
Непрямий продаж
9.6. Стратегія імпорту
9.7. Глобальна стратегія
9.8. Стратегічний контроль
Глава 10. Основи маркетингової діяльності
10.1. Маркетингова діяльність
10.1.1. Сутність маркетингу