Центральний банк і грошово-кредитна політика - Косова Т.Д. - 9.2.3. Інфляція як результат взаємодії функцій попиту та пропозиції грошей

Інфляційна динаміка у 2008 р. була неоднорідною - її суттєве прискорення в січні - травні 2008 р. (до 31,1 % у річному вимірі) змінилося подальшим уповільненням (до 22,3 %). Утім, у грудні тенденція до зменшення показника інфляції в річному вимірі призупинилася.

Траєкторія розвитку інфляційних процесів у 2008 році корелювалася з динамікою бюджетних показників. Якщо в січні - травні минулого року видатки зведеного бюджету України збільшилися порівняно з аналогічним періодом минулого року на 46,9 %, то за результатами 11 місяців 2008 р. цей показник уповільнився до 38,4 %. У грудні зростання видатків прискорилося. Зокрема видатки загального фонду держбюджету зросли на 58,5 % порівняно з груднем 2007 р. Разом з тим майже весь дефіцит загального фонду держбюджету (9,7 млрд. грн.) був сформований у грудні (8,7 млрд. грн.).

Також на динаміку інфляційних процесів вплинула тенденція до уповільнення темпів зростання реальних наявних доходів населення - у січні - листопаді 2008 р. цей показник становив 11,4 %, а в січні - травні 2008 р. - 16 %, в січні 2008 р. - 23,4 %.

На уповільнення інфляції в другому півріччі минулого року вплинули також значні обсяги зібраного врожаю та зниження цін на світових ринках, які зумовили значне уповільнення темпів зростання цін виробників промислової продукції у IV кварталі 2008 року.

Значний внесок у зростання індексу споживчих цін у 2008 р. здійснило підвищення цін на фрукти (37,8 %>), м'ясо та м'ясопродукти (на 34 %), яйця (на 28,8 %), а також на хліб і хлібопродукти (27,8 %). Крім того, відбулося значне зростання цін за групою "житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива" (28,2 %). Збільшення цін на м'ясо та м'ясопродукти спричинено головним чином зменшенням поголів'я великої рогатої худоби. Підвищення цін на хліб і хлібобулочні вироби пов'язано насамперед з високими закупівельними цінами на зерно та із зростанням цін на газ для підприємств.

За підсумками 2008 року внесок в інфляцію за рахунок зростання попиту (базова інфляція) незначно перевищив внесок факторів пропозиції (небазова інфляція) - 11,7 в.п. та 10,6 в.п. відповідно.

Зниження обмінного курсу гривні до основних світових валют та високі інфляційні й девальваційні очікування домогосподарств призвели до зростання вузької базової інфляції (11,1 % з початку року), показника, який є мірою імпортованої інфляції та відображає вплив курсової політики на динаміку споживчих цін.

Водночас інфляція витрат (одним з індикаторів якої є небазова інфляція) після стрімкого зростання протягом січня - травня 2008 р. (максимальне значення 46,4 %) до кінця року знизилася до 24,1 %. Основною причиною

уповільнення темпів зростання цього показника протягом другого півріччя 2008 р. був високий врожай зернових та олійних культур і відповідне зниження закупівельних цін, що призвело до зниження в річному вимірі цін на сирі харчові продукти (з максимального значення 69,3 % у травні до 21,6 % за рік). Додатковим чинником було зниження вартості палива та мастил (-8,3 % за рік).

Інфляція цін виробників, яка зростала протягом січня - серпня 2008 р. (максимум - 46,9 %о), що було пов'язано з прискореним зростанням світових цін на сировину, у подальшому суттєво знизилася. Зокрема у IV кварталі ціни виробників зменшилися на 8,2 %, склавши в річному вимірі 23 %. У контексті зниження світових цін на енергетичну сировину та метали найбільше у IV кварталі зменшилися ціни на кокс і продукти нафтопереробки (на 35,2 °%) та продукцію металургії (на 24,7 °%). До того ж у видобувній промисловості ціни знизилися на 21,0 %, а в секторі виробництва та розподілення електроенергії, газу та води зросли на 4,0 %.

Найбільший приріст цін протягом 2008 року відбувся в галузях видобування неенергетичних матеріалів (42,1 %), а також виробництва та розподілення електроенергії, газу і води (42,2 %).

9.2.4. Оцінка рівня доларизації і монетизації економіки України

Загальною рисою перехідних економік є нестабільність їх національних валют і високий рівень інфляції. Саме за таких умов перевага надається тій іноземній валюті, яка є резервною у світі, або до якої зберігається висока довіра. Для України і багатьох держав СНД - це американський долар. Результатом обігу двох валют в Україні стало формування бімонетарної системи, що містить у собі негативні наслідки:

o в умовах часткової доларизації економіки Національний банк втрачає монетарні важелі управління, а також можливість повноцінно реалізувати грошово-кредитну політику;

o знижується ефективність фіскальної політики;

o відмова від національної валюти на користь іноземної з причин високої інфляції загострює процес знецінення грошей;

o втрата Україною прибутку у вигляді сеньйоражу, оскільки його отримує країна-донор валюти, тобто СІЛА.

Найпоширеніша оцінка рівня доларизації - введений МВФ індекс, який дорівнює відношенню депозитів у іноземній валюті до грошової маси М2.

За 2008 рік грошова маса в національній валюті зросла на 16,9 % (у 2007 році - на 60,5 %), в іноземній - на 75,2 % (торік - на 28,1 %). Значний приріст грошової маси в іноземній валюті відбувся переважно через зниження курсу гривні до основних іноземних валют. При цьому частка грошової маси в національній валюті за рік скоротилася з 77,2 до 69,4 % з відповідним зростанням питомої ваги грошової маси в іноземній валюті. Отже у 2008 р. мало місце значне зростання доларизації економіки.

Швидкість обертання грошей у 2008 р. уповільнилась до 2,08 на 01.01.2009 р. порівняно з 2,19 на 01.01.2008 р. при зростанні розрахункового рівня монетизації економіки до 48,00 порівняно з 45,60 % на початку року.

Динаміка монетизації української економіки за всіма показниками має три цикли. Протягом першого (1992 1996 рр.) спостерігалося зниження її рівня, упродовж другого (1997-2001 рр.) - стрімке зростання, протягом третього (2004-2008 рр.) - поступове зростання.

Монетизація як показник, обернений до швидкості обертання грошей, характеризує попит на гроші, який утворюється під дією чинників, безпосередньо не пов'язаних із обсягами ВВП та рівнем цін. Монетизація відображає інтенсивність використання грошей суб'єктами економіки. Зміни у динаміці цього показника зумовлюються, з одного боку, розвитком структури споживання, культурних потреб населення та іншими подібними факторами, а з другого - розвитком суспільного виробництва, ринкових відносин, інфраструктури ринку тощо.

Монетизація економіки та рівень її насиченості грошима безпосередньо пов'язані з таким важливим поняттям, як "фінансова глибина" (financial depth), що характеризує співвідношення обсягів строкових коштів і ВВП. Воно введено у 1980-х роках Світовим банком для відображення зв'язку між насиченістю економіки грошима, розвинутістю фінансової та грошово-кредитної системи, з одного боку, і темпами економічного зростання - з іншого.

Література [2, 23-26, 29-32, 35, 38, 40, 41, 53, 54, 57, 74, 75, 76, 77, 79, 80, 94, 95, 105, 124, 125]