Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях - Козак Ю.Г. - 1.4. Міжнародні фінансові ринки

А. Міжнародний ринок валют

1.4.1. В чому суть та які є види валютного ринку?

Сукупний фінансовий ринок включає в себе ринок іноземної валюти, євровалюти, ринки хеджирування (ф'ючерсів та опціонів), міжнародний ринок цінних паперів (облігацій, акцій). Найбільший ринок - це валютний ринок. Особливість цього ринку полягає в тому, що він:

❖ нематеріальний;

❖ не має конкретного місцезнаходження;

❖ механізм його функціонування - обмін валюти однієї країни на валюту іншої країни;

❖ є міжбанківським ринком;

❖ завдяки процесу телекомунікації й інформатики є глобальним, тобто розгорнутим у масштабі всього світу.

Прямі зв'язки між головними центрами торгівлі валютами (Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Франкфурт, Сінгапур) за допомогою телефонів, факсів і комп'ютерів перетворюють кожний з цих центрів в частину єдиного світового ринку, що функціонує цілодобово. Економічні новини, які з'являються у будь-який час доби, передаються по всьому світу і викликають негайну реакцію валютного ринку. Звичайно угоди вкладаються за усною домовленістю. При необхідності документи, які підтверджують угоду, надсилаються пізніше. Вирішальним чинником є швидкість отримання необхідної інформації, оскільки курси валют змінюються протягом лічених секунд.

Головні учасники міжнародного валютного ринку комерційні банки, корпорації, які займаються міжнародною торгівлею, небанківські фінансові установи (фірми з управління активами, страхові компанії), центральні банки.

Центральною ланкою міжнародного валютного ринку є комерційні банки, оскільки більшість операцій з валютами передбачає обмін банківськими депозитами, деномінованими в різних валютах.

Основним товаром цього ринку є іноземна валюта в різних формах: валютні депозити, будь-які фінансові вимоги, позначені в іноземній валюті. Переважають на валютному ринку операції з валютними депозитами до запитання.

Депозити до запитання - це кошти, котрі використовуються в торгівлі валютою між банками, що працюють на валютному ринку. Банківські дилери тримають безстрокові вклади в іноземній валюті в банках-кореспондентах, розташованих у країнах, де дана іноземна валюта є національною. Банк в якій-небудь країні може продавати іноземну валюту, віддаючи розпорядження іноземним співробітникам перевести депозит до запитання покупцеві. Аналогічним чином здійснюється купівля валюти. В цьому випадку продавець переводить її в банк, що знаходиться за кордоном, на рахунок покупця. Валютна операція відбувається таким чином. Наприклад, американська фірма повинна заплатити за поставки товару німецькій фірмі 200 тис. німецьких марок. Фірма доручає своєму банку продебетувати свій доларовий рахунок і заплатити цю суму, перевівши її на рахунок постачальника в німецький банк. Американський банк переводить з рахунку американської фірми на дебет німецького банку долари за готівковим валютним курсом в обмін на депозит у німецьких марках, котрі будуть використані для сплати німецькому постачальнику.

Валютний ринок складається з багатьох національних валютних ринків, котрі в тій чи іншій мірі об'єднані в світову систему, що має три рівні:

1-й рівень: роздрібна торгівля. Операції на одному національному ринку, коли банк-ділер безпосередньо взаємодіє з клієнтами.

2-й рівень: оптова міжбанківська торгівля. Операції на одному національному ринку, коли взаємодіють два банки-ділери через посередництво валютного брокера.

3-й рівень: міжнародна торгівля. Операції між двома і більше національними ринками, коли банки-ділери різних країн взаємодіють один з одним. Такі операції часто включають арбітражні операції на двох або трьох ринках.

Процес арбітражу, коли учасники ринку купують валюту, вартість якої падає, і продають валюту, вартість якої перевищує обмінний курс в інших ринкових центрах, породжує тенденцію закону однієї ціни.

Залежно від рівня організації валютного ринку розрізняють біржовий та позабіржовий валютні ринки. Біржовий ринок представляють валютні біржі, а позабіржовий, який ще називається міжбанківським, - банки, фінансові установи, підприємства та організації.

Функції біржового ринку полягають у визначенні попиту та пропозиції валюти, встановленні валютних курсів, прогнозуванні їх динаміки, визначенні довідкових курсів валют, а також у формуванні певної стратегії та тактики центрального банку країни відносно фінансово-кредитної політики та системи валютного регулювання.

Діяльність міжбанківського ринку безпосередньо пов'язана із здійсненням валютних операцій. На нього припадає близько 90% обороту іноземної валюти.

Більшість валютних операцій припадає на міжбанківську торгівлю. Валютні курси, що публікуються в газетах, є міжбанківськими, тобто курсами, котрі банки запитують один у одного. Міжбанківські "оптові" курси нижчі від "роздрібних" курсів для клієнтів. Різниця складає доход банку за надану послугу.

Транснаціональні корпорації для здійснення операцій в різних країнах купують необхідну їм валюту на міжнародному валютному ринку. Участь центральних банків в операціях на міжнародних валютних ринках здійснюється у вигляді валютних інтервенцій.

В операціях з іноземними валютами можуть брати участь будь-які дві валюти, однак більшість міжбанківських операцій є операціями обміну валюти на долар США, котрий вважається ключового валютою. Важливу роль на міжнародному валютному ринку відіграють також німецька марка та японська єна.

Основними функціями валютного ринку є:

❖ грошові перекази;

❖ хеджирування;

o кліринг;

❖ кредит.

Грошові перекази - це послуга передачі купівельної спроможності з однієї країни в іншу фірмами або туристами. Якщо фірма здійснює платіж іноземній фірмі, вона повинна через банк купити валюту країни цієї фірми і переказати її.

Хеджирування - це послуга захисту від валютного ризику, потенційних збитків від зміни курсів валют.

Кліринг - здійснення великої кількості операцій без розрахунку готівкою або переказу коштів, а шляхом віднесення відповідних сум з операціями на дебет або кредит депозитів до запитання.

Наприклад, два німецьких банки здійснили такі операції купівлі-продажу доларів на євро:

Купівля

Проляж

Сальдо

Банк А

120 млн. дол.

100 млн. дол.

+20 млн. дол.

Банк Б

90 млн. дол.

95 млн. дол.

-5млн. дол.

Загальний обсяг операцій склав 405 млн. дол., а зміна капіталу банків була незначною. Банк А збільшив свої доларові позиції на 20 млн. дол., а банк Б зменшив їх на 5 млн. дол.

Валютний ринок є найбільшим серед світових фінансових ринків. Обсяг його перевищує 680 трлн. дол. за рік, а щоденний обсяг операцій .у 2000 р. складав 1900 млрд. дол. В Україні валютний ринок має тенденцію до зростання: в 1999 р. - 8063, 78 млн. дол., в 2000 р. - 11044, 18 млн. дол., в 2001р. - 13052,62 млн. дол., що є наслідком зростання експорту товарів та послуг.

За характером операції валютний ринок поділяється на ринки: "спот", "форвард", "своп", ф'ючерсний ринок і ринок валютних опціонів.

А. Міжнародний ринок валют
1.4.1. В чому суть та які є види валютного ринку?
1.4.2. Якими б особливості спотовою ринку і обмінного курсу "спот"?
1.4.3. В чому полягає специфіка форвардного ринку і форвардного курсу?
1.4.4. Які відмітні риси визначають ф'ючерсний ринок та ф'ючерсний курс?
1.4.5. Що таке валютні опціони?
1.4.6. В чому полягає суть спекулятивних валютних операцій?
1.4.7. Що таке валютні ризики?
1.4.8. Яким чином здійснюється урядове втручання в діяльність валютних ринків?
1.4.9. Що таке ринок євровалют?
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru