Міжнародні організації - Кучик О.С - 2.1.1. Історія створення ЛАД

2.1. Ліга Арабських Держав

За останні півстоліття сформувались такі потужні фінансово-економічні центри, як Північна Америка, Західна Європа та Японія. Суттєві консолідуючі процеси зараз відбуваються ще в декількох точках планети — країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР), де зростає роль нових індустріальних країн (НІК), Китаю та Австралії. Далі — Південна Америка, так звана система "ABC" (Аргентина, Бразилія, Чилі). На азіатському континенті необхідно особливо виділити ще дві точки — Індію і зону Перської затоки. Важливою умовою успішної реалізації існуючого потенціалу України є багатостороння орієнтація як на країни Західної Європи, Північної Америки і АТР, так і на країни Близькосхіднього регіону.

Яскравим прикладом міжурядової організації, що представляє цей регіон, є Ліга Арабських Держав.

2.1.1. Історія створення ЛАД

У кінці XX століття ЛАД відзначила своє 55-річчя, що ознаменувало важливість регіональної арабської системи та показало її унікальний характер.

Фактично, Ліга пройшла кілька етапів свого розвитку і "пережила" кілька спроб реорганізації, які довели прагнення модернізувати саму арабську регіональну систему.

Незважаючи на те, що заклик до арабської єдності був вже давно зроблений, ідея створення арабської організації, яка б об'єднала всі арабські країни, ще так не викристалізовувалась, як після

Другої світової війни. Арабський світ сам "заклав перший камінь" свого історичного розвитку:

— по-перше, атмосфера війни була сприятливою для активізації опозиційних рухів у підмандатних арабських країнах. Тоді виникла необхідність встановлення певного балансу між різними політичними силами арабських країн, активну роль серед яких відіграв Єгипет;

— "необхідність об'єднання була зумовлена небезпекою сіоністського руху, масовою еміграцією єврейського населення на палестинські землі, планами створення Держави Ізраїль" [13];

— існував значний обсяг торгівельного обміну та обміну робочою силою між арабськими країнами, що міг забезпечити матеріальну, духовну і культурну основу майбутнього об'єднання.

Можна вважати, що свій початок ЛАД бере з підписання договору "Про дружбу та союз" між Саудівською Аравією та Іраком

2 квітня 1936 року. В преамбулі договору сказано: "Обидві високі договірні сторони працюватимуть у напрямку об'єднання ісламської та арабської культур, а також військових організацій їхніх країн шляхом обміну науковими та військовими місіями". Цей договір був відкритий до підписання для інших арабських країн. 29 квітня 1937 року до нього приєдналась Народно-демократична Республіка Ємен.

Наступним кроком на шляху до зближення арабських країн було підписання 7 травня 1936 року "Договору про дружбу" між Єгиптом і Саудівською Аравією, яким вперше встановлено дипломатичні відносини між цими двома країнами.

Початок другого етапу утворення арабського союзу пов'язаний з виступом британського міністра закордонних справ їдена в Палаті громад 29 травня 1941 року. У своїй промові він висловив підтримку арабським країнам у створенні такої організації, яка б об'єднала їхні інтереси. Через рік після цього ініціативу створення арабського об'єднання взяв у свої руки єгипетський прем'єр-міністр Мустафа Нахас-паша. "Його Величність запросила сирійського прем'єр-міністра Жаміля Мірідіна і президента Ліванського національного пакту відвідати Каїр з метою проведення тристоронніх переговорів під назвою "Створення Арабської ліги 3 метою розширення співпраці арабських країн" [13].

Це було першим обговоренням ідеї створення Арабської ліги. З того часу проводилась серія двосторонніх переговорів між Єгиптом з однієї сторони і представниками Іраку, Сирії, Лівану, Саудівської Аравії, Йорданії та Ємену — з другої. Результатом переговорів стали два основні проекти арабського утворення:

— майбутнє об'єднання могло мати назву "Субрегіональне об'єднання" під опікунством "Великої Сирії";

— другий проект мав загальніший характер об'єднання, яке охопило всі незалежні арабські країни.

З 25 серпня до 7 жовтня 1944 року підготовча комісія проводила зустріч між представниками Сирії, Лівану, Йорданії, Іраку, Єгипту та Ємену. І саме тоді комісія вирішила назвати майбутнє об'єднання "Лігою Арабських Держав".

2.1.1.1. Александрійський протокол
2.1.1.2. Установчий договір ЛАД
2.1.2. Мета діяльності та організаційна структура ЛАД
2.1.2.1. Мета створення і функції ЛАД
2.1.2.2. Організаційна структура ЛАД
2.1.2.2.1. Рада Ліги
2.1.2.2.2. Постійні комітети
2.1.2.2.3. Генеральний секретаріат
2.1.3. Діяльність Ліги Арабських Держав
2.1.3.1. Діяльність Ліги в економічній, адміністративній та інших галузях
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru