Міжнародна економіка - Білоцерківець В.В. - 15.5. Валютний ринок України та особливості його функціонування

Національний валютний ринок - це регламентований національним законодавством механізм купівлі-продажу національної валюти, її конверсії в іноземні валюти.

Національні валютні ринки характеризуються:

- обсягом валютних операцій;

- кількістю конвертованих валют, що обертаються на ринку;

- ступенем конвертованості національної валюти;

- характером регулювання валютних операцій, у т.ч. державного регулювання;

- ступенем інтегрованості країни у світову валютну систему. Основні проблеми розвитку валютного ринку України:

1) зміцнення позиції національної валюти України на світових валютних ринках;

2) інтеграція національної грошової одиниці у світову та регіональні валютні системи відповідно до світових стандартів;

3) покращення стану і структури платіжного балансу України;

4) проблема скорочення і ліквідації міжнародної кредитної заборгованості;

5) визначення оптимальної позиції гривні в зонах "євро" і "рубля".

Умови вирішення цих проблем:

- наближення ринкового курсу гривні до паритету купівельної спроможності, у тому числі за рахунок стимулювання попиту на гривню на світових валютних ринках;

- кредити мають жорстко регламентуватись і використовуватися для придбання за кордоном новітніх технологій. Це особливо стосується металургійного комплексу як головного постачальника валюти, що потребує модернізації та реконструкції.

Структура валютного ринку України представлена його суб'єктами - учасниками валютного ринку (рис. 15.6), системою валютних цінностей (рис. 15.7) і механізмами їх ціноутворення, відповідною інфраструктурою, яка забезпечує ефективне функціонування валютного ринку і валютний контроль (рис. 15.8).

Серед чинників, які викликали різкі коливання курсу гривні та її знецінення в умовах світової економічної кризи 2007-2010 рр. слід виділити:

- надмірні обсяги кредитування в іноземній валюті;

- бажання банків отримати максимальний прибуток від спекулятивних операцій на міжбанківському ринку;

- суттєве перевищення попиту на іноземну валюту над її пропозицією на готівковому ринку внаслідок втрати довіри домогосподарств до національної валюти, що девальвує. Готівковий ринок перетворився у джерело купівлі іноземної валюти для погашення кредитів;

- підвищення рівня фінансової доларизації та поступова втрата гривнею функції нагромадження;

- зростання державного боргу.

Для стабілізації курсових коливань гривні (яка є м'якою валютою і не користується попитом за межами країни) в умовах світової економічної кризи НБУ акцентував увагу на використанні прямих інструментів валютно-курсової політики. Йдеться про перегляд лімітів валютної позиції та заборону враховувати в ній резерви; позбавлення резидентів можливості вивозити за кордон валюту, що куплена на міжбанківському ринку за індивідуальною ліцензією або залучена у вигляді кредитів тощо. Серед інструментів опосередкованого впливу на кон'юнктуру внутрішнього валютного ринку НБУ акцентував увагу на валютні "інтервенції". Реалізація цих заходів в умовах найвищої девальвації гривні (початок 2009 р.) дозволила стабілізувати ситуацію на валютному ринку України.

Валютне регулювання в Україні доцільно посилити за такими основними напрямами:

- обмеження можливостей комерційних банків щодо здійснення спекулятивних операцій;

- обмеження обсягів купівлі іноземної валюти лише потребами проведення поточних операцій із зарубіжними партнерами;

- створення перешкод для нелегального вивезення іноземної валюти з країни.

Основні терміни та поняття

Світовий фінансовий центр (СФЦ), євроринок, ф'ючерсні валютні операції, депозитні валютні операції, хеджирування, арбітражні валютні операції, валютні операції своп, валютні операції спот, національний валютний ринок, форвардні валютні операції, валютний ризик, валютні операції, опціонні валютні операції, біржовий валютний ринок, конверсійні валютні операції.