Міжнародні економічні відносини - Амеліна І.В. - 4. Середовище дії системи МЕВ

Середовище МЕВ - це зовнішні по відношенню до системи МЕВ умови її розвитку.

Учасники міжнародних економічних відносин, діють як відносно незалежні суб'єкти. Але всі вони знаходяться під впливом середовища МЕВ, тобто різноманітних факторів (демографічних, економічних, природних, науково-технічних, політичних, культурного оточення і т. ін.), які потребують від діючих осіб корегування своїх дій. Кожний з суб'єктів МЕВ є "відкритою системою", яка залежить від зовнішнього світу. Дія факторів може мати для різних суб'єктів різний характер впливу: прямий або побічний.

Фактори прямого впливу - безпосередньо впливають на операції суб'єктів МЕВ, з одного боку, а з іншого - зазнають такої ж дії від учасників МЕВ (постачальники, трудові ресурси, закони та установи державного регулювання, споживачі, конкуренти).

Фактори побічного впливу - не мають безпосереднього значення для функціонування суб'єктів МЕВ, але відбиваються на їх діях (стан економіки країни, міжнародні події, соціально-культурні фактори і т.д.). Різноманітність зовнішніх факторів вимагає їх структуризації.

Найбільш доцільною є систематизація факторів за такими ознаками - політико-правові, економічні, соціально-культурні, інфраструктурні. Таким чином, під середовищем МЕВ розуміють зовнішні по відношенню до суб'єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники.

Особливостями середовища МЕВ є:

- Взаємозв'язок політичних, правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища;

- Відносна невизначеність середовища, що потребує інформованості, аналізу та розуміння різних подій від суб'єктів МЕВ з подальшим рішенням щодо можливості впливу на фактори середовища або необхідності пристосування до них;

- Динамічне протиріччя - з одного боку, середовищу МЕВ притаманна стабільність, яка обумовлена економічною, політико-правовою, та соціально-культурною стабільністю країн, а з іншого - динамічність та рухливість (розвиток інтеграційних процесів).

1. Політико-правове середовище

- політико-правовий режим в країні;

- рівень політичної стабільності;

- модель управління економікою;

- адміністративні методи регулювання МЕВ;

- рівень політичних ризиків.

Характеризуючи фактори політико-правового середовища МЕВ, зазначимо, що взаємозв'язок політики та економіки у сфері МЕВ виявляється більш чітко, ніж у рамках національних економік. За політичних мотивів держави можуть, з одного боку, надавати одна одній преференції, інтегруватися, а з іншого - використовувати тарифні та нетарифні бар'єри, ембарго, бойкоти або блокади.

Для суб'єктів МЕВ важлива політична стабільність в країнах, де вони займаються економічною діяльністю. За сучасних умов досягнення абсолютної політичної стабільності неможливо, тому учасники МЕВ можуть стикатися з ризиком експропріації свого майна, припинення торговельних і валютно-фінансових операцій, загальною нестабільністю в тому чи іншому регіоні.

Підприємці, які виходять на зовнішній ринок, повинні враховувати правові норми, які регулюють підприємницьку діяльність в межах конкретного зарубіжного ринку; норми екології, контроль за дотриманням стандартів якості і безпеки товарів тощо.

2. Економічне середовище

- рівень економічного розвитку країни;

- рівень розвитку промисловості;

- рівень розвитку НТП;

- життєвий рівень населення;

- економічні традиції;

- рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків.

Вивчення факторів економічного середовища вимагає від суб'єктів МЕВ уваги до загального рівня розвитку економіки відповідної країни, рівня і розподілу доходів в ній, характеру витрат і заощаджень населення тощо.

3. Соціально-культурне середовище

- структура населення (вік, стать, професійний склад, національний склад);

- політична орієнтація населення;

- відношення до релігії;

- відношення до праці і кар'єри;

- відношення до навколишнього середовища.

Фактори соціально-культурного середовища МЕВ багато в чому визначають індивідуалізацію попиту зарубіжних клієнтів, ставлення до праці фахівців, поведінку підприємців на фінансових ринках тощо. Економічна поведінка людини в тій чи іншій країні базується на її фізіологічних, психологічних та інших особистих особливостях (рис. 2.2).

Соціальна поведінка людей визначається конкретними груповими нормами. Групи людей формуються внаслідок природжених факторів (стать, сім'я, вік, каста, етнос, раса, національність) або тих, що людина здобуває в процесі навчання, виховання тощо (релігія, політична орієнтація, професія). Існує наступна закономірність - чим більш розвиненим є суспільство, тим більше значення опановують фактори, надбані в процесі життя людини.

Сукупність норм, на яких базуються різні дії тієї чи іншої групи можна назвати культурою даної групи.

4. Інфраструктурне середовище

- енергетичне забезпечення країни;

- транспортне забезпечення країни;

- інформаційне забезпечення країни.

Рисунок 2.2. Фактори соціально-культурного середовища

Інфраструктурне середовище пронизує та впливає на розвиток всіх інших умов функціонування суб'єктів МЕВ. Найважливішими складовими елементами інфраструктури МЕВ є міжнародний транспорт і міжнародні інформаційно-комунікаційні системи.

Транспортна частина охоплює всі існуючі транспортні засоби та транспортні шляхи світу. Розвиток транспорту є однією з передумов поглиблення процесу міжнародної інтеграції, оскільки сприяє зменшенню відстаней у сучасному світі.

Основа розвитку інфраструктурного середовища МЕВ - інформаційно-комунікаційні системи.

Інформаційно-комунікаційні системи - сукупність засобів збирання, збереження, обробки та передачі інформації.

Сучасні засоби передачі інформації дозволяють передавати будь-які обсяги інформації на будь-яку відстань в короткі відрізки часу. Формування на їх основі глобальних інформаційних систем (Інтернет) стає, з одного боку, найважливішим сучасним фактором розвитку МЕВ, а з іншого - такі системи стають новим "віртуальним" середовищем глобальних економічних відносин.