Міжнародні економічні відносини - Передрій О.С. - 2.8.6. Світова практика вирішення соціальних проблем із допомогою СЕТ та її застосування в Україні

Світова наука і практика визнають, що найважливішими проблемами функціонування спеціальних економічних зон є соціальні. Не випадково вони неодноразово обговорювалися в парламентах. Прийняті спеціальні рішення і закони по соціальній захищеності працюючих. Створено умови для нормального перебігу процесу відтворення трудових ресурсів і забезпечення інших соціальних гарантій. Про важливість соціальних проблем у СЕТ свідчить і те, що ними систематично займається Міжнародна організація праці.

Отже, слід констатувати, що у світовій практиці вже відпрацьовані певні правові, економічні та організаційні питання, з одного боку, соціальної захищеності трудящих, а з іншого - зменшення впливу негативних факторів на їх життєдіяльність у спеціальних економічних територіях.

У той же час набута світова як позитивна, так і негативна практика вирішення соціальних питань у конкретних умовах того чи іншого регіону нашої країни може бути застосована не сповна. Це викликано не тільки відмінностями в соціально-економічних механізмах нашої країни і тих країн, де функціонують СЕТ.

СЕТ різних країн мають свою специфіку соціальних проблем і підходів до їх вирішення, що становить цілісну сукупність факторів, серед яких - існуюча політична система, традиції, культура тощо.

Усі згадані фактори також необхідно брати до уваги, вивчаючи практику функціонування територій із спеціальним економічним статусом. Тому аналіз механізму вирішення основних соціальних проблем трудящих, зайнятих у СЕТ, потрібно робити на базі не однієї чи двох, а цілої низки країн. Головним критерієм добору країн для аналізу є відмінності у рівнях розвитку ринкових структур, економічному і науково-технічному потенціалах, територіальних і природно-кліматичних характеристиках тощо.

Перше явище, властиве для всіх країн, що мають СЕТ, і яке слід враховувати під час прогнозування соціальної ситуації в процесі створення і функціонування СЕТ на території України, - це слабкість профспілкового руху. Практично в усіх СЕТ країн із різним рівнем економічного розвитку впливовість профспілок дуже незначна. Незначний їх вплив і на розв'язання соціальних проблем. Соціальний захист трудящих у СЕТ переважно бере на себе виконавча влада.

Це явище не випадкове. Його поживним ґрунтом є забезпечення для трудящих спеціальних економічних територій більш високого життєвого рівня відносно тих працівників, які трудяться на решті території країни. Зазначимо, що власне диференціація в заробітній платі тим більша, чим вищий у СЕТ технологічний рівень виробництва порівняно з технологічним рівнем всієї економіки країни. Якщо до цього додати, що підприємства, розташовані в СЕТ, входять у структуру відповідних транснаціональних корпорацій, то стане зрозумілим, чому у їх співробітників високий рівень заробітної плати.

Однак необхідно підкреслити, що, незважаючи на більш високу заробітну плату зайнятих в СЕТ порівняно з підприємствами, які розташовані на території за межами СЕТ, її рівень значно нижчий порівняно із середньою заробітною платою в розвинених країнах (табл. 2.12).

Таблиця 2.12. Годинна заробітна плата в СЕТ у країнах, що розвиваються, порівняно із США і Японією

Важливою проблемою, з якою неминуче зіткнеться будь-яка СЕТ, що формуватиметься на території України, є структура зайнятості працездатного населення. Практика СЕТ на території країн, що розвиваються, засвідчує, що вона залежить від багатьох факторів і передусім тих умов, які визначають напрямок спеціалізації. Ця ж практика показує, що галузями спеціалізації, наприклад, в експортно-промислових зонах, стають електроніка, текстильна, деревообробна, харчова, хімічна й інші галузі економіки. У той же час одна з них виступає як структуроутворююча або структуровизначальна. Як виглядає така структура в спеціальних економічних зонах низки країн, видно з таблиці 2.13.

Таблиця 2.13. Структура зайнятості в експортно-промислових зонах окремих країн, що розвиваються

Закінчення табл. 2.13.

Практика країн, галузева спеціалізація яких наведена вище, показує, що остання робить визначальний вплив на забезпечення прямої зайнятості працездатного населення, зміни в соціальних та структурних параметрах зайнятості, а також на процес опосередкованої зайнятості.

Таблиця 2.14 характеризує значення спеціальних економічних зон у забезпеченні прямої зайнятості.

Таблиця 2.14. Відсоток забезпечення зайнятості в експортно-промислових зонах по відношенню до загальної кількості створюваних у країні робочих місць

Дані свідчать, що має місце істотна диференціація у створенні нових робочих місць в експортно-промислових зонах країн, що розвиваються. Крім того, наведені дані дозволяють зробити висновок проте, що в країнах, де експортно-промислові зони функціонують досить успішно, вони володіють більш високим потенціалом у забезпеченні зайнятості порівняно з іншими галузями виробництва,

У той же час на основі даних ми не виявляємо, яким чином вирішується питання зайнятості. Адже можуть бути два реальних шляхи - через прискорення розвитку підприємств у зоні або через розширення трудомістких галузей. Однак очевидним є те, що для території, де існують проблеми надлишку робочої сили, для її включення в процес виробництва трудомісткість нових робочих місць не має істотного значення. Що ж стосується структури зайнятості, то аналіз показує, що вона визначається, головним чином, галузевою структурою СЕТ, її спеціалізацією. Про це свідчать і показники віку працівників, а також питомої ваги жінок у загальній кількості зайнятих на спеціальних економічних територіях (табл. 2.15).

Таблиця 2.15. Вік працюючих в експортних промислових зонах і питома вага жінок у загальній кількості працюючих на початку 80-х років

В експортно-промислових зонах країн, вказаних у таблиці, отримали розвиток переважно галузі електронної, швейної, харчової, меблевої промисловості, тобто тих виробництв, де традиційно висока питома вага жіночої праці. Цим і характеризується якісна структура зайнятих в експортно-промислових зонах.