Мікроекономіка - Буряк П.Ю. - ТЕМА 14. Виробництво і попит на економічні ресурси

В попередньому розділі були розглянуті питання ціноутворення і виробництва товарів на різних ринках готової продукції. Для виробництва будь-якого товару фірми повинні купувати різноманітні виробничі фактори, власниками і постачальниками яких є домогосподарства. Метою даного розділу є розгляд питань ціноутворення па економічні ресурси та рішень про їх придбання. Ціноутворення на виробничі фактори, як і на готові товари, має свої особливості, пов'язані з існуванням різних ринкових структур. Ми розглянемо специфіку ціноутворення та придбання економічних ресурсів на трьох ринках факторів виробництва: 1) на ринках досконалої конкуренції; 2) на ринках, на яких покупці виробничих факторів володіють моиопсонічною владою; 3) на ринках, де продавці економічних ресурсів мають монопольну владу. Крім цього будуть розглянуті особливості поведінки фірми на ринку ресурсів, обумовлені її ринковою владою на ринку готової продукції.

Вагомий внесок у розвиток теорії поведінки фірми на ринку факторів виробництва зробили А. Маршалл, А. Пігу, Дж. Р. Хікс, Дж. Шоув, Дж. Робінсон та інші.

ТЕМА 14. Виробництво і попит на економічні ресурси

Ціни на економічні ресурси, як і на готову продукцію, встановлюються в результаті взаємодії їх попиту та пропозиції. Завданням даної теми є з'ясування попиту на економічні ресурси та факторів, які його визначають. В наступних темах до цього буде підключений аналіз пропозиції економічних ресурсів, яка у взаємодії з попитом, формує ціни на ресурси (працю, капітал, землю).

14.1. Ринок факторів виробництва та значення формування цін на економічні ресурси

Ринок ресурсів представлений, з однієї сторони, попитом, який пред'являють фірми иа ресурси, необхідні для виробництва товарів, і, з іншої сторони, пропозицією ресурсів, що знаходяться у власності домої осподарств, які бажають їх продати. Саме на ринку ресурсів встановлюються ціни на них.

Ринки ресурсів виконують дві основні функції в ринковій економіці. По-перше, вони допомагають визначити як виробляються товари і послуги і, по-друге, для кого вони виробляються. Ринок ресурсів визначає як виробляються товари, оскільки останні можуть бути вироблені при використанні різних технологій, а вибір тієї чи іншої технології залежить від цін на економічні ресурси. Із зміною цін на виробничі фактори буде змінюватись і технологія виробництва товару. Ринок ресурсів визначає для кого виробляються товари, оскільки ціни на ресурси, які склалися на ринку факторів виробництва, є доходами їх власників, у відповідності до яких розподіляється вироблений в країні продукт.

Формування цін на різні економічні ресурси мають певні особливості, які обумовлені специфікою, попиту на них та їх пропозиції в різних ринкових структурах, впливом на них політики та діяльності держави, фірми і профспілок.

14.2. Попит на ресурс згідно теорії граничного продукту, коли змінним с тільки один фактор виробництва

Основною метою діяльності фірми є одержання максимального прибутку. Тому теорія попиту на ресурси базується на аналізі максимізації прибутку.

Основними факторами, які обумовлюють попит на економічний ресурс, є: 1) виробничі технології: виробництво певного обсягу продукту вимагає використання певних технологій, які визначають як можуть бути скомбіновані різні ресурси для виробництва товару; 2) попит на кінцеві товари, які виробляються при використанні певного ресурсу: попит на ресурс є похідний від попиту на кінцевий товар; 3) ціна ресурсу: кількість ресурсу, яку купує фірма, залежить від грошових затрат на його придбання.

Похідний характер попиту на ресурс означає, що він залежить від: 1) продуктивності ресурсу - граничного продукту ресурсу (/77), тобто приросту випуску продукції в результаті збільшення на одну одиницю економічного ресурсу; 2) ціни продукту, у виробництві якого використовується цей ресурс. Ресурс, який є високопродуктивним, буде користуватись більшим попитом, ніж малопродуктивний ресурс.

Оскільки попит на ресурс є похідним від попиту на товар, для виробництва якого використовується цей ресурс, і оскільки фірма, купуючи певну кількість ресурсу, переслідує мету одержати максимальний прибуток, то її цікавитиме дохід, який вона одержить від продажу продукції, виробленої при використанні додаткової одиниці ресурсу. Приріст валового доходу, тобто додатковий дохід, одержаний від продажу додаткової продукції, виробленої в результаті використання додаткової одиниці ресурсу, називається граничною дохідністю ресурсу або граничним продуктом ресурсу у грошовому виразі.

Виходячи із визначення, граничну дохідність ресурсу (ГДР) можна обчислити за формулою:

ГДРп~ВДп - ВДп- (14.1)

де ГДРп, ВДп, ВДп-Х - відповідно гранична дохідність л-го ресурсу, валовий дохід від продажу продукції, на виробництво якої затрачено п і п - 1 одиниць ресурсу.

Наприклад, якщо валовий дохід від продажу продукції, для виробництва якої було затрачено 5 одиниць ресурсу, становить 20 г. о., а валовий дохід від продажу продукції, на виробництво якої було використано 6 одиниць ресурсу - 25 г. о., то гранична дохідність шостої одиниці ресурсу дорівнює 5 г. о. (25 - 20).

Граничну дохідність ресурсу можна обчислити і за формулою (14.2), яка є іншим виразом попередньої формули (14.1):

ГДР=^. (14.2)

де АВД, Ал ■- відповідно приріст валового доходу і приріст витрат ресурсу.

Граничну дохідність ресурсу обчислюють і як добуток граничного продукту ресурсу і граничного доходу (як відомо, граничний продукт (777) - це додатковий продукт, одержаний в результаті залучення додаткової одиниці ресурсу, а граничний дохід (ГД) - це додатковий дохід від продажу додаткової одиниці продукції):

ГДР=ГП*ГД(14.Ъ)

Особливість динаміки граничної дохідності ресурсу при збільшенні його кількості залежить від того, на якому ринку продається готовий продукт - на чисто конкурентному ринку продукту, на якому ціна продукту "задається" фірмі ринком, чи на ринку продукту, на якому фірма сама визначає ціну свого продукту - на ринку недосконалої конкуренції.

Якщо фірма функціонує на ринку продукту досконалої конкуренції, то вона буде продавати будь-яку кількість свого продукту за сталою ціною (Цпрод). Тому граничний дохід продукту (ГД) є однаковий для будь-якої одиниці продукту і співпадає з його ціною (ГД = Цпрод.). Цс означає, що для досконало конкурентної фірми гранична дохідність ресурсу визначається як:

ГДР = ГП х Цпрод (14.4)

З формули (14.4) видно, що, оскільки ціна є сталою, то для досконало конкурентної фірми динаміка граничної дохідності ресурсу залежить лише від динаміки граничного продукту. Остання, як відомо, визначається дією закону спадної віддачі. ЦІ розглянуті обставини зумовлюють зменшення граничної дохідності ресурсу із застосуванням додаткової його одиниці (див. 6 стовпчик таблиці 14.1).

Таблиця 14-1. Попит на ресурс: продаж продукту на ринку чистої конкуренції (гіпотетичні дані)

Якщо фірма функціонує на ринку продукту недосконалої конкуренції, то гранична дохідність ресурсу визначається за формулою (14.3), а отже, динаміка граничної дохідності ресурсу залежить віл зміни як граничного продукту, так і граничного доходу. Як відомо, фірма, яка функціонує на ринку продукту недосконалої конкуренції,

сама визначає ціну продукту і з метою збільшення своїх продаж її знижує, а тому граничний дохід кожної наступної проданої одиниці продукту зменшується і є меншим ВІД ціни.

Зниження як граничного продукту, так і граничного доходу фірми, яка функціонує на ринку продукту недосконалої конкуренції, показує на те, що гранична дохідність ресурсу фірми на ринку продукту недосконалої конкуренції є меншою, ніж па ринку продукту чистої конкуренції за однакової кількості ресурсу.

На це вказують дані стовпчиків 6 таблиць 14-1 і 14-2: для всіх одиниць ресурсу, крім перших двох, гранична дохідність ресурсу чисто конкурентної фірми є вищою від граничної дохідності ресурсу фірми недосконалої конкуренції (графік 14.1).

Таблиця 14-2 Попит на ресурс; продаж продукту на ринку недосконалої конкуренті (гіпотетичні дані)

Як зазначалось, крім технології і попиту на кінцеві товари, важливим фактором попиту на ресурс є його ціна. Витрати, які несе фірма при придбанні додаткової одиниці ресурсу, називаються граничними витратами на ресурс (ГВР).

Оскільки фірма прагне максимізувати прибуток, то для неї буде вигідно (прибутково) купувати кожну додаткову одиницю ресурсу доти, доки гранична дохідність від використання цієї одиниці ресурсу буде більшою від граничних витрат на придбання цієї додаткової одиниці ресурсу. 1 фірмі слід відмовитись від додаткової одиниці ресурсу, якщо гранична дохідність від її використання є меншою за граничні витрати, пов'язані з її придбанням. Правилом рівноваги у використанні ресурсу, тобто правилом придбання оптимальної кількості ресурсу (Ко ресурсу), при якій фірма виробляє продукцію, одержуючи максимальний прибуток, є рівність граничної дохідності ресурсу та граничних витрат на нього:

Ко ресурсу; ГДР = ГВР. (14.5)

Величина граничної дохідності ресурсу показує на те, скільки фірма готова заплатити, щоб придбати додаткову одиницю ресурсу.

Коли фірма купує економічний ресурс на чисто конкурентному ринку ресурсу, то ціна такого ресурсу є однаковою для будь-якої його кількості. Для фірми це означає, що граничні витрати на ресурс дорівнюють його ціні:

ГВР = Ц ресурсу. (14.6)

Оскільки правилом придбання ресурсу (з метою максимізації прибутку) с рівність граничної дохідності ресурсу та граничних витрат на ресурс (правило (14.5)), а в умовах купівлі ресурсу на ринку ресурсу досконалої конкуренції граничні витрати на ресурс дорівнюють його ціні (14.6), то правилом придбання оптимальної кількості ресурсу на ринку ресурсу чистої конкуренції є рівність граничної дохідності та ціни ресурсу:

Ко ресурсу; ГДР -Цресурсу. (14.7)

Рівність (14.7) вказує на те, що попит на ресурс визначається граничною дохідністю ресурсу і крива попиту на ресурс є кривою граничної дохідності ресурсу.

На графіку 14-2 зображені криві попиту на ресурс (криві граничної дохідності ресурсу) фірми, яка діє на ринку продукту досконалої і недосконалої конкуренції: крива граничної дохідності ресурсу фірми, яка функціонує на ринку недосконалої конкуренції, є більш крутою і знаходиться нижче кривої попиту на ресурс чисто конкурентної фірми. Це означає, що за ту саму ціну ресурсу, фірма, яка продає свій продукт на ринку недосконалої конкуренції, придбає меншу кількість ресурсу, ніж чисто конкурентний виробник.

Ми розглянули попит на ресурс окремої фірми. Що торкається ринкового попиту на ресурс, то він становить суму попиту на цей ресурс всіх фірм, які його купують.