Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції - Ковальчук К.Ф. - 6.2. Валютно-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних операцій

Найскладнішими розрахунками, що вимагають високої кваліфікації банківських працівників є розрахунки у міжнародних торгових контрактах. Від вибору форм і умов розрахунків залежать швидкість і гарантія отримання платежу, сума витрат, пов'язаних з проведенням операцій через банки. Тому зовнішньоторговельні партнери в процесі переговорів погоджують деталі умов платежу і потім закріплюють їх в контракті.

При складанні валютно-фінансових і платіжних умов контрактів звичайно виявляється протилежність інтересів експортера і імпортера. Вибір валютно-фінансових і платіжних умов операцій залежить від характеру економічних і політичних відносин між країнами, співвідношення сил контрагентів, їх компетенції, а також від традицій і звичаїв торгівлі даним товаром.

Міжурядові угоди встановлюють загальні принципи розрахунків, а в зовнішньоторговельних контрактах чітко формулюються докладні умови. Ці умови включають наступні основні елементи: валюту ціни, валюту платежу, умови платежу, засоби платежу, форми розрахунків і банки, через які ці розрахунки здійснюватимуться.

Валюта ціни і валюта платежу.

Від вибору валюти ціни і валюти платежу (крім рівня ціни, розміру відсоткової ставки за кредитом) залежить певною мірою валютна ефективність операції.

Існують п'ять основних способів визначення цін товарів.

1. Тверда фіксація цін при укладенні контракту, за якою ціни не зміняються в період його виконання.

2. Ціни з подальшою фіксацією. При підписанні контракту фіксується принцип визначення ціни (на основі котирувань того або іншого товарного ринку на день поставки), а сама ціна встановлюється в процесі виконання операції.

3. Рухома ціна. Ціна твердо фіксується при укладенні контракту, але міняється, якщо ринкова ціна зміниться в порівнянні з контрактною, скажімо, в розмірі, що перевищує 5%.

4. Ковзаюча ціна залежно від зміни елементів витрат, наприклад, при замовленні обладнання. В умовах високої кон'юнктури на користь замовника вводяться обмеження (загальна межа зміни ціни або поширення "ковзання" ціни лише на частину витрат і короткий період).

5. Змішана форма: частина ціни твердо фіксується, частина встановлюється в ковзаючій формі.

Валюта ціни - валюта, в якій визначається ціна на товар. При виборі валюти, в якій фіксується ціна товару, велике значення мають вид товару і перераховані вище чинники, що впливають на міжнародні розрахунки, особливо умови міжурядових угод, міжнародні звичаї.

Валюта платежу - валюта, в якій повинно бути погашено зобов'язання імпортера (або позичальника).

При нестабільності валютних курсів ціни фіксуються в найстійкішій валюті, а платіж - звичайно у валюті країни-імпортера. Якщо валюта ціни і валюта платежу не співпадають, то в контракті обмовляється курс перерахунку першою в другу. В контракті встановлюються умови перерахунку:

1) курс певного виду платіжного засобу - телеграфного переказу у платежах без тратт або векселя у розрахунках, пов'язаних з кредитом;

2) уточнюється час коректування (наприклад, напередодні або на день платежу) на певному валютному ринку (продавця, покупця або третьої країни);

3) обумовлюється курс, за яким здійснюється перерахунок: звичайно середній курс, іноді курс продавця або покупця на відкриття, закриття валютного ринку або середній курс дня.

Невідповідність валюти ціни і валюти платежу - один з найпростіших методів страхування валютного ризику. Якщо курс валюти ціни (наприклад, долара) знизився, то сума платежу (у швейцарських франках) пропорційно зменшується, і навпаки. Ризик зниження курсу валюти ціни несе експортер (кредитор), а ризик її підвищення - імпортер (боржник).

Умови платежу - важливий елемент зовнішньоекономічних операцій. Серед них розрізняються: готівкові платежі, розрахунки з наданням кредиту, кредит з опціоном (правом вибору) готівкового платежу.