Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях - Козак Ю.Г. - 1.4.3. Які є особливості світових ринків промислових товарів?

До промислових товарів, ґрунтуючись згідно зі Стандартною міжнародною торговельною класифікацією, відносяться: "Хімічні продукти (розділ 5)", "Оброблені вироби, класифіковані переважно за матеріалами" за винятком групи 68 (розділ 6), "Машини, устаткування і транспортні засоби" (розділ 7), "Різні готові вироби" (розділ 8).

В структурі міжнародної торгівлі промисловими товарами переважає торгівля машинами, устаткуванням і транспортними засобами (приблизно 51,5%), на другому місці - промислові вироби розділів 6 і 8 - (35,82%) і на третьому - хімічні товари (12,68%) [90, с. 97].

Висока питома вага в міжнародній торгівлі промисловими товарами машин, устаткування, транспортних засобів свідчить про сучасний рівень виробництва, наукоємності продукції.

Для міжнародної торгівлі промисловими товарами характерні наступні особливості:

* зниження тривалості життєвого циклу більшості видів товарів;

❖ зростання виробництва високотехнологічних виробів, що забезпечує неухильну диференціацію напівпродуктів і кінцевих продуктів;

❖ спостерігається процес постійної диверсифікованості виробництва на якомога дрібніші галузі і підгалузі, відгалужування яких автоматично породжують потребу в обміні продукцією таких виробництв, що дедалі більш вузько спеціалізуються. Відбувається постійне відновлення номенклатури й асортименту продукції;

* міжнародна торгівля готовими виробами однієї і тієї ж товарної номенклатури, торгівля продукцією в розібраному вигляді (вузлами, деталями, компонентами готових виробів) породжує новий тип міжнародного обміну - внутрішньогалузеву торгівлю, що витісняє традиційну міжгалузеву. Внутрішньогалузевий обмін багаторазово збільшує товаропотоки між країнами. Ця тенденція виявляється тим сильніше, чим вище рівень технологічної складності виробу. Із зростанням частки високотехнологічних виробів у загальному обсязі виробництва країни збільшується і частка внутрішньогалузевої торгівлі в її зовнішньому товарообігу;

* перехід від одиничних до системних продажів. Основний товар пропонується з комплектуючими і супутніми виробами;

❖ підвищення вимог до техніко-економічних показників виробів, їх дизайну;

❖ машинотехнічна продукція повинна відповідати вимогам Міжнародної організації стандартів;

❖ зростання торгівлі товарами виробничого призначення випереджає зростання торгівлі машинотехнічними виробами культурно-побутового призначення;

❖ переважна частина світового експорту й імпорту машинотехнічної продукції зосереджена в індустріально розвинутих країнах;

❖ торговельна політика держав спрямована на стимулювання експорту машинотехнічної продукції і захист національного товаровиробника [93, с. 123; 12, с. 154; 90, с. 97-102].

На світовому ринку промислових товарів, згідно з розглянутими раніше (п. 1.1.11) формами торгівлі машинотехнічною продукцією, здійснюється торгівля готовою продукцією, продукцією в розібраному вигляді і комплектним устаткуванням.

Для міжнародної торгівлі готовою продукцією характерні особливості:

❖ зростання обсягу світового виробництва готових виробів випереджає зростання обсягу світового виробництва продукції сировинних галузей;

❖ випереджаюче зростання експорту готових виробів у порівнянні з експортом мінеральної сировини й аграрних продуктів;

❖ реальне постачання, наприклад, технологічного устаткування, є, власне кажучи, початковою стадією взаємин експортера й імпортера.

Використання цього устаткування за призначенням вимагає проведення наступних взаємопогоджуваних дій: монтажу і пуску устаткування в експлуатацію, технічного обслуговування, забезпечення запчастинами. Отже, передбачаються супровідні сервісні послуги (технічне обслуговування в гарантійний і післягарантійний періоди, навчання персоналу, створення оптимальних складських запасів запчастин). Подібна взаємодія партнерів після постачання готового товару згідна обом сторонам. Експортер закріплюється на новому ринку, збільшує обсяг продажів, надавши повний комплекс необхідних послуг конкретному споживачу. Імпортер одержує поряд з устаткуванням і набір кваліфікованих послуг від постачальника, що знає всі особливості використання даного товару, для забезпечення заданих експлуатаційних характеристик і, отже, для досягнення економічних результатів [93, с. 124-130).

Розвиток міжнародної торгівлі машинотехнічною продукцією в розібраному вигляді обумовлений особливостями міжнародного поділу праці в сучасних умовах. Об'єктивно склалися умови для розчленовування виробничого процесу на окремі операції і виділення їх у самостійні виробництва, а також обміну між такими ланками єдиного технологічного циклу їхньою продукцією (компонентами кінцевого виробу).

Експорт готової продукції в розібраному вигляді підвищує її конкурентоздатність; допомагає перебороти різні митні й адміністративні протекціоністські бар'єри, спрямовані на обмеження імпорту готової продукції; знижує майже в 2 рази транспортні витрати внаслідок того, що вузли і деталі, як більш компактний вантаж, перевозяться в контейнерах. Імпорт готової продукції у вигляді вузлів і деталей зазвичай супроводжується зниженим митом, що сприяє організації складальних виробництв і, отже, розвитку національної промисловості і підвищенню зайнятості робочої сили. Поставляючи вузли і деталі на складання, експортер забезпечує проникнення на ринок і збільшення обсягу продажів складених готових виробів.

Дана форма торгівлі часто проходить по внутрішніх каналах тієї чи іншої транснаціональної корпорації (ТНК). Так, частка вузлів і деталей у загальному обсязі експорту країнами ОЕСР машин і транспортних засобів складає приблизно 30%. В деяких країнах, що розвиваються, де діють філії західних ТНК, ця частка ще вище: у Тайвані - 36,3%, Французькій Гвіані - 49%, Гонконгу - 46,2%, Барбадосі - 61,6%, Нікарагуа -81,6%. Це істотно збільшує масу товарів, що просуваються між країнами, міцно прив'язують національні господарства таких країн одне до одного.

Прикладом торгівлі в розібраному вигляді слугує українська автомобільна промисловість: на автомобільному заводі в м. Кременчук створене спільне підприємство з випуску вантажівок моделей "Дейлі" та "Євро-карго" з туринською фірмою "ІУЕСО"; у Сімферополі складаються російські автомобілі ГАЗ-24, 31. У польському м. Лодзь на підприємстві "Даміс" налагоджено складання українських автомобілів "Таврія".

Інший приклад. В російській автомобільній промисловості налагоджено випуск закордонних марок автомобілів "Деу" (Південна Корея), "Астра" і "Шевроле-Блейзер" (США), "Метан-Класик" (Франція), "Мареа" і "Палео" (Італія).

Складальне підприємство у формі спільного підприємства найчастіше організовано за принципом прогресивного складання, що припускає поступове і поетапне витискування імпортованих деталей і вузлів деталями і вузлами національного виробництва. Основними принципами складальних виробництв спільного підприємства є:

❖ деталі і вузли повинні бути підготовлені таким чином, щоб наступне складання не вимагало витрат на підготовку висококваліфікованих працівників;

❖ деталі і вузли вітчизняного виробництва повинні мати якість не нижче імпортної і бути точно взаємозамінними без будь-якого ручного припасування;

❖ терміни постачання вузлів і деталей повинні бути ритмічними і з встановленим оптимальним складським запасом [93, с. 131-133]. Розвиток міжнародної торгівлі комплектним устаткуванням зв'язано з виникненням і функціонуванням ринку комплектних об'єктів (товарів-об'єктів). Комплектне устаткування, як відзначалося раніше, являє собою єдиний технологічний комплекс підприємства або споруджуваного об'єкта. Його постачання нерозривно пов'язано з наданням проектно-дослідницьких, конструкторських, технологічних послуг, виконанням пусконалагоджувальних робіт, передачею супутніх ліцензій, організацією навчання адміністративно-виробничого персоналу [12, с. 154-158].

Експортер комплектного устаткування одержує можливість істотно розширити експортні можливості за рахунок нестандартного, більш дорогого устаткування, супутніх послуг, у тому числі ноу-хау, патентів.

Імпортеру постачання комплектного устаткування дозволяє в короткий термін одержати технологічно налагоджений набір основного і допоміжного устаткування, навчити виробничий персонал і після пуску об'єкта в експлуатацію приступити до виробництва готової продукції.

Частка постачань комплектного устаткування в загальному обсязі світового експорту машин і устаткування знаходиться на рівні 10-15%. Така форма торгівлі широко розповсюджена як у промислово-розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються, насамперед, в Індії, Бразилії, Аргентині, Мексиці.

Торгівля комплектним устаткуванням здійснюється на наступних умовах генерального підряду:

❖ будівництво об'єктів "під ключ". Під такими постачаннями розуміється угода, за якою контрагент замовника бере на себе відповідальність за спорудження об'єктів промислового і невиробничого призначення j представляє замовника у відносинах з іншими юридичними особами, що беруть участь у спорудженні об'єкта. Контрагент передає замовнику об'єкт, готовий до експлуатації;

❖ будівництво об'єктів за умовою "під готову продукцію". Ця угода передбачає обов'язок підрядчика забезпечити експлуатацію підприємства до досягнення ним проектної потужності й освоєння випуску продукції погодженої номенклатури, якості і кількості;

❖ будівництво об'єктів на умовах "під випуск і реалізацію продукції". Контракти такого типу припускають широкий спектр зобов'язань і відповідальності постачальні::*;:? Постачальник забезпечує не тільки експлуатацію підприємства в початковий період, але і збут його продукції;

* постачання комплектного устаткування на умовах ВОТ (від англійських слів build-будувати, operate- експлуатувати, transfer- передавати). Під терміном ВОТ розуміється залучення міжнародного консорціуму для фінансування всіх витрат, пов'язаних з будівництвом об'єкта "під ключ", а також з експлуатацією й обслуговуванням об'єкта під гарантію уряду в придбанні продукції цього підприємства упродовж 10-15 років за цінами, що забезпечують відшкодування витрат і одержання встановленого прибутку учасникам будівництва об'єкта. Експортер за цієї форми постачань має можливість реалізувати свою продукцію на ринку іншої країни й одержати заздалегідь погоджений дохід, а імпортер - одержує готовий об'єкт без значних фінансових витрат і не зазнає труднощів при введенні його в експлуатацію [90, с. 100-103; 93, с. 133-138].

На світовому ринку промислових товарів, згідно з даними Світового банку, до країн, для яких експорт цих товарів є пріоритетним (понад 50% загального обсягу експорту товарів і послуг), відносяться: Білорусь, Болгарія, Вірменія, Грузія, Німеччина, Ізраїль, Індія, Ірландія, Італія, Канада, Киргизстан, Китай, КНДР, Латвія, Ліван, Литва, Малайзія, Молдова, Монако, Пакистан, Республіка Корея, Росія, Румунія, США, Сінгапур, Таїланд, Тайвань, Узбекистан, Україна, Фінляндія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія, Японія.

Особливості функціонування окремих світових ринків промислових товарів можна проілюструвати наступними даними.

Світовий ринок побутових і "комерційних" (напівпромислових кондиціонерів)

У 2003 р. світове виробництво кондиціонерів склало 34 млрд. дол., до кінця 2005 р. - виросте до 39 млрд. дол. Попит на них до 2005 р. буде зростати щорічно на 4-6%, при цьому найбільші темпи зростання в Азії - 8%, Європі - 6% (див. таблицю 1.13).

Найбільш містким ринком є ринок сплит-систем (понад 50% світового обсягу продажів кондиціонерів), він же є і найбільш динамічним (середньорічне зростання обсягу продажів близько 10%).

Таблиця 1.13. Попит на кондиціонери (побутові /"комерційні/), тис. шт.

Основними експортерами є Японія і Китай. У Японії світовим лідером виступає корпорація Daikin Industries, що має 72 патенту на технологічні розробки; 22% постачань направляється у Великобританію, Іспанію, Францію, Італію, Німеччину, Бельгію. Компаніями Carrier/Toshiba і Mitsubishi 17% і 14% постачань відповідно направляється в Західну Європу. На Китай припадає близько світового виробництва-кондиціонерів. У 2002 р. у порівнянні з 2001 р. загальний обсяг їх експорту збільшився на 38%, а на підприємствах з іноземними інвестиціями - на 58%. Частка китайських кондиціонерів на європейських ринках зростає, особливо в країнах Південно-східної і Східної Європи. Обсяги експорту вдвоє перевищують потреби Європи.

Світовий ринок взуття

У світі виробляється близько 12 млрд. пар взуття на рік, а в 2004 р. очікується близько 13,5 млрд пар. Приблизно 10-ю частину загальносвітового, виробництва забезпечують країни Європи. На країни Західної Європи припадає близько 75% загальноєвропейського обсягу виробництва і близько '/., на східноєвропейські країни. Європа лідирує у виробництві високоякісного взуття. У сегменті взуття середнього і високого класу світовим лідером є Італія. За обсягом виробництва взуття Італія посідає третє місце у світі (після Китаю і Бразилії). Крім пошиття взуття на замовлення італійські фабрики роблять так звану pronto moda - готову продукцію, що роблять "про запас" і в популярності якої не сумніваються. Російські й українські компанії особливо активно купують цю продукцію. На світовому ринку крім італійських компаній, виділяються іспанські, португальські, турецькі, китайські.

Обсяг імпорту в країни ЄС зростає, що свідчить про витіснення західноєвропейської продукції. Близько 30% всього обсягу імпорту в країни ЄС забезпечує Китай, взуттєва промисловість якого в середньому зростає у 19% у рік, і близько 22,1% - В'єтнам (середньорічний темп зростання взуттєвої промисловості - 12,1%).

Слід зазначити, що значна частина ввезеного з Азії взуття, по суті, виробляється європейськими компаніями, оскільки вони поступово переміщують своє виробництво в країни з більш низькою вартістю робочої сили.

Світовий ринок паперу і картону

Світовий обсяг виробництва паперу і картону - понад 250 млн. м близько 30% якого припадає на письмовий і типографський папір, 15% - на газетний папір, 55% на інші сорти для упакування, технічних і санітарних цілей.

Найбільшими експортерами є скандинавські країни, а виробниками США, Японія, Китай, Канада, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Італія, Росія, Бразилія [90, с.99].

Світовий ринок фармацевтичної продукції

Основними експортерами є США, Швейцарія, Великобританія, Японія, Німеччина, Франція, Італія. На ці країни припадає переважна частина засобів, використовуваних у світі на НДДКР. У виробництві й експорті копій фірмових лік лідирують Індія, Польща.

Світовий ринок хімічних добрив

В даний час для нього характерна тенденція скорочення виробництва і споживання в розвинутих країнах у зв'язку з надмірним використанням у попередні роки і збільшення - у країнах, що розвиваються. Основними експортерами є США,, Китай, Індія, Росія, Канада.

Світовий ринок меблів

Значна частка у світовому експорті припадає на меблі з тропічного дерева і кухонні меблі. Попит на них особливо високий у Західній Європі. У загальному обсязі світової торгівлі зростає частка шпони з екзотичних дерев з Африки і Південної Америки, а також металевої фурнітури з Італії й Іспанії [90, с. 98-100].