Конференція підкреслила "важливість ісламської єдності, координації зусиль у всіх галузях загальної зацікавленості, враховуючи специфіку культурних, національних та релігійних особливостей ісламських народів, та необхідності створення науково-дослідницьких інституцій, які б уможливили реалізацію програми в галузі ісламської культури". Конференція закликала країн-членів та арабські та ісламські інститути зробити внесок у культурні проекти Організації, схвалені Консультативною радою з метою реалізації стратегічних завдань ОІК.
З 26 по 26 жовтня 2000 року в Дакарі проходила Шоста конференція Консультативної ради, і саме тоді були зроблені основні кроки щодо реалізації культурних та інформаційних програм ОІК. Конференція схвалила рішення Генеральної Асамблеї ООН про визнання 2001 року "Роком діалогу між цивілізаціями". Конференція прийняла два документи, підготовлені міжнародними експертами країн-учасниць, які називаються "Глобальний план дій" та "Глобальна програма дій діалогу між цивілізаціями". Також
був створений Ісламський комітет для продовження співпраці в сфері культури та інформації між країнами-учасницями ОІК та ООН.
2.2.3.2.3. Діяльність у сфері інформації та комунікації
Конференція висловила своє задоволення щодо діяльності в галузі інформації та комунікації, яка здійснюється Постійним комітетом з інформаційних та культурних справ. Цей Комітет очолює президент Сенегалу Абдула є Вейд. Конференція схвалила напрямки діяльності, визначені президентом Сенегалу в його доповіді на саміті, який відбувся після п'ятої сесії Конференції міністрів інформації.
Вони мають пришвидшити спільні ісламські ДІЇ у сфері інформації.
Конференція схвалила пропозицію Генерального секретаря ОІК, в якій підкреслила необхідність відродити сектор інформації та комунікації для поширення знань про культурну спадщину та цінності ісламу.
Конференція закликала країн-членів зобов'язати приватні та державні ТВ-канали зміцнити між собою співпрацю, а саме збільшити обмін новинами, програмами тощо [10, с. 67].
За час існування ОІК проведено дев'ять самітів. Головні проблеми, що розглядалися - палестинська (з цього приводу ухвалено 50 із 142 резолюцій) та міжнародного тероризму. "Учасники самітів підкреслювали, що терористи, які виступають під ісламськими гаслами, створюють ісламу негативний імідж, їхня діяльність не має з цією релігією нічого спільного. Генеральний секретар ООН Кофі Аннан зазначив, що екстремісти спричиняють викривлені уявлення про іслам, притому сама назва релігії походить від слова "мир". Генеральний секретар Ліги арабських держав Ісмат Абдель Мегід підкреслив, що окремі західні країни застосовують назву "іслам", пов'язуючи її з тероризмом, проте це релігія миру та віротерпимості" (1, с. 377].
Учасники самітів підкреслювали необхідність подальшого зростання ролі мусульманських країн та ОІК у міжнародних відносинах.
Ухвалено також рішення щодо створення мусульманського спільного ринку. Це важливий крок на шляху підтримки мусульманської солідарності та зростання ролі ісламського світу.
Учасники самітів засудили концепцію зіткнення цивілізацій, підкресливши важливість підтримання відносин та діалогу між пічними культурами та релігіями.
Сіамський фактор відіграє важливу роль у незалежних державах що виникли після розпаду СРСР. До ісламського "ну Тяжать народи Північного Кавказу, зокрема Чечня. Мусульманські меншини є у Грузії та в Україні.
Список використаної літератури
1. Гайдуков Л. Ф. Міжнародні відносини та зовнішня політика 1980—2000. — К.: Либідь, 2001. — 621 с.
2. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности. — М.: Консалтбанкир, 2000. — 624 с.
3. Дюразель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів.— К.: Основи, 1999.— 903 с.
4. Кальвокориш П. Світова політика після 1945 року: В 2-х т. — М., 2000. — 231 с.
5. Камінський А, Вступ до міжнародних відносин: Курс лекцій. — Л.: Світ, 1995. — 144 с.
6. Коппель О. А., Пархомчук О. С. Міжнародні відносини XX століття. — К., 1999. — 189 с.
7. Статут ОІК. — Джидда, 1972 р.
8. Сучасні міжнародні відносини. — М., 2000. — 257 с.
9. Dr. Aley Eddine Helal & Nivin Mosaed: The arab political systems: causes of continuation and change. — Beirut: The arab unity studies center, 2000. — 163 p.
10. Mr. Gamil Matar & Dr. Aley Eddine Helal. The arab regional regim: a study on arab political relations. — 3-d edition. — Beirut: The arab unity studies center, 1988. — 245 p.
Контрольні запитання
1. Перечисліть критерії членства в Організації "Ісламська Конференція".
2. Назвіть організації, які мають статус спостерігача при ОІК.
3. Згідно з яким принципом Генеральний секретар призначає персонал до Секретаріату Конференції?
4. У врегулюванні яких міжнародних диспутів брала участь
ОІК?
5. Який орган Організації "Ісламська Конференція" відповідає за реалізацію її економічної діяльності?
2.3.1. Історична довідка
2.3.2. Мета діяльності та організаційна структура РСАДПЗ
2.3.2.1. Мета діяльності Ради
2.3.2.2. Організаційна структура РСАДПЗ
2.3.2.2.1. Вища Рада
2.3.2.2.2. Комісія з врегулювання суперечок
2.3.2.2.3. Міністерська рада
2.3.2.2.4. Генеральний Секретаріат
2.3.3. Діяльність РСАДПЗ