Міжнародні організації - Мокій А.І. - 9.4. Міждержавні організації країн-виробників та експортерів сировини (МОВЕС)

Створення міжнародних організацій цього призначення розпочиналося в 60-х роках минулого століття у відповідь на картелізацію ринків покупців з боку ТНК для посилення національного контролю за природними ресурсами та стабілізації ринків. Нині існує 28 асоціативних організацій експортерів нафти, міді, бокситів, залізної руди, ртуті, вольфраму, олова, срібла, фосфатів, натурального каучуку, тропічної деревини, шкіри, кокосових продуктів, джуту, бавовни, чорного перцю, какао-бобів, кави, чаю, цукру, бананів, арахісу, цитрусових, м'яса, олійних культур. Частка країн-учасниць складає близько 20 % загального обсягу світового експорту і до 55 % - продовольства і промислової сировини, для більшості товарів - 80- 90 % обсягів експорту та 30-60 % обсягів виробництва.

Основними цілями товарних асоціацій є координація політики учасників у захисті їх історичних інтересів, сприяння розширенню споживання, контроль за діяльністю ТНК і розширення участі національних компаній у переробці і збуті сировини, запобігання різкій зміні цін, стандартизація торговельних угод.

Незважаючи на декларовані цілі і завдання діяльності, реальних успіхів у контролі над ринками досягли тільки члени ОПЕК (Організація країн-експортерів нафти) та ОАПЕК (Організації арабських країн-експортерів нафти). Цьому сприяли особливості нафти як стратегічно важливого сировинного товару, географічна концентрація її видобування і високий ступінь залежності промислово розвинених країн від імпорту. Певні успіхи характерні для діяльності Міжнародної асоціації країн-виробників і експортерів чаю.

ОПЕК (Organization of the Petroleum Exporting Countries - OPEC) - створена в 1960 році (Багдад) як досить закрита організація у складі шість членів-засновників (Венесуела, Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Саудівська Аравія) та семи нових країн (Алжир, Габон, Індонезія, Катар, Нігерія, ОАЕ, Еквадор). З 1991 року ОПЕК бере участь у координаційних зустрічах з іншими організаціями - Організацією незалежних експортерів нафти (ІПЕК), ЄС, Міжнародним енергетичним агентством.

Вищий орган ОПЕК - Конференція на рівні міністрів, яка проводиться двічі на рік у штаб-квартирі (м. Відень). Конференція визначає основні напрями політики, шляхи і засоби їх здійснення, приймає рішення щодо доповідей, підготовлених Радою керуючих, та бюджету. Рада керує роботою секретаріату, дослідницького відділу (у складі департаментів енергетичних досліджень, економіки та фінансів, банків даних), а також департаментом інформації, Агентством новин і економічною комісією ОПЕК.

У 1976 році створено Фонд міжнародного розвитку (12 членів) з метою фінансового співробітництва між ОПЕК та країнами, що розвиваються, надання позик і субсидій, фінансування технічної допомоги. Фонд ОПЕК є донором інших міжнародних організацій розвитку (Кувейтського фонду, Арабського фонду). У 1994 році Фонд схвалив надання коштів на суму 4,28 млрд дол. США, фактично надавши 3,18 млрд дол.

Організація арабських країн-експортерів нафти - ОАПЕК (Organization of Arab Petroleum Exporting Countries - OAPEC) - створена на основі угоди між Кувейтом, Лівією і Саудівською Аравією в 1968 році, пізніше приєдналося ще вісім арабських країн.

Цілі аналогічні цілям ОПЕК. Вищий орган - міністерська рада, виконавчі - виконавче бюро та секретаріат, який здійснює адміністративні функції у складі чотирьох департаментів (фінансів і адміністративних питань; економіки; технічних питань; інформації та бібліотеки), апарату експерта з питань нафти та Арабського центру досліджень у галузі енергетики.

Міжнародні організації виробників та експортерів металів створені в першій половині 70-х років минулого сторіччя. Організаційну структуру переважно складає вищий орган - конференція на рівні міністрів, яка приймає рішення із загальних питань і затверджує бюджет; виконавчі органи (виконавчі комітети, Секретаріати, інформаційні бюро та ін.). Найважливішими серед них є такі:

1. Міжнародна рада країн-експортерів міді (СІПЕК) створена в 1968 році у складі шести країн і трьох асоційованих членів з метою координації діяльності щодо забезпечення росту доходів від експорту, збільшення ресурсів для розвитку та забезпечення інформацією.

2. Міжнародна асоціація боксито добуваючих країн (МАБС) створена в 1974 році у складі 11-ти країн, частка яких складає 80 % загального обсягу видобутку і експорту бокситів та 45 % обсягу виробництва і експорту глинозему. Нині є однією з найактивніших на ринку, але внаслідок монополізації алюмінієвої промисловості з боку ТНК, вплив на регулювання ринку незначний.

3. Асоціація країн-виробників ртуті створена в 1974 році у складі шести учасників, частка яких у загальних обсягах видобутку ртуті (без урахування Югославії) складає 70 %, в експорті - 50 %.

4. Асоціація країн-експортерів срібла утворена в 1974 році у складі Мексики та Перу (38 % обсягу світового видобутку і 16 % - експорту).

5. Асоціація країн-експортерів залізної руди (АПЕФ) утворена в 1975 році у складі десяти учасників (45 % обсягу світового видобутку і 54 % - експорту).

6. Організація країн-експортерів вольфраму (ОТЕК) створена в 1975 році у складі десяти країн (40 % обсягу світового видобутку і 70-75 % - експорту).

7. Асоціація країн-виробників олова (АСПО) створена в 1983 році у складі трьох, а пізніше ще чотирьох країн, незадоволених виконанням Міжнародної угоди з олова.

Тема 10. Міжнародні економічні організації та угоди з регулювання промислової власності
10.1. Міжнародне співробітництво у сфері захисту промислової власності
10.2. Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)
10.3. Регіональні міжнародні патентні організації
Тема 11. Міжнародні організації регулювання науково-технічного співробітництва та передачі технологій
11.1. Регулювання багатостороннього науково-технічного та промислового співробітництва
11.2. Діяльність ООН з питань передачі технологій
11.3. Міжнародне науково-технічне співробітництво в межах ЄС
Тема 12. Міжнародне регулювання інвестиційної діяльності та науково-технічного і промислового співробітництва
12.1. Міжнародна інвестиційна діяльність: сутність, напрями та політика регулювання
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru