Безпека життєдіяльності - Атаманчук П.С. - 1.5.6. Забруднювачі водного середовища

На планеті Земля міститься близько 16 млрд . м³ води, що становить 0,25% її маси . Частина гідросфери, що міститься під поверхнею ґрунту охоплює ґрунтові, підґрунтові, міжпластові води й води карстових порожнин у вапняках, гіпсах і т п Але сьогодні водні ресурси вичерпуються, їм загрожує псування

Існування людства майже повністю залежить від поверхневих вод суші - річок та озер Це мізерна частина водних ресурсів підлягає найбільш інтенсивному впливу Вода річок та озер покриває потреби людства в питній воді, використовується для зрошення у сільському господарстві, витрачається в промисловості для охолодження АЕС та ТЕС Споживання води постійно збільшується, і одна з небезпек - зменшення її запасів Для значної частини живих організмів вода (Н₂О) є середовищем зародження й розвитку Вода в біосфері перебуває у безперервному русі, бере участь у геологічному та біологічному кругообігу речовин Вода є основою існування життя на Землі, без неї не може існувати наша цивілізація Ця хімічна сполука входить до складу живих тканин, продуктів харчування, ґрунтів, гірських порід тощо Отже, суттєвий вплив водяної сфери нашої планети на життєдіяльність людини і взагалі значення води для всього живого важко переоцінити В хімічно чистому вигляді води в природі не буває,

роді не буває, бо вона є універсальним розчинником практично всіх речовин у рідкому, твердому та газоподібному станах . Загальними вимогами до питної води:

o вода не повинна містити токсичних, радіоактивних та інших шкідливих для здоров'я людини речовин;

o вміст у воді мінеральних речовин і мікроелементів повинен відповідати фізіологічним потребам організму;

o за своїми органолептичними властивостями (запах, присмак, колір) вода повинна задовольняти смакові потреби населення

До забруднювачів джерел водопостачання відносять: стічні побутові та промислові води, стікання дощових і талих вод із сільськогосподарських полів і т . п . Забруднення води відбувається: відходами, що поглинають кисень; отруйними речовинами (пестицидами, гербіцидами); нафтою й нафтопродуктами; відходами органічного синтезу (мийними речовинами); радіоактивними та хімічними речовинами (рис . 1 . 47) . Окрім цього, забруднення може бути тепловим від гарячих стоків промислових підприємств

Характеристики якості питної води регламентуються відповідними державними стандартами й санітарно-гігієнічними вимогами. Показники хімічного складу води визначаються нормами вмісту - гранично допустимими концентраціями речовин, які з'явилися у природній воді внаслідок промислового, сільськогосподарського і комунально-побутового забруднення ГДК обмежують загальну мінералізацію води, вміст хімічних речовин, загальну жорсткість і рН .

Техногенне забруднення довкілля суттєво впливає не лише на склад атмосферного повітря, але й на процеси кругообігу

речовин у природі . Зміна хімічного складу повітря внаслідок діяльності людини спричиняють виникнення феномена "кислотних дощів". Значне забруднення атмосфери сірчистим ангідридом, окислами азоту, сполуками хлору й фтору призводить до збільшення кислотності дощів . Збільшення вмісту кислих іонів і по

стійне вимивання лужних катіонів призводить до того, що кислотність ґрунтів також збільшується . Розчин сірчаної кислоти у вигляді крапель туману тримається у повітрі або разом із дощем випадає на землю . Сірчана кислота роз'їдає метал, тканини, бетон, фарби, негативно впливає й на все живе; на підкислених ґрунтах знижується врожайність, а зростання кислотності у водоймах призводить до загибелі всього живого.

Вплив забрудненого повітря і води на організм людини виявляється в загальному погіршенні здоров'я людини, зниженні імунітету, появі головного болю, відчутті слабкості, зниженні продуктивності праці тощо . У районах із сильним забрудненням атмосферного повітря рівень захворюваності населення на бронхіти у 3-5 разів, пневмонію в 2-3, плеврит у 3-4 рази вищий, ніж у населення районів із незабрудненим повітрям