Міжнародні економічні відносини - Амеліна І.В. - 2. Класифікація національних економік в системі МЕВ

Для розуміння і оцінювання відмінностей між національними економіками, визначення їх місця та перспектив розвитку в системі світового господарства, актуальною проблемою в теорії та практиці МЕВ є їх систематизація за різними ознаками (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 Ознаки систематизації країн

Країни можуть бути систематизовані за регіональною (географічною) ознакою: європейські (західно -, східно -, південно -, північно -); північноамериканські (США, Канада, Мексика); південноамериканські; країни Близького Сходу, Східної, Південно-Східної та Південної Азії; африканські (північно -, центрально -, південно -, західно -) тощо. Така систематизація дає досить різноманітні за складом групи країн.

Систематизація країн за організаційною ознакою розподіляє країни по групах в залежності від участі в міжнародних організаціях, конференціях, нарадах тощо. Найбільш впливовими організаціями сьогодні є:

- Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) - створена у 1960 р., об'єднує 34 країни з високим доходом та рівнем розвитку. Цілі організації полягають у досягненні швидкого економічного розвитку, підтриманні фінансової стабільності, вільної торгівлі та забезпеченні сприятливих умов розвитку країн;

- Генеральна угода з тарифів і торгівлі та Світова організація торгівлі (ГАТТ/СОТ) - об'єднує 157 членів (153 визнаних країн, Тайвань, 2 залежні території і Європейський Союз), за основну мету ставить розвиток лібералізації торгівлі. З початку функціонування ГАТТ у 1947 році досягнуто зниження міжнародних тарифів з 40 % до 4 %. СОТ почала функціонувати з 1995 року як більш організаційно оформлена структура для регулювання міжнародної торгівлі;

- Бреттон-Вудські інститути - Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) забезпечують функціонування та розвиток сучасної світової валютної системи починаючи з 1944 р. Членами МВФ є 188 країн світу.

Найбільш важливим є принцип класифікації країн, їх груп за рівнем соціально-економічного розвитку.

Плідним є підхід коли типи соціально-економічних систем характеризуються через їх порівняння за рядом таких ознак: головний мотив діяльності основного економічного суб'єкта, характер власності, характер ринку, роль уряду в соціально-економічному житті, першопричина і головна мета функціонування соціально-економічної системи (див. табл. 2.1).

Використовується також поділ країн на такі три групи, як:

1. Промислово розвинені країни - 24 високорозвинені країни. Найпотужнішу групу серед цих країн складають країни так званої "Великої вісімки", які виробляють найбільші обсяги ВВП у всьому світі.

2. Країни з перехідною економікою - країни Центральної і Східної Європи та колишнього СРСР, що здійснюють перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки.

3. Країни, що розвиваються - країни Азії, Африки, Латинської Америки. Через їх велику кількість і особливості соціально-економічного розвитку національних економік ці країни здебільшого систематизують за регіонами світу.

Таблиця 2.1. ТИПИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ