Міжнародна економіка - Козак Ю.Г. - Вплив іноземних інвестицій на зовнішньоекономічні зв'язки країн Центральної і Східної Європи

Серед країв Центральної і Східної Європи 38 обсягом залучених прямих іноземних, інвестицій безперечним лідером є Польща - 67,6 млрд дол. у період з 1991 по 2004 роки [175]. За нею йдуть Чехія 42,4 млрд дол. (1993-2004 pp.) [113], Угорщина - 41,8 млрд (1991-2004 pp.) [136], Румунія - 16,1 млрд (1991-2004 pp.) [178], Болгарія - 9,1 млрд (1991-2004 pp.) [108].

Оцінимо вплив ПІІ на економіку Польщі. На жаль, невелика кількість спостережень (іноземні інвестиції реально стали надходити до Польщі тільки з 1991 р.) не дозволяє побудувати значимі багатофакторні регресійні моделі, які визначали б вплив іноземних інвестицій на польську економіку. Однак навіть найпростіші регресійні моделі (9.127) - (9.134) з однією незалежною змінною дозволяють якісно визначити вплив іноземного капіталу на розвиток польської економіки (значимість моделей і коефіцієнти Стьюдента наведен* в Додатку 6, Е. І):

Е= 13,998 + 1,912 FDI in (9.127)

І = 13,236 + 3,726 FDI in (9.128)

ТВ = 762,060 - 1,814 FDI in (9.129)

ТВ = 43,732 - 5,224 RER (9.130)

SB = 888,570 - 0,260 FDI in (9.131)

SB = 65,903 - 0,701 RER (9.132)

CA= 585,581 - 1,051 FDI in (9.133)

CA = 280,806 - 3,296 RER (9.134)

Значення коефіцієнта при прямих іноземних інвестиціях рівняння (9.127) свідчить про те, що приплив ШІ стимулює товарний експорт Польщі. Дійсно, цей показник платіжного балансу Польщі зростав з 14,4 млрд дол. у 1991 р. до 18,4 млрд у 1994 p., 30,7 млрд у 1997 p., 41,7 млрд 2001 p. і 81,9 млрд дол. у 2004 р.

Як видно з регресійної моделі (9.128), приплив ПП також стимулює і збільшення обсягів товарного імпорту Польщі. При цьому порівняння коефіцієнтів регресійних моделей (9.127) і (9.128) свідчить про те, що ПІІ приводять до сильнішого збільшення товарного імпорту, ніж експорту. У результаті сумарний вплив ШІ на товарний баланс Польщі є негативний (про це свідчить знак коефіцієнта при незалежній змінній у рівнянні 9.129).

Негативний вплив ПІІ на торговельний баланс Польщі пов'язаний, насамперед, з тим, що ТНК, які діють у країні, при випуску продукції намагаються закуповувати комплектуючі й устаткування у своїх виробничих структурах за кордоном. Ця стратегія стимулює виробництво усередині ТНК, збільшуючи сукупні доходи корпорації.

На думку деяких експертів, польський ринок збуту відіграє помітну роль у підтримці економічної кон'юнктури в країнах ЄС, сприяючи зростанню виробництва і зайнятості, а також збільшенню припливу доходів у національні бюджети. При цьому 64% усіх залучених ПІІ, 68,3% експорту, 65,6% імпорту, 11,7 млрд дол. дефіциту торговельного балансу Польщі припадає на країни ЄС.

У рівнянні (9.130) представлений зв'язок між торговельним балансом Польщі і реальним обмінним курсом. Значення коефіцієнта цієї регресійної моделі свідчить про те, що зростання реального обмінного курсу польського злотого також призводить до погіршення торговельного' балансу країни. Так, якщо після фінансової кризи 1998 р. в усіх країнах СНД відбувалося зниження реального курсу національних валют, у Польщі реальний курс злотого зростав. Унаслідок цього конкурентні позиції польських товарів на ринках СНД істотно погіршилися. Так, тільки в Росію після кризи 1998 р. польський експорт скоротився більше ніж на 55%.

У результаті настільки негативного впливу на міжнародну конкурентоспроможність національних товарів ПП і зростання реального обмінного курсу в Польщі, починаючи з 1991 року, постійно спостерігався негативний торговельний баланс. Його сумарне сальдо з 1991 по 2004 роки склало -90,1 млрд дол. Для порівняння: з 1983 по 1990 року (до початку ринкових реформ і активного залучення в країну ПІІ) торговельний баланс Польщі постійно набував позитивних значеннь.

Значення коефіцієнтів регресійних моделей (9.131) і (9.132) свідчать про те, що, як і у випадку з товарною торгівлею, збільшення обсягів залучених ПІІ і зростання реального обмінного курсу національної валюти негативно відбивається на торгівлі послугами Польщі. У результаті сальдо торгівлі послугами Польщі постійно зменшується.

Наявність у Польщі активів, контрольованих іноземними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. У 1991-2004 р. сумарне сальдо доходів від іноземних інвестицій Польщі склало -39,4 млрд дол. При цьому слід зазначити, що вивезення фінансових ресурсів з Польщі за цією статтею платіжного балансу також зумовлено і відтоком капіталу, пов'язаного з виплатою відсотків за портфельними інвестиціями, включаючи державні боргові зобов'язання (табл.9.37).

Таблиця 9.37

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Польщі

в 1991-2004 рр, млрд дол.

У регресійних моделях (9.133) і (9.134) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій Польщі. Знак коефіцієнтів моделей свідчить про те, що збільшення обсягів залучених ПІІ і зростання реального обмінного курсу національної валю-

ти негативно відбиваються на балансі поточних операцій. У результаті протягом усіх років ринкових реформ і активного залучення іноземних інвестицій баланс поточних операцій Польщі постійно набував негативних значень. Його сумарне негативне сальдо з 1991 по 2004 роки склало -72,9 млрд дол.

Якщо ж розглядати сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо доходів від іноземних інвестицій, то з 1991 по 2004 роки він склав -104 млрд дол., що є одним з найгіршим показником у Європі.

Вищесказане дозволяє зробити висновок про те, що приплив іноземних інвестицій у Польщу не тільки не сприяє підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, а, навпаки, призводить до постійного відтоку з країни капіталів за поточними операціями.

Останнє десятиліття негативний баланс поточних операцій Польщі цілком фінансувався за рахунок припливу іноземного капіталу, завдяки чому Національний банк Польщі навіть заощадив значні валютні резерви (28,8 млрд дол. на кінець 2001 p.). Разом з тим така ситуація призводить до постійного збільшення заборгованості і зростаючої залежності національної економіки від припливу іноземного капіталу, що, в свою чергу, ставить стійкість фінансової системи Польщі в повну залежність від дій іноземних інвесторів.

Оцінимо вплив ПІІ на економіку Чеської Республіки. Оскільки окремі статистичні дані по економіці Чехії доступні лише з 1993 p., невелика кількість спостережень, як і у випадку з Польщею, не дозволяє побудувати значимі багатофакторні регресійні моделі, що описують вплив іноземних інвестицій на чеську економіку. Однак навіть найпростіші регресійні моделі (9.118) - (9.123) з однією незалежною змінною дозволяють якісно визначити вплив іноземного капіталу на розвиток економіки Чехії:

Е = 15,482 + 2,984 FDI in (9.135)

1= 18,466 + 2,987 FDI in (9.136)

1*45,039 + 7,019 RER (9.137)

IS = -3,709 + 0,899 RER (9.138)

ID = 1,000 + 0,326 FDI in (9.139)

ID = -7,485 + 0,926 RER (9.140) CA--591,949+ 1,044 £- 1,0561+ 1,326 ES-1,211 IS+ 1,6401С-1,279 ID (9.141)

Значення коефіцієнта при прямих іноземних інвестиціях рівняння (9.135) свідчить про те, що приплив ПІІ стимулює товарний експорт Чехії. Дійсно, цей показник платіжного балансу Чехії зростав з 14,2 млрд дол. у 1993 р. до 21,9 млрд у 1996 p., 25,9 млрд у 1998 p. і 29 млрд дол. у 2000 році. У 2001 р. товарний експорт Чехії досяг рекордного значення в 33,4 млрд дол., що стало кращим показником серед країн Центральної і Східної Європи.

Незважаючи на істотне збільшення товарного експорту, що свідчить про підвищення міжнародної конкурентоспроможності деяких галузей національної економіки, товарний імпорт Чехії постійно перевищував її експорт.

У рівняннях (9.136) і (9.137) показано, що збільшення обсягів товарного імпорту Чехії стимулювалося діяльністю підприємств із іноземними інвестиціями і зростанням реального обмінного курсу чеської крони (у 2000 р. він склав 107,3% від рівня 1997 p.). Порівняння коефіцієнтів регресійних моделей (9.135) і (9.136) показує, що ШІ призводять до практично однакового збільшення як товарного імпорту, так і експорту. При цьому сумарний торговельний баланс Чехії з 1993 по 2004 роки був постійно від'ємним і склав -32,6 млрд дол.

На думку деяких експертів, у 90-ті роки Чехія мала досить ефективну структуру товарної торгівлі: 70% експорту становили машини, транспортні засоби і промислові товари широкого використання; велика частина імпорту була пов'язана з реструктуризацією економіки і припадала на устаткування і технології.

Негативний торговельний баланс частково компенсується позитивним сальдо послуг, що багато в чому зумовлено добре розвинутою індустрією туризму в Чехії. При цьому, як і у випадку товарної торгівлі, зростання реального обмінного курсу національної валюти призводить до збільшення імпорту послуг (регресійна модель 9.138).

Діяльність у Чеській Республіці компаній із іноземними інвестиціями призводить до відтоку з країни капіталу, який постійно збільшується, у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. Так, якщо в 1993 р. за цією статтею платіжного балансу з Чехії було вивезено 664 млн дол., то в 1997 р. цей показник досяг 2,2 млрд, у 2000 p.- 3,3 млрд, а в 2004 p.- 8,2 млрд дол.

У регресійних моделях (9.139) і (9.140) представлені фактори, які впливають на цей процес. До них належать увезені ПІІ і зростання реального обмінного курсу чеської крони. За цією статтею платіжного балансу в період з 1993 по 2004 роки з Чехії було вивезено 41,4 млрд дол.

Вивезення чеських капіталовкладень за кордон призводить до збільшення надходжень у країну капіталу як доходи від іноземних інвестицій. При цьому суми доходів чеських інвесторів за кордоном (20,3 млрд дол. за період з 1993 по 2004 роки) значно менше доходів, вивезених іноземними інвесторами з національної економіки (табл.9.38).

Таблиця 9.38

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Чеської

республіки, в 1993-2004 рр., млрд дол.

У рівнянні (9.141) представлені фактори, шо впливають на баланс поточних операцій Чехії. Зведені коефіцієнти регресійної моделі (Додаток б, Е. 2) свідчать про те. що позитивний внесок операцій, які призводять до припливу капіталу в економіку Чехії (торгівля послугами), не компенсує негативного внеску операцій, які призводять до відтоку фінансових ресурсів (торговельний баланс і сальдо доходів від іноземних інвестицій). У результаті, починаючи з 1994 p., баланс поточних операцій Чехії постійно ставав негативним, а його сумарне сальдо з 1993 по 2004 роки склало -33,9 млрд дол.

Якщо ж розглядати сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо доходів від іноземних інвестицій, то для Чехії в 1993-2004 pp. цей показник склав -39 млрд дол.

Отже, приплив іноземних інвестицій у Чехію поки що не сприяє підвищенню конкурентоспроможності національної економіки, а, навпаки, приводить до постійного відтоку з країни капіталів по поточним операціях.

Як і в Польщі, негативний баланс поточних операцій Чехії цілком фінансується за рахунок припливу іноземного капіталу, що дозволило Національному банку Чехії також нагромадити значні валютні резерви (17,7 млрд дол. на кінець 2001 p.).

Разом з тим, така ситуація хоч і менше загрозлива у порівнянно з Польщею, але також призводить до заборгованості, яка постійно збільшується, і зростаючої залежності національної економіки від припливу іноземного капіталу.

Оцінимо вплив ПІІ на економіку Угорщини. Невелика кількість спостережень (іноземні інвестиції реально стали надходити до Угорщини тільки з 1991 р.) не дозволила побудувати значимих багатофакторних і однофакторних регресійних моделей, які описували б вплив іноземних інвестицій на угорську економіку. Тому проаналізуємо роль підприємств із іноземними інвестиціями в економіці Угорщини без використання інструментів економетричного аналізу.

У зв'язку з завершенням процесу приватизації державної власності приплив інвестицій в Угорщину в другій половині 90-х років істотно поступався показнику 1995 р. (4,5 млрд дол.). Однак завдяки сприятливому інвестиційному клімату, стабільному внутрішньополітичному положенню і вступу до ЄС щорічний приплив ГШ в Угорщину знаходиться на досить високому рівні.

Угорщина порівнянно з іншими країнами регіону виділяється більшою роллю іноземного капіталу в економіці. Так, відношення іноземних активів, контрольованих через ПІІ, до ВВП Угорщини на початок 2000 року складало 40%. Аналогічний показник для Чехії дорівнював 33%, Болгарії - 20, Польщі - 17, Румунії - 16%.

При цьому в Угорщині підприємства з іноземним капіталом завдяки високому рівню конкурентоспроможності виробленої продукції, значним активам і вільному доступу до іноземної збутової мережі зайняли домінуюче положення в зовнішньої торгівлі, їхня частка в зовнішньоторговельному обороті досягає 70%.

Велика частина зовнішньоторговельних операцій угорських компаній з іноземними інвестиціями припадає на країни ЄС. При цьому для Угорщини ЄС ліквідував більшість тарифів і квот, за винятком обмежень на експорт сільськогосподарських товарів, текстилю і сталі.

Визнаючи в цілому позитивну роль іноземного капіталу у формуванні сучасної галузевої структури, деякі угорські аналітики відзначають прагнення західних інвесторів до монополізації цілих галузей і виробництв, ліквідації можливих конкурентів. В Угорщині під контроль іноземного капіталу, причому на пільгових умовах, потрапили такі галузі економіки, як цементна, паперова, поліграфічна, цукрова, тютюнова, маслоробно-жирова, лікеро-горілчана, будівництво автошляхів.

З двохсот найбільших компаній дві третини є компаніями з іноземними інвестиціями. Продукція, вироблена іноземними фірмами, становить понад 25% ВВП. Іноземні інвестори контролюють 66% підприємств у промисловості, 90% компаній - у сфері те-лекомунікацій, 60% - у паливно-енергетичному комплексі, 50% - у сфері торгівлі. На думку деяких експертів, на місце колишньої державної монополії "прийшла монополія іноземного капіталу".

В Угорщині, як і інших країнах ЦСЄ, після початку економічних реформ і активного залучення іноземного капіталу, товарний імпорт постійно перевищує експорт. Це свідчить про те, що, незважаючи на значні обсяги ПІІ, товари, випущені на території Угорщини, менш конкурентоспроможні порівняно з імпортною продукцією.

Сумарне негативне сальдо торговельного балансу з 1991 по 2004 роки склало -

29.4 млрд дол. Для порівняння: з 1982 по 1990 роки (до початку ринкових реформ і акти- вного залучення в країну ШІ) торговельний баланс Угорщини за винятком 1986 p., по- стійно набував позитивних значень.

Як і в Чехії, негативний торгівельний баланс Угорщини частково компенсується позитивним сальдо послуг. З 1991 по 2004 роки воно склало 11,3 млрд дол. За той самий період сумарний баланс торгівлі товарами і послугами склав -18,1 млрд дол.

Діяльність на території Угорщини компаній із іноземними інвестиціями призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. За цією статтею платіжного балансу з Угорщини в 1991-2004 р. було вивезено

51.5 млрд дол.

Вивезення угорських капіталовкладень за кордон призводить до збільшення надходжень у країну такого капіталу, як доходи від іноземних інвестицій. При цьому суми доходів угорських1 інвесторів за кордоном (14,8 млрд дол. за 1991-2004 pp.) значно менші від доходів, вивезених іноземними інвесторами з національної економіки (табл.9.39).

Таблиця 9.39

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Угорщини в 1991-2004р., млрд дол.

СА = 1334,568 + 1,147 Е - 1,167 І + 0,339 ES + 2,2881С - 1,675 Ю (9.142)

СА = 1433,023 - 0,074 FDI in + 1,048 ТВ + 0,645 SB + 1,178 IB (9.143)

У рівняннях (9.142) і (9.143) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій Угорщини. Зведені коефіцієнти регресійної моделі (Додаток 6, Е. 3) свідчать про те, що позитивний внесок операцій, які призводять до припливу капіталу в економіку Угорщини (торгівля послугами), не компенсує негативний внесок операцій, що приводять до відтоку фінансових ресурсів (торговельний баланс і сальдо доходів від іноземних інвестицій).

У результаті, починаючи з 1993 p., баланс поточних операцій Угорщини постійно приймав негативні значення, а його сумарне сальдо з 1993 по 2004 роки склало - 48,2 млрд дол.

Якщо ж розглядати сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо доходів від закордонних інвестицій, то для Угорщини з 1991 по 2004 роки цей показник склав - 54,9 млрд дол.

Вищесказане дозволяє зробити висновок про те, що приплив закордонних інвестицій в Угорщину не тільки не сприяє підвищенню конкурентоспроможності національної економіки (про що також свідчить і знак коефіцієнта при завезених ШІ в регресійній моделі 9,146), а навпаки призводить до постійного відтоку з країни капіталів з поточних операцій.

Як у Польщі і Чехії, негативний баланс поточних операцій Угорщини цілком фінансується за рахунок припливу іноземного капіталу, що дозволило Національному банку Угорщини також нагромадити значні валютні резерви (12,4 млрд дол. на кінець 2001 p.).

Така ситуація хоч і менше загрозливою порівнянно з Польщею, але також призводить до заборгованості, яка постійно збільшується, і зростаючої залежності національної економіки від припливу іноземного капіталу.

Оцінимо вплив ПП на економіку Румунії. Невелика кількість спостережень (іноземні інвестиції реально стали надходити до Румунії тільки з 1991 р.) не дозволяє побудувати значимих багатофакторних регресійних моделей, які описували б вплив іноземних інвестицій на румунську економіку. Однак навіть найпростіші регресійні моделі (9.144) - (9.151) з однією незалежною змінною дозволяють якісно визначити вплив іноземного капіталу на розвиток румунської економіки (значимість моделей і коефіцієнти Стьюдента, наведені в Додатку б, Е. 4):

Е = 5698,480 + 2,191 FDI in (9.144)

І - 6832,407 + 2,794 FDI in (9.145)

І = 338,454+ 0,897 RER (9.146)

IS = 1192,379 + 0,510 FDI in (9.147)

SB = - 179,876 - 0,207 FDI in (9.148)

ID " 182,958 + 0,297 FDI in (9.149)

Ш = - 530,169 + 0,091 RER (9.150)

CA - - 1205,950 - 0,653 FDI in (9.151)

Значення коефіцієнта при прямих іноземних інвестиціях рівняння (9.144) свідчить про те, що приплив ПП стимулює товарний експорт Румунії. Дійсно, за десять років ринкових реформ Румунія збільшила свій товарний експорт майже в 5,5 разу - з 4,3 млрд у 1991 р. до 23,5 млрд дол. у 2004 р. [178]. І в цьому, як показано в регресійній моделі (9.144), є заслуга і підприємств з іноземними інвестиціями.

Разом з тим, знак коефіцієнта при завезених ПП регресійної моделі (9.145) свідчить про те, що приплив іноземних інвестицій у румунську економіку також є одним з факторів, що сприяють збільшенню товарного імпорту. При цьому порівняння коефіцієнтів регресійних моделей (9.144) і (9.145) дозволяє зробити висновок про те, що ПП призводять до більшого збільшення товарного імпорту, ніж експорту. В результаті сумарний вплив ШІ на товарний баланс Румунії негативний.

У рівнянні (9.146) представлений зв'язок між товарним імпортом Румунії і реальним обмінним курсом. Значення коефіцієнта цієї регресійної моделі свідчить про те, що зростання реального обмінного курсу румунської леї також приводить до збільшення товарного імпорту країни.

Наприкінці 90-х років спостерігалося істотне підвищення реального обмінного курсу румунської валюти: у 2000 р. його значення склало 124% від рівня 1997 р. Одним з наслідків цього процесу стало рекордне збільшення румунського товарного імпорту в 2000 p.- 12,1 млрд дол.

В результаті негативного впливу на міжнародну конкурентоспроможність національних товарів ПІІ і зростання реального обмінного курсу в Румунії, починаючи з 1991 p., постійно спостерігався негативний торговельний баланс. Його сумарне негативне сальдо з 1991 по 2004 роки склало -32 млрд дол.

Значення коефіцієнтів регресійних моделей (9.147) і (9.148) свідчать про те, що, як і у випадку з товарною торгівлею, збільшення обсягів залучених ПІІ негативно позначається на торгівлі послугами Румунії. При цьому в період з 1991 по 2001 роки баланс торгівлі послугами постійно був негативним. А його сумарне сальдо з 1991 по 2004 роки склало -3,4 млрд дол.

Наявність у Румунії активів, які контролюються іноземними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. У регресійних моделях (9.149) і (9.150) представлені фактори, що впливають на цей процес. До них належать завезені ШІ і зростання реального обмінного курсу національної грошової одиниці. За цією статтею платіжного балансу в період з 1991 по 2004 роки з Румунії було вивезено 8,7 млрд дол.

Вивезення румунських інвестицій за кордон призводить до надходжень у країну такого капіталу, як доходи від іноземних інвестицій. При цьому суми доходів румунських інвесторів за кордоном (3,1 млрд дол. з 1991 по 2004 роки) значно менше доходів, вивезених іноземними інвесторами з національної економіки (табл.9.40).

Таблиця 9.40

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Румунії

в 1991-2004 рр., у млрд дол.

У регресійній моделі (9.151) представлений зв'язок між зміною обсягів залучених ШІ і балансом поточних операцій Румунії. Знак коефіцієнта при незалежній змінній У цій моделі свідчить про те, що, як і у випадку з торгівлею товарами і послугами, збільшення обсягів залучених ШІ негативно позначається на балансі поточних операцій. У результаті протягом усіх років ринкових реформ і активного залучення іноземних інвестицій баланс поточних операцій Румунії постійно був негативним. Його сумарне негативне сальдо з 1991 по 2004 роки склало -28,9 млрд дол.

Якщо ж розглядати сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо доходів від іноземних інвестицій, то для Румунії з 1991 по 2004 роки цей показник склав -41 млрд дол.

Таким чином приплив іноземних інвестицій у Румунію призводить до постійного відтоку з країни капіталів за поточними операціями. При цьому, на відміну від інших раніше досліджених країн ЦСЄ, негативний баланс поточних операцій Румунії лише частково фінансується за рахунок припливу прямих іноземних інвестицій. Внаслідок цього для підтримки рівноваги платіжного балансу Румунія змушена вдаватися до інших форм позичення іноземного капіталу, що ставить її економіку у ще більшу залежність від іноземних інвесторів і кредиторів.

Оцінимо вплив ПЦ на економіку Болгарії. Як і у випадку з іншими країнами ЦСЄ, невелика кількість спостережень не дозволяє побудувати значимих багатофакторних регресійних моделей, які б описували вплив іноземних інвестицій на болгарську економіку. Разом з тим навіть найпростіші регресійні моделі (9.152) - (9.158) з однією незалежною змінною дозволяють якісно визначити вплив іноземного капіталу на розвиток національної економіки:

І = 4168,078 + 1,348 FDI in (9.152)

І = 2732,122 + 0,205 RER (9.153)

ES = 1214,541 + 1,027 FDI in (9.154)

IS = 320,867 + 0,110 RER (9.155)

SB = 23,903 + 0,596 FDI in (9.156)

ID = 321,467 + 0,322 FDI in (9.157)

ID = - 153,227 + 0,063 RER (9.158)

CA = 87,973 + 0,929 ТВ + 1,248 SB + 1,022 IB (9.159)

На відміну від інших країн ЦСЄ, ринкові реформи і приплив іноземного капіталу не призвели до істотного збільшення товарного експорту Болгарії протягом 90-х років. Так, його обсяги в 2000 р. менше ніж на 30% перевищували показник 1991 р. При цьому закордонні інвестиції є одним з факторів, шо призводять до збільшення товарного імпорту Болгарії (рівняння 9.152).

У рівнянні (9.153) представлений зв'язок між товарним імпортом Болгарії і реальним обмінним курсом. Значення коефіцієнта цієї регресійної моделі свідчить, що зростання реального обмінного курсу болгарського лева також приводить до збільшення товарного імпорту країни.

Наприкінці 90-х років спостерігалося істотне підвищення реального обмінного курсу болгарської валюти: у 1998 р. його значення склало 116% від рівня 1997 р., у 1999 p.- 119% і в 2000 р.~ 121%. Одним з наслідків цього процесу стало погіршення торговельного балансу Болгарії: у 1998 р. він склав -381 млн дол., у 1999 p.- -1,081 млрд, у 2000 p.- -1,175 млрд, а в 2004 p.- аж -3,366 млрд дол.

У результаті негативного впливу на міжнародну конкурентоспроможність національних товарів ШІ і зростання реального обмінного курсу, в Болгарії з 1991 по 2004 р. сумарний торговельний баланс був негативним: -12,2 млрд дол.

Значення коефіцієнтів регресійних моделей (9.154) і (9.156) свідчать про те, що, на відміну від товарної торгівлі, збільшення обсягів залучених ГІН позитивно позначається на торгівлі послугами Болгарії. Це, пов'язано насамперед з тим, що у сфері послуг Болгарії ПІІ в основному спрямовувалися в компанії, що діють у туристичному бізнесі і володіють певними конкурентними перевагами на світовому ринку.

Зростання реального обмінного курсу, як і у випадку з товарною торгівлею, стимулює імпорт послуг (регресійна модель 9.155).

У цілому ж, починаючи з 1994 p., баланс торгівлі послугами Болгарії постійно набуває позитивних значень. Його сумарне сальдо з 1991 по 2004 роки склало 3,8 млрд дол.

Наявність у Болгарії активів, які контролюються іноземними інвесторами, призводить до відтоку капіталу з країни у зв'язку з вивезенням доходів від іноземних капіталовкладень. У регресійних моделях (9.157) і (9.158) представлені фактори, що впливають на цей процес. До них належать завезені ПІІ і зростання реального обмінного курсу національної грошової одиниці. За цією статею платіжного балансу в 1991-2004 pp. з Болгарії було вивезено 7,5 млрд дол.

Вивезення болгарських інвестицій за кордон призводить до надходжень у крашу такого капіталу, як доходи від іноземних інвестицій. При цьому суми доходів болгарських інвесторів за кордоном (3,1 млрд дол. з 1991 по 2004 роки) значно менше доходів, вивезених іноземними інвесторами з національної економіки (табл.9.41).

Таблиця 9.41

Показники балансу поточних операцій та руху прямих іноземних інвестицій Болгари в 1991-2004рр., млрд дол.

У рівнянні (9.159) представлені фактори, що впливають на баланс поточних операцій Болгарії. Зведені коефіцієнти регресійної моделі (Додаток 6, Е. 5) свідчать про те, що позитивний внесок операцій, які приводять до припливу капіталу в економіку Болгарії (торгівля послугами), не компенсує негативний внесок операцій, що призводять до відтоку фінансових ресурсів (торговельний баланс і сальдо доходів від іноземних інвестицій).

У результаті в 1991-2004 pp. баланс поточних операцій Болгарії, крім 1996 і 1997 років, набував негативних значень. Його сумарне сальдо з 1991 по 2004 роки склало -8,3 млрд дол.

Якщо ж розглядати сумарний баланс торгівлі товарами і послугами, і сальдо доходів від іноземних інвестицій, то для Болгарії з 1991 по 2004 роки цей показник склав -12,7 млрд дол.

Отже, приплив іноземних інвестицій хоч і сприяє підвищенню міжнародної конкурентоспроможності болгарських послуг, але через негативний вплив на торговельний баланс і сальдо доходів від іноземних інвестицій у цілому призводить до відтоку капіталів із країни за поточними операціями.

Разом з тим слід зазначити, що через невеликі обсяги ШІ, залучені до Болгарії, відтік фінансових ресурсів з її економіки, пов'язаний з діяльністю підприємств з іноземними інвестиціями, не настільки значний, як в інших країнах ЦСЄ.

Таким чином, ринкові реформи, запроваджені в країнах Центральної та Східної Європи і засновані на активному залученні іноземних інвестицій, не призвели до загального підвищення міжнародної конкурентоспроможності національних економік.

ТНК, які діють у країнах ЦСЄ (Додаток 7) насамперед зацікавлені у підвищенні доходів і обсягів виробництва всередині власної корпоративної структури. Реалізуючі цю стратегію, ТНК через мережу своїх іноземних філій збільшують продажі власної продукції, вилущеної поза країнами ЦСЄ. Це приводить до збільшення імпорту країн-реципієнтів ШІ, що істотно погіршує їхні торговельні баланси, а в деяких випадках - і сальдо послуг. При цьому будь-яка успішна діяльність підприємств із іноземними інвестиціями також призводить і до постійного вивезення з країн ЦСЄ доходів від іноземних капіталовкладень.

У результаті всіх перелічених факторів баланси поточних операцій усіх досліджуваних країн ЦСЄ останніми роками постійно набували негативних значень. При цьому найгірші показники поточних операцій спостерігаються в Польщі, в економікуякої надійшли найбільші обсяги ПІІ, а найкращі (стосовно інших досліджуваних країн ЦСЄ) - у Болгарії, куди надійшли найменші обсяги прямих іноземних інвестицій.