Ключові поняття
Інтеграція; глобалізація; регіоналізація; рівні регіоналізації; рівні міжнародної економічної інтеграції; ЄС: основні цілі та етапи формування, протиріччя поширення; ЄАВТ; СНД; ОЧЕС; ГУАМ; ЄврАзБС; НАФТА; ЛАВТ; КАРАФТА; Андська група; КАРІКОМ; МЕРКОСУР; ЛАА1; АСЕАН; АТЕС; ЕКОВАС; ЮДЕАК; КОМЕСА; САДК.
13.1. Сутність інтеграційних процесів
Економічна інтеграція є наслідком поглиблення міжнародного територіального поділу праці. На певному етапі розвитку цього процесу економічні стосунки між країнами світу характеризуються вже не тільки торговельними, а іі тісними виробничими, фінансовими зв'язками. Економічна інтеграція - цс процес зближення національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через національні кордони. Національні економіки, спеціалізуючись на певних товарах та послугах, водночас доповнюють одна одну в системі світового господарства. Слово "інтеграція" походить від латинського "integcr" - цілий; отже, інтеграція веде до утворення цілісної економічної системи.
Сучасна міжнародна економічна інтеграція відбувається під впливом низки факторів світового розвитку, серед яких найсуттєвішими с глобалізація і регіоналізація.
Глобалізація означає тісну взаємодію і сплетіння економічних, політичних, соціальних, правових, інформаційних, культурних та інших трансакцій на світовому терені; поширення безпосередніх і опосередкованих зв'язків між суб'єктами економічної діяльності всіх країн світу; формування єдиної (глобальної) для всього світового суспільства системи світогосподарських відносин. Поняття глобалізації тісно пов'язане з інтернаціоналізацією господарського життя. Глобалізація супроводжується утворенням міжнародних організацій, що є регуляторами цього процесу. В економічній сфері це, насамперед, економічні підрозділи ООН (ЕКОСОР, ІОН ІДО. ЮНКТАД та ін.). Міжнародний валютний фонд, Всесвітній банк, Світова організація торгівлі, міжнародні організації в окремих галузях економіки (промисловості, сільське господарстві, транспорті тощо). Глобалізація надає інтеграційним процесам загальносвітового характеру; кожна країна взаємодіє з іншими країнами не тільки безпосередньо (наприклад, через зовнішню торгівлю), але й через механізм опосередкування, - включаючись до світового ринку, світової валютної системи, до системи міжнародних організацій глобального типу.
Регіоналізація - це поглиблення міжнародних зв'язків на компактному просторі, що зветься регіоном. Регіон характеризується не тільки близьким розташуванням країн одна до одної, але й спільністю природних, історичних, економічних, політичних, культурних умов. Такі умови, наприклад, наявні в Західній Європі, що значно полегшує там процес економічної інтеграції. На регіональному рівні утворюються міждержавні угрупування, які мають характер інтеграційних об'єднань. Економічне згуртування є головною метою і чинником їх утворення, але часто цей процес підсилюється політичними, культурними й іншими умовами. Наприклад. Рада економічної взаємодопомоги (РЕВ) була насамперед, політичною організацією. Європейський Союз, навпаки, розпочався в 50-х роках як суто економічна організація, а тепер все більше набуває рис політичного союзу. Регіональні угруповання в Латинській Америці значною мірою грунтуються на культурній, мовній, регіональній спільності. Спонукальним чинником африканських об'єднань с спільність історичних умов розвитку.
Хоч, на перший погляд, глобалізація і регіоналізація є процесами протилежного напряму, вони не виключають, а доповнюють одне одного. На регіональному рівні конкретизуються, організаційно упорядковуються, моделюються інтеграційні процеси, які на глобальному рівні мають узагальнений характер. Поступово розширюючись, регіональні організації відпрацьовують механізм економічного співробітництва, який стає надбанням світової спільноти на глобальному рівні. Цей факт має відображення, до речі, в системі міжнародних організацій: Організація європейського економічного співробітництва, утворена в 1948 р. як регіональна організація, з 1961 р. перетворилася на глобальну -Організацію економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР), що об'єднує країни усіх континентів.
Найбільш чітко міжнародна інтеграція проявляється на регіональному рівні, тому доцільно розглянути докладніше механізм інтеграції на прикладі регіональних інтеграційних угруповань.
У просторовому відношенні можна виокремити такі рівні регіоналізації:
§ макрорегіональний - об'єднання держав великого регіону. Такими регіонами є: Західна Європа, Центральна Європа, Східна Європа, Центральна Азія (азійські країни колишнього СРСР, а також Монголія), Південна Азія, Східна і Південно-Східна Азія, Азіатсько-Тихоокеанський регіон (об'єднує декілька регіонів Азії, Австралію, деякі країни Північної й Південної Америки), Північна Америка, Латинська Америка, Близький Схід, Західна і Центральна Африка, Східна Африка, Південна Африка;
§ мезорегіональний - співробітництво між прикордонними адміністративно-територіальними утвореннями держав, наприклад, єврорегіони;
§ мікрорегіональний - спільні спеціальні економічні зони (СЕЗ) [41, с. 233-235].
13.2. Рівні міжнародної економічної інтеграції
Зона преференційної торгівлі
Вільний торговельний простір
Митний союз
Спільний ринок
Економічний союз
13.3. Особливості європейських інтеграційних процесів
13.4. Особливості розвитку економічних взаємозв'язків у Північній Америці
13.5. Специфіка Латиноамериканських інтеграційних процесів