Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Гребельник О. П. - 7.3. Спеціальні види контролю на митному кордоні України

Окремі види продукції підлягають спеціальному контролю. Здійснюючи експортно-імпортні операції, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, крім митного контролю, повинен розв'язати проблеми, які пов'язані із застосуванням спеціальних видів контролю на кордоні, — ветеринарного, карантинного, екологічного, радіологічного, санітарно-епідеміологічного та гомологічного.

Ветеринарний контроль полягає у використанні системи заходів щодо пропуску через митний кордон України товарів тваринного походження. На прикордонних пунктах пропуск таких товарів регулюється "Правилами пропуску вантажів, підконтрольних служб і ветеринарної медицини", затвердженими Головним державним інспектором ветеринарної медицини України 7.08.93 №15-4-1/263 та головою Держмиткому України 13.08.93 №11/12841.

Відповідно до ст. 2 і 16 Закону України "Про ветеринарну медицину" та ст.І8 Митного кодексу України підконтрольними ветеринарній медицині є:

• усі види тварин (домашні, дикі, зоопаркові, циркові, лабораторні), хутрові звірі, кролі, домашня, дика птиця, бджоли, жива риба і рибопродукти, раки, жаби, молюски, сперма, ікра риби, інкубаторні яйця;

• продукти тваринного походження і харчові вироби з них (м'ясо, молоко, яйця, мед та ін.)

• сировина тваринного походження для переробки (сирі шкіри і хутро, необроблена вовна, пух, пір'я, роги, кістки га ін);

• готові харчові продукти тваринного походження (консерви м'ясні, рибні, сири, масло вершкове, маргарин, ковбасні вироби, м'ясні копченості) в непорушеній упаковці, виготовлені відповідно до стандартів і нормативів на підприємствах держав та експортерів;

• корми тваринного походження (м'ясна, рибна, кров'яна, кісткова мука, комбіновані і живі корми для риб);

• корми рослинного походження (фуражне зерно, комбікорми, коренеплоди, бульбоплоди, сіно, солома);

• інші продукти, предмети і матеріали, які можуть бути збудниками заразних хвороб, мікробні віруси, ветеринарні препарати та медикаменти, предмети колекціонування тваринного походження, незалежно від відомчої підпорядкованості і форми власності.

Транспортні засоби, що повертаються після перевезення, підлягають дезінфікуванню. Підстилку для тварин і пакувальні матеріали спалюють. Експорт, імпорт і транзит за межі держави здійснюються з дозволу головного інспектора ветеринарної медицини або його заступників.

При ввезенні на територію України або вивезенні за її межі юридичними та фізичними особами предметів тваринного походження прикордонній митниці подається ветеринарний сертифікат. Митне оформлення предмета (вантажу) може бути здійснене після закінчення ветеринарного контролю.

Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні та транспорті здійснюються регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті, їх структурними підрозділами (пунктами). Безпосередньо ветеринарно-санітарний контроль на державному кордоні та транспорті здійснюють державні інспектори ветеринарної медицини з оформленням відповідних документів. Робочі місця зазначених осіб облаштовуються у пункті пропуску через державний кордон.

Державний ветеринарно-санітарний контроль на державному кордоні та транспорті здійснюється за наявності оригіналів документів, виданих державною ветеринарною службою країни-відправника, з урахуванням ЇЇ епізоотичного стану та за умови виконання ветеринарних вимог України щодо імпорту вантажів.

Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні та транспорті здійснюються регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та транспорті, їх структурними підрозділами (пунктами). Безпосередньо ветеринарно-санітарний контроль на державному кордоні та транспорті здійснюють державні інспектори ветеринарної медицини з оформленням відповідних документів. Робочі місця зазначених осіб облаштовуються у пункті пропуску через державний кордон.

Відповідно до законодавства пропуск через митний кордон України, підконтрольних службі ветеринарної медицини, дозволяється тільки з країн, благополучних в епізоотичному плані, за наявності оригіналу ветеринарного сертифіката країни походження з обов'язковим зазначенням конкретного одержувача та при виконанні ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, після проходження обов'язкового ветеринарного контролю.

Рішення про пропуск таких вантажів або окремих предметів приймаються начальником прикордонного чи транспортних пунктів держконтролю, а за необхідності — начальником регіональної служби держветконтролю на кордоні і транспорті. Забороняється ввезення всіх видів вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, через треті країни, в тому числі і країни СНД, у порядку реекспорту.

Державний ветеринарно-санітарний контроль на державному кордоні та транспорті здійснюється за наявності оригіналів документів, виданих державною ветеринарною службою країни-відправника, з урахуванням ЇЇ епізоотичного стану та за умови виконання ветеринарних вимог України щодо імпорту вантажів.

Оформлення дозволів на перевезення вантажів тваринного походження, вивіз (ввіз), транзит, забезпечення транспортом та інші організаційні питання покладаються на власників вантажів (відправників чи одержувачів). Основним документом, який засвідчує проходження процедури ветеринарного контролю, є ветеринарний сертифікат.

Таким чином, ветеринарний сертифікат є однією з підстав для переміщення через митний кордон України товарів, які підлягають ветеринарному контролю. Він потрібний при оформленні та переміщенні через митний кордон України вантажів, що підлягають ветеринарному контролю. Механізм надання ветеринарного сертифіката має певні особливості.

Так, ветеринарне свідоцтво за формою Ф 2 — це документ, що видається фахівцями структурних підрозділів регіональних служб держветконтролю за місце оформлення вантажу після проведення ветеринарно-санітарної експертизи.

Для експорту підконтрольних вантажів у країни СНД для митного оформлення надається ветеринарне свідоцтво.

При ввезенні тварин органами держветмедицини за місцем акредитації отримувача видається ветеринарне свідоцтво за формою Ф 1.

Погодження державного департаменту ветеринарної медицини на ввезення ветеринарних препаратів використовується як підстава для отримання імпортної ліцензії у Мінекономіки, якщо товар підлягає ліцензуванню. Надається до митного органу під час першого декларування товарів, на які воно видане.

Суб'єкти зовнішньоекономічної ДІЯЛЬНОСТІ, що здійснюють заготівлю та вирощування тварин, виробництво, переробку, зберігання, транспортування і реалізацію тварин, продуктів та сировини тваринного та рослинного походження, несуть відповідальність у вигляді штрафу:

• за переміщення через державний кордон без обов'язкового проведення ветеринарно-санітарної експертизи підконтрольних ветеринарному нагляду вантажів у розмірі вартості ввезеної продукції;

• за реалізацію ввезених на територію України продуктів та сировини тваринного походження, кормів для тварин, які не пройшли в Україні ветеринарно-санітарну експертизу, — у розмірі вартості реалізованої продукції.

Слід зауважити, що обов'язковою умовою ввезення товарів тваринного походження на митну територію України є врахування епізоотичного стану в країні-експортері. У випадках погіршання епізоотичного стану в будь-якій державі відповідними державними інспекціями країни імпорту може бути оголошена заборона на ввезення певних товарів тваринного походження, що вважається одним із методів нетарифного регулювання імпорту.

Відповідно до закону України "Про карантин рослин" від 30.06.93 № 3348-ХИ та постанови Кабінету Міністрів № 892 від 28.10.93 "Про статус Державної служби з карантину рослин України" на пунктах пропуску державного кордону при експорті та імпорті насіння і продукції імпортного походження здійснюється карантинний контроль.

Відповідно до ст. 5 Закону центральним спеціально уповноваженим державним органом з карантину рослин є Головна державна інспекція з карантину рослин України. Іншими спеціальними органами у галузі карантину рослин є обласні і міські інспекції з карантину рослин, пункти карантину рослин в пунктах пропуску на державному кордоні України. При цьому основними завданнями Державної служби карантину рослин є:

1. Охорона території України від занесення з-за кордону або з карантинних зон небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур'янів, усіх видів культур живих грибів, бактерій, вірусів — збудників хвороб, а також комах, кліщів і нематод, що пошкоджують рослини.

2. Здійснення державного контролю за дотриманням особливого карантинного режиму і проведення заходів щодо карантину рослин при ввезенні, вивезенні, перевезенні, зберіганні підкарантинних матеріалів.

Даний вид контролю здійснюють обласні прикордонні інспекції з карантину рослин та пункти пропуску на державному кордоні. До їх компетенції належить:

• видача сертифікатів на насіння, рослини і продукцію рослинного походження, що експортуються, а також, що вивозяться із зон особливого карантинного режиму;

• проведення карантинної перевірки і лабораторної експертизи завезення з-за кордону під карантин них матеріалів та об'єктів (у тому числі тих, що надходять у багажі, поштових відправленнях і ручному вантажі пасажирів);

• організація, оздоровлення, знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів, транспортних засобів, що прибувають з-за кордону;

• контроль за діяльністю інтродукційно-карантинних розсадників, державних сортодільниць, оранжерей і теплиць, що проводять карантинну перевірку насіння, рослин та садівного матеріалу, завезеного з-за кордону;

• здійснення державного контролю за виробництвом, заготівлею, транспортуванням, зберіганням, переробкою, використанням і реалізацією насіння, рослин і продукції рослинного походження, що імпортуються чи експортуються.

До підкарантинної та підконтрольної продукції відносять: насіння, рослини, частини рослин, продукцію рослинного походження, транспортні засоби, тару, упаковку та будь-які матеріали, за допомогою яких можуть поширюватись карантинні об'єкти.

Вантажі, які попадають під карантинний контроль можна класифікувати таким чином: підконтрольні об'єкти, підконтрольні матеріали, підкарантинні матеріали. Якщо підконтрольні матеріали можуть підлягати карантинному огляду без супровідних фітосанітарних документів, то підкарантинні матеріали підлягають карантинному контролю на державному кордоні з обов'язковим наданням фітосанітарних документів.

Первинний огляд підкарантинної продукції проводиться безпосередньо на кордоні. За відсутності зараження карантинні об'єкти безперешкодно пропускаються до місця призначення. Крім цього, для всіх підконтрольних і підкарантинних матеріалів обов'язковим є вторинний огляд за місцем розмитнення (розвантаження) підкарантинної продукції державним інспектором з карантину рослин. За необхідності може бути проведена лабораторна експертиза за місцем отримання вантажу.

Обов'язковими документами для ввезення в Україну підкарантинних матеріалів є:

• фітосанітарний сертифікат— це документ, який повинен бути при транспортних документах, що супроводжують підкарантинний вантаж. Вимагається при переміщенні через митний кордон України та оформленні вантажів, що підлягають контролю з боку Держінспекції карантину рослин і, відповідно, видається державними органами з карантину і захисту рослин країни-експортера;

• карантинний дозвіл на імпорт, що видається Головою держінспекції карантину рослин Міністерства АПК.

Всі підконтрольні та підкарантинні матеріали, що надходять з-за кордону і які пройшли фітосанітарний контроль на прикордонно-перепускному пункті, підлягають вторинному карантинному догляду, а за необхідності — лабораторній експертизі в місці призначення. При виявленні карантинних об'єктів вантажі підлягають очищенню або знезараженню, в разі необхідності — знищенню.

Отже, митне оформлення вантажів проводиться тільки після здійснення фітосанітарного контролю. При цьому державний інспектор має право:

• затримувати на весь період проведення фітосанітарної експертизи підкарантинні матеріали та об'єкти, що вивезені без карантинних сертифікатів з території, де встановлено особливий карантинний режим, або ввезені з-за кордону без карантинного дозволу;

• відібрати зразки насіння рослин, продукції рослинного походження та інших матеріалів для проведення лабораторної експертизи згідно з законодавством;

• накладати адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про карантин рослин.

Підприємства, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням і торгівлею підкаран-тинних матеріалів, зобов'язані:

• при закупівлі за кордоном великих партій насіння, рослин і продукції рослинного походження направляти за свій рахунок держінспекторі в з карантину рослин для фітосанітарного контролю у місцях відвантаження підкарантинних матеріалів в Україну;

• надавати безкоштовно в користування органів держслужби з карантину рослин транспортні засоби, необхідне обладнання, засоби зв'язку, в тому числі для прикордонних пунктів пропуску;

• організації, які здійснюють імпорт насіння, рослин і продукції рослинного походження, зобов'язані не пізніше п'яти днів до можливого ввезення в країну продукції повідомити про це інспекцію з карантину рослин;

• вивезення імпортної продукції рослинного походження із залізничних станцій, аеропортів за межі країни допускається після карантинної перевірки у разі наявності карантинних сертифікатів, що видаються на кожну партію вантажу, чи інспекторами з карантину рослин.

Насіння, рослини без штампа встановленого зразка, який проставляється на вантажних документах державними органами, і продукція рослинного походження, завезені в Україну із зарубіжних країн, у разі виявлення в них карантинних та інших небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур'янів підлягають обов'язковому знезаражуванню хімічними чи іншими засобами.

Хімічне знезараження насіння, рослин і продукції рослинного походження від карантинного та інших небезпечних шкідників і хвороб рослин на прикордонних пунктах з карантину, через які завозиться цей вантаж, проводиться обласними фумігаційними загонами держслужби з карантину рослин.

Вивезення підкарантинних матеріалів за межі України проводиться на основі фітосанітарного догляду в супроводі фітосанітарного сертифіката на експорт міжнародного зразка, що завіряється трикутним штампом і видається на кожну транспортну одиницю.

Фітосанітарний контроль експортованих підкарантинних матеріалів проводиться у місці попереднього відвантаження і додатково в прикордонних пунктах при перевантаженні, коли формується товарна партія з видачею фітосанітарного сертифіката. При експорті без перевантаження в прикордонних пунктах здійснюється тільки контроль за правильним оформленням фітосанітарного сертифіката на експорт, який видано з місця відвантаження. Якщо фітосанітарний сертифікат за місцем відвантаження оформлено неправильно, в пункті вивезення оформляється новий сертифікат.

Рішення держінспектора щодо заборони вирощування, вивезення, зберігання чи використання підкарантинної продукції є обов'язковим для виконання. На підприємців, винних у порушенні карантинних вимог щодо вивезення з карантинних зон або ввезення з-за кордону підкарантинних матеріалів, за подання головних державних інспекторів з карантину рослин накладається штраф у судовому порядку.

Екологічний контроль здійснюється Державною екологічною інспекцією Міністерства екології і природних ресурсів. Державна екологічна інспекція зобов'язана забезпечити здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон:

• транспортних засобів, у тому числі літаків, суден, військових кораблів;

• вантажів, які містять промислову сировину, відходи виробництва, хімічні сполуки, токсичні, хімічні, радіоактивні та інші небезпечні для навколишнього середовища і здоров'я людей речовини, засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, добрива;

• усіх видів риб, диких тварин і рослин, зоологічних, ботанічних, мінералогічних колекцій і мисливських трофеїв.

Відповідно до нормативних документів визначено пропускні пункти, на яких здійснюється екологічний контроль. Крім цього, визначено фіксовані ставки зборів за виконання робіт, пов'язаних з наданням послуг під час здійснення екологічного контролю.

Такий контроль, як правило, здійснюється безпосередньо в пункті пропуску на державному кордоні. Екологічний контроль в зоні діяльності регіональних митниць і митниць здійснюється з метою прискорення проходження вантажів у пунктах пропуску через державний кордон України, а також для здійснення більш детального догляду вантажів (у разі потреби).

Під час транзитних перевезень екологічний контроль вантажів може здійснюватись у місцях їх перевантаження на території України.

У разі проведення екологічного контролю у країнах-експортерах великих партій вантажів у зоні діяльності регіональних митниць і митниць (при експорті) та в морських і річкових портах (крім паромних переправ, під час розвантаження суден) оформлюється Екологічна декларація. Екологічна декларація (оригінал або копія, яка завірена в установленому порядку) повинна знаходитись у комплекті перевізних документів, що супроводжують вантаж.

Для оперативного вирішення питань, пов'язаних з проходженням особливо великих партій (понад 100 тонн) вантажів, що підлягають екологічному контролю в пунктах пропуску через державний контроль, власникові вантажів необхідно за ЗО днів до перетину кордону здійснити попередню оплату робіт, пов'язаних з наданням послуг в обласному управлінні екологічної безпеки, якому підпорядковані зазначені пункти.

Збори за виконання робіт, пов'язаних з наданням послуг під час здійснення екологічного контролю транспортних засобів та невеликих партій вантажів, сплачуються безпосередньо на кордоні через відділення банку. У разі неможливості застосування безготівкової форми розрахунків дозволяється проводити розрахунки готівкою через контрольно-касові апарати за умови інкасації її в уповноваженій установі банку протягом дня здійснення сплати.

Основними документами, які видаються уповноваженими органами Міністерства екології та природних ресурсів при здійсненні митного оформлення товарів, що підлягають екологічному контролю, є дозволи. Залежно від виду товару та умов його ввезення до митниці подаються:

— сертифікат екологічного контролю для вивезення за межі України відходів та брухту чорних та кольорових металів (для попередження випадків з перевищенням норм радіоактивного випромінювання);

— погодження на ввезення (вивезення) продукції, що може містити озоноруйнуючі речовини, при оформленні відповідної продукції;

— дозвіл (ліцензія) на ввезення (вивезення) екологічно небезпечних вантажів або відходів;

— дозвіл на експорт (імпорт) товарів, що були в ужитку;

— дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів;

— погодження органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього середовища при ввезені металобрухту;

— висновок про дотримання вимог чинного законодавства, норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки при експорті (імпорті) радіоактивних матеріалів—для перевезення через митний кордон України джерел іонізуючого випромінювання.

Радіологічний контроль. В Україні не створена окрема служба з радіологічного контролю. Зазначений вид контролю здійснюється всіма вказаними вище контролюючими службами відносно до підконтрольних їм об'єктів. Основна відповідальність за проведення радіологічного контролю покладена на органи Міністерства екології та природних ресурсів. Проставлення в товаро-супровідних документів дозвільних штампів цих органів щодо здійснення екологічного контролю свідчить про позитивні результати радіологічного контролю.

Відповідно до Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 08.09.99 № 204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.11.99 за № 787/4080, органи Міністерства екології та природних ресурсів здійснюють радіаційний контроль.

Радіаційний контроль здійснюється з метою контролю щодо додержання вимог чинного законодавства при переміщенні через державний кордон радіоактивних речовин (РР) і ядерних матеріалів (ЯМ). Радіаційний контроль всіх вантажів, що перетинають державний кордон України, у тому числі й транзитних, є обов'язковим.

Основними завданнями радіаційного контролю є:

— виявлення фактів випадкового або навмисного несанкціонованого ввезення, вивезення та транзитного перевезення територією України джерел іонізуючого випромінювання у вигляді РР і ЯМ;

— контроль за виконанням вимог, норм і правил при санкціонованому транспортуванні РР і ЯМ через державний кордон;

— контроль за забезпеченням радіаційної безпеки персоналу, який здійснює перевезення РР і ЯМ, персоналу в пунктах пропуску через державний кордон та пасажирів.

У разі виявлення спроби несанкціонованого ввезення радіаційно небезпечного об'єкта його переміщення через державний кордон України забороняється. Після складання акта про виявлене порушення об'єкт повертається вантажовідправнику. У разі спроби несанкціонованого вивезення радіаційно небезпечного об'єкта він до митного огляду не допускається і його переміщення через державний кордон України забороняється. Об'єкт затримується у пункті пропуску на спеціально обладнаному майданчику до визначення подальших дій з ним згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок взаємодії органів виконавчої влади та юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії, в разі виявлення радіонуклідних джерел іонізуючого випромінювання у незаконному обігу" від02.06.03№813.

Під час санкціонованого перевезення радіаційно небезпечних об'єктів у разі виявлення порушень норм і правил радіаційної безпеки при транспортуванні РР і ЯМ об'єкт до митного огляду не допускається і його подальший рух через державний кордон України забороняється. Об'єкт затримується в пункті пропуску до усунення порушень. При ввезенні об'єкта на територію України усунення порушень норм і правил РБ повинно проводитися на території держави-відправника.

Санітарно-епідеміологічний контроль. Даний вид контролю регламентується Законом України від 24.02.94 № 4004-ХИ "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Відповідно до ст. 16 даного законодавчого акта підприємства, установи, організації та громадяни можуть ввозити з-за кордону сировину, продукцію (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) і реалізовувати чи використовувати їх в Україні лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення. Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем України.

У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Тимчасовий порядок проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 № 247, зареєстрований в Міністерстві юстиції У країни 10.01.01 за № 4/5195.

З метою запобігання занесенню в Україну особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних для людей інфекційних хвороб у прикордонних контрольних пунктах у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, створюються і функціонують спеціальні санітарно-карантинні підрозділи.

Установи державної санітарно-епідеміологічної служби здійснюють свою діяльність відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, затвердженого постановою КМУ від 22.06.99 № 1109. Відповідно до п. 10 Положення головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міст, районів та їх заступники, головні державні санітарні лікарі на водному, залізничному, повітряному транспорті та їх заступники, а також головні державні санітарні лікарі об'єктів з особливим режимом роботи у межах відповідних адміністративних територій (об'єктів) мають право видавати відповідно до законодавства дозволи на:

— ввезення з-за кордону сировини, продукції (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) та реалізацію і використання їх в Україні;

— транзит через територію України хімічних, біологічних, радіоактивних, інших небезпечних для здоров'я населення видів сировини, корисних копалин, речовин та матеріалів (у тому числі нафти і нафтопродуктів, природного газу).

Відповідно до законодавства України визначено, що санітарна охорона території України забезпечується проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів та санітарно-епідеміологічним наглядом у пунктах пропуску через державний кордон та на всій території України.

Підрозділи санітарно-епідеміологічного контролю в пунктах пропуску проставляють в товаросупровідних документах такі штампи: "Ввезення на митну територію дозволено", "Ввезення дозволено без права реалізації (використання)". Для митного оформлення у вільне використання в цьому випадку необхідне отримання Висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи та штампу "Ввезення, реалізацію (використання) дозволено" за місцем надходження вантажу.

Висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 28.12.02 № 5.10/47505 затверджено об'єкти зовнішньоекономічної діяльності за кодами УКТ ЗЕД, а також об'єкти, на яких проведена державна санітарно-епідеміологічна експертиза на етапі їх державної реєстрації в Україні (медична техніка, вироби медичного призначення, пестициди, агрохімікати тощо). В документах на зазначені товари штамп "Ввезення, реалізацію (використання) дозволено" проставляється безпосередньо в пункті пропуску, і цього достатньо для митного оформлення товарів у вільне використання на території України.

Гомологічний контроль. З метою посилення контролю за переміщенням коштовних, напівкоштовних та декоративних каменів походженням з України створено Державний гомологічний центр Міністерства фінансів України, який проводить всі роботи, пов'язані з експертною оцінкою якісних та вартісних показників природних та штучних дорогоцінних каменів органічного утворення, напівдорогоцінних та декоративних каменів. Дозволом для переміщення вказаного вантажу є експертний висновок встановленої форми на бланках суворої звітності.

Слід зазначити, що право на виконання відповідних експертних робіт мають крім штатних співробітників Державного гомологічного центру також позаштатні акредитовані експерти.