План
9.2.1. Пропозиція грошей і фактори, які впливають на її рівень
9.2.2. Попит на гроші і фактори, які впливають на його рівень
9.2.3. Інфляція як результат взаємодії функцій попиту та пропозиції грошей
9.2.4. Оцінка рівня доларизації і монетизації економіки України
9.2.1. Пропозиція грошей і фактори, які впливають на її рівень
У переважній більшої сучасних національних економік проблема розвитку пропозиції грошей і попиту на гроші не лише традиційно обіймає одну з основних позицій.
НБУ створює так звані "сильні гроші", або грошову базу, через готівку та кредитну емісію. Грошова база - сукупність зобов'язань Національного банку України в національній валюті, що забезпечують зростання грошових агрегатів та кредитування економіки. Грошова база є показником бази фінансування, яка є основою для формування грошових агрегатів, а не самим грошовим агрегатом. Грошова база включає готівкові кошти, випущені в обіг Національним банком України, і переказні депозити в національній валюті в Національному банку України. До готівкових коштів в обігу належать банкноти і монети, емітовані Національним банком України, за винятком банкнот і монет у сховищах Національного банку України, касах і банкоматах установ Національного банку України. До переказних депозитів належать зобов'язання Національного банку України за коштами на кореспондентських рахунках, коштами обов'язкових резервів та іншими коштами на вимогу інших депозитних корпорацій, а також коштами на рахунках державних нефінансових корпорацій та домашніх господарств (працівників Національного банку) у національній валюті в Національному банку України.
Фінансові корпорації - корпорації, які спеціалізуються на фінансових послугах чи допоміжній фінансовій діяльності: Національний банк України, інші депозитні корпорації (банки, що створені і діють на території України) та інші фінансові корпорації (страхові компанії, недержавні пенсійні фонди, кредитні установи, фінансові компанії тощо). До підсектора інших депозитних корпорацій (банків) належать фінансові корпорації, основною функцією яких є фінансове посередництво і які емітують зобов'язання у формі депозитів чи інших інструментів залучення фінансових ресурсів, що включаються до грошових агрегатів.
Грошові агрегати - зобов'язання депозитних корпорацій перед іншими секторами економіки, крім сектора загального державного управління та інших депозитних корпорацій. Складовими грошових агрегатів є фінансові активи у формі готівкових коштів у національній валюті, переказних депозитів, інших депозитів, коштів за цінними паперами, крім акцій, що емітовані депозитними корпораціями та належать на правах власності іншим фінансовим корпораціям. нефінансовим корпораціям. домашнім господарствам та некомерційним організаціям, що обслуговують домашні господарства. Залежно від зниження ступеня ліквідності фінансові активи групують у різні грошові агрегати МО, М1, М2 та МЗ. Грошовий агрегат МО включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями. Грошовий агрегат МІ - грошовий агрегат МО та переказні депозити в національній валюті. Грошовий агрегат М2 - грошовий агрегат МІ та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити. Грошовий агрегат МЗ (грошова маса) - грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.
Комерційні банки створюють гроші в процесі депозитно-кредитної експансії, коли приріст депозитів в одному з банків призводить до му-льтиплікативного збільшення сукупної грошової пропозиції в масштабах усієї економіки.
Складовими грошової пропозиції є депозити економічних суб'єктів (Д) за необхідності може користуватися й готівка, що перебуває в обігу поза банківською системою.
Грошова пропозиція визначається:
Так, готівка в обігу - це безпосередня частина і грошової бази, і грошової пропозиції, тоді як банківські резерви (і?) є складовою грошової бази. Обидві величини пов'язані між собою через грошовий мультиплікатор - відношенням грошової пропозиції до грошової бази:
Грошовий мультиплікатор є відношенням грошового агрегату М3 до монетарної бази, його можна подати через співвідношення готівка
- депозити (коефіцієнт депонування) та резерви - депозити (норма резервування).
Коефіцієнт депонування грошей (сг) визначається переважно поведінкою населення, котре вирішує, в якій пропозиції воно триматиме гроші готівкою та на депозитах:
визначається за двома частинками:
1) залежить від норми обов'язкових резервів комерційних банків;
2) залежить від величини надлишкових резервів, тобто резервів, які комерційні банки мають намір тримати понад обов'язкові резерви.
Надлишкові резерви необхідні банкам для задоволення потреби клієнтів у готівці та можливості здійснювати платежі між банками, розширювати свої активні операції.
Слід зазначити, що банки можуть задовольняти попит на резерви з різних джерел: за рахунок позичкових резервів, які комерційні банки беруть у кредит у центральному банку; за рахунок не позичкових резервів - резервів банківської системи, які створюються переважно центральним банком через операції на відкритому ринку за допомогою скупки цінних паперів.
Отже, грошовий мультиплікатор можна визначити за формулою, якщо поділити чисельник і знаменник першої формули на депозити:
Грошовий мультиплікатор залежить від багатьох факторів.
Загалом слід визначити фактори, що спричиняють зростання грошової пропозиції: зростання грошової бази, резервів банків, добробуту населення; покупка цінних паперів центральним банком; зменшення обов'язкового і надлишкового резервного співвідношення, рівня податків, відтоку депозитів.
За підсумками 2008 року Національний банк України проводив стриману грошово-кредитну політику, спрямовану на забезпечення стабільності національної грошової одиниці шляхом збалансування попиту і пропозиції на гроші та запобігання впливу монетарного чинника на інфляційні процеси. На 01.01.2009 р . грошова база становила 186,7 млрд. грн. і збільшилася за 2008 рік на 31,6 % (за 2007 рік - на 46,0 %). У цілому за 2008 рік обсяг грошової бази збільшився на 44,8 млрд. грн. Натомість зобов'язання Національного банку України перед банківським сектором, що не включаються в грошовий агрегат М3 (кошти банків на кореспондентських рахунках в Національному банку України), скоротилися на 0,4 млрд. грн. (на 2,2 %) до 18,6 млрд. грн.
Значення грошового мультиплікатора упродовж 2008 року знизилося з 2,79 до 2,76, що відображало відплив коштів з депозитних рахунків банків протягом останнього кварталу минулого року та зменшення кредитної активності банків.
На 01.01.2009 р. у складі грошової маси готівкові кошти поза банками становили 154,8 млн. грн. і збільшились за 2008 рік на 39,3 % (на 43,6 млрд. грн.), проте порівняно з 2007 роком (148.2 %) темпи їх зростання уповільнились. У цілому за 2008 рік питома вага готівкових коштів поза банками в структурі грошового агрегату М3 зросла на 2,0 процентних пункту і на 01.01.2009 р. становила 30,0 %.
Крім того, посилення напруженості на світових фінансових ринках і штучно спровокована недовіра до окремих депозитних корпорацій спричинили у жовтні 2008 року відплив коштів із банківської системи - за місяць обсяг готівки поза банками збільшився на 12,7 млрд. грн. (зокрема у першій декаді жовтня - на 8,3 млрд. грн.). З метою забезпечення стабільного функціонування банківської системи та зменшення впливу фінансової кризи Національний банк України вжив низку заходів, серед яких було недопущення відпливу коштів клієнтів із банківської системи.
9.2.2. Попит на гроші і фактори, які впливають на його рівень
9.2.3. Інфляція як результат взаємодії функцій попиту та пропозиції грошей
Тема 10. ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ
Лекція 1.загальна характеристика інструментів грошово-кредитної політики
10.1.1. Поняття інструментів грошово-кредитної політики, їх класифікація
10.1.2. Регулювання офіційної облікової ставки
10.1.3. Мінімальні резервні вимоги і особливості їх застосування у світовій практиці
10.1.4. Розвиток операцій на відкритому ринку
10.1.5. Інструменти адміністративного характеру