Міжнародна економіка - Білоцерківець В.В. - 3.3. Міжнародна торговельна діяльність

Міжнародна торгівля характеризується сукупним товарообігом між усіма країнами світу, який розраховується додаванням лише обсягів експорту. Зовнішня торгівля складається з оплачуваного вивозу (експорту) і оплачуваного ввозу (імпорту товарів).

За критерієм товарної спеціалізації виділяються такі види міжнародної торговельної діяльності: торгівля готовою продукцією; торгівля машинами й обладнанням; торгівля сировиною; торгівля послугами. Зазначені види міжнародної торговельної діяльності характеризуються: змінами структури товарообігу за рахунок зростання до 70% частки готових виробів, зниження частки продовольства й сировини до 30%, крім палива; щорічним оновленням на 1/3 номенклатури продукції обробних галузей (особливо електроніки); зростанням темпів торгівлі машинами й устаткуванням на основі розвитку внутрішньогалузевих зв'язків і розширення міжнародного виробничого кооперування (у межах ТНК здійснюється до 1/3 всього імпорту та 3/5 торгівлі комплектуючими); зростанням частки взаємної торгівлі розвинених країн (більше 70% міжнародної торгівлі); розширенням ринку наукової продукції, патентів, ліцензій, "ноу-хау", збільшенням експорту й імпорту послуг.

Докладніше про міжнародну торгівлю йтиметься в темах 4, 5, 6 і 7.

3.4. Іноземна інвестиційна діяльність. Фінансова діяльність

Суть міжнародної інвестиційної діяльності полягає у перенесенні за кордон процесу створення продукції. Це пояснює поєднання економічних інтересів суб'єктів міжнародної економічної діяльності, що експортують та імпортують іноземні інвестиції. Міжнародне інвестування є процесом вилучення частини капіталу з національного обігу в цій країні й переміщення його в товарній чи грошовій формі у виробничий процес та обіг іншої країни.

Причинами значного зростання обсягів міжнародної інвестиційної діяльності є: прискорення темпів економічного та науково-технічного розвитку; перенесення виробництва трудомісткої продукції в країни, що розвиваються (це дозволяє знижувати витрати виробництва за рахунок дешевшої робочої сили); вкладення капіталу: в добувні галузі за кордоном, що забезпечує постійні джерела сировини; в обробну промисловість розвинутих країн, що дозволяє долати митні бар'єри; перенесення шкідливих для навколишнього середовища виробництв в інші країни, в першу чергу, у країни, що розвиваються.

Міжнародна інвестиційна діяльність здійснюється у формі вивозу підприємницького капіталу. Прямі інвестиції забезпечують контроль інвестора над об'єктами інвестування, а портфельні інвестиції не забезпечують такого контролю.

Головні сучасні тенденції міжнародної інвестиційної діяльності: 1) перевищення обсягами зарубіжної продукції ТНК обсягів світової торгівлі; 2) позитивна динаміка прямих іноземних інвестицій (більш ніж чотирикратне збільшення за кожне десятиліття з кінця ХХ ст.); 3) домінування прямих іноземних інвестицій, США, ЄС і Японії, частка яких становить 4/5 від загальносвітового обсягу; 4) рух капіталу відбувається в багатьох напрямах, багато країн є одночасно експортерами й імпортерами капіталу; 5) збільшення частки прямих інвестицій порівняно з портфельними; 6) істотні зміни у галузевій структурі вивозу капіталу (у першій половині ХХ ст. капітал вкладався переважно в добувні галузі, потім - в обробну промисловість і торгівлю, а з останньої третини ХХ ст. - переважно у новітні технології і сферу послуг).

Міжнародна фінансова діяльність здійснюється на міжнародному фінансовому ринку при переміщенні фінансів із секторів з відносними надлишками у ті сектори, де в них є потреба. Головними суб'єктами міжнародної фінансової діяльності є: національні фінансові інститути; міжнародні інвестиційні інститути (міжнародні інвестиційні фонди, компанії, промислові і фінансові ТНК). Ключовою тенденцією еволюції фінансового капіталу є набуття ним якості глобального віртуального капіталу, представленого переважно цінними паперами й електронними грошима в інформаційних комп'ютерних мережах. Такий капітал все більше відокремлюється від реального капіталу (промислового, торговельного, позичкового) і провокує глобальні фінансові кризи (наприклад, у 1998 і 2008 рр.). У ХХІ ст. віртуальний капітал стає глобальною віртуальною мережею, непідконтрольною національним та наднаціональним державним утворенням. Для цього найбільш сприятливими є спекулятивні сфери діяльності, де не створюються нові матеріальні та нематеріальні цінності.

Докладніше про міжнародну інвестиційну та фінансову діяльність йтиметься у темах 8, 9, 10 і 11.

Основні терміни і поняття

Міжнародна економічна діяльність, основи міжнародної економічної діяльності, існуючі та набуті фактори міжнародної економічної діяльності, суб'єкти міжнародної економічної діяльності, держава, транснаціональні корпорації, "Велика сімка", міжнародне виробництво, фактори розвитку міжнародного виробництва, міжнародний бізнес, лізинг, факторинг, міжнародна торговельна діяльність, причини міжнародної торговельної діяльності, види міжнародної торгівлі, причини міжнародної інвестиційної діяльності, міжнародна інвестиційна діяльність, суб'єкти міжнародної інвестиційної діяльності, фінансова діяльність, суб'єкти міжнародної фінансової діяльності, тенденції міжнародної фінансової діяльності.