Міжнародні організації - Мокій А.І. - 14.2. Діяльність міждержавних організацій у сфері стандартизації та сертифікації продукції

Європейської економічної комісії ООН у сфері стандартизації є розробка основних напрямів політики зі стандартизації на урядовому рівні та визначення пріоритетів діяльності.

Основні цілі і завдання ЄЕК у сфері стандартизації включають:

- сприяння запровадженню міжнародних стандартів;

- усунення технічних бар'єрів у торгівлі з використанням міжнародних стандартів;

- співпрацю організацій, що розробляють міжнародні стандарти на аналогічний товар (послугу);

- уніфікацію оформлення міжнародних і регіональних стандартів загалом або за окремими елементами з метою швидшого їх запровадження.

До основних напрямів діяльності ЄЕК у сфері стандартизації належать:

- сприяння урядам країн-членів ЄЕК у вирішенні проблем національної стандартизації, прискоренні міжнародної стандартизації в пріоритетних сферах, координації зусиль країн з питань стандартизації;

- координація заходів у сфері стандартизації, які належать до національного й міжнародного рівнів розробки стандартів;

- узгодження заходів з гармонізації стандартів;

- реалізація заходів, що стосуються порядку використання міжнародних стандартів у національних системах стандартизації;

- обґрунтування пріоритетних напрямів діяльності з проблем стандартизації;

- розробка рекомендацій у сфері гармонізації стандартів і технічних вимог.

Діяльність ЄЕК ООН у сфері сертифікації передбачає такі завдання і напрями:

- розробка рекомендацій щодо взаємного визнання для усунення технічних бар'єрів у міжнародній торгівлі;

- розробка рекомендацій для укладення міжнародних угод з сертифікації;

- розробка заходів досягнення взаємної довіри до технічної компетентності, надійності національних систем сертифікації;

- розробка нормативної бази сертифікації, яка ґрунтується на міжнародних стандартах у тих галузях, де вони існують, або на гармонізованих національних і регіональних нормативних документах;

- створення системи сертифікації допоміжного обладнання дорожніх транспортних засобів;

- співробітництво з міжнародною конференцією з акредитації випробувальних лабораторій.

Головною метою Світової організації торгівлі у сфері стандартизації є узгодження нормативних документів, які діють у країнах-членах, з вимогами Угоди щодо технічних бар'єрів у торгівлі і, зокрема, Кодексу зі стандартів як частини цієї Угоди. Основні вимоги Кодексу зі стандартизації стосуються питань стандартизації, оцінки відповідності, інформації.

У сфері стандартизації головна вимога полягає в тому, щоб нормативний документ не перетворювався на технічний бар'єр у торгівлі. Це досягається за допомогою використання міжнародних стандартів. Під час оцінки відповідності сторони зобов'язані гарантувати те, що національні системи оцінки відповідності не створюють перешкод міжнародній торгівлі. Для цього національні системи оцінки відповідності повинні бути гармонізовані з міжнародними рекомендаціями чи правилами, ухваленими міжнародними організаціями. У сфері інформації кожна сторона зобов'язана створити інформаційно-довідкову службу, до функцій якої належить надання інформації зацікавленим особам інших сторін про технічні регламенти.

Угода щодо технічних бар'єрів у торгівлі передбачає, що країни-учасниці повинні гарантувати для імпортованої продукції не менш сприятливий режим, ніж для аналогічної продукції вітчизняного виробництва.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розробляє міжнародні стандарти для: уніфікації методів контролю та вимог до якості (води, житлових будинків для сільської місцевості), а також стандартизації обладнання і методів переробки молока.

ФАО спільно зі Світовою організацією охорони здоров'я розробляють міжнародні стандарти на продукти харчування в межах спільної Комісії ("Кодекс Аліментаріус"), створеної для здійснення програми з розробки міжнародних стандартів на продовольчі товари. Комісія у своїй роботі використовує рекомендації, ухвалені комітетами ФАО, з метою координації робіт з підготовки проектів стандартів. У реалізації об'єднаної програми беруть участь понад 130 країн-членів. У межах комісії працюють міжурядові комітети із загальних питань, сировинних товарів, регіональні, координаційні.