Кількість ресурсу, яка купується фірмою, залежить від ціни ресурсу. При зміні ціни ресурсу буде змінюватись і величина попиту на нього. Для визначення чутливості фірми щодо зміни кількості ресурсу, яку вона купує, спричинену зміною його ціни, використовують концепцію цінової еластичності попиту на ресурс. Цінова еластичність попиту на ресурс обчислюється за допомогою коефіцієнта цінової еластичності попиту на ресурс (кЕПц ресурсу):
і егт %Л/7 На ресурс /%Л а
кЕПцресурсу = И (14.8)
%АЦ ресурсу
де %ЛП на ресурс, %ЛЦ ресурсу - відповідно процентна зміна попиту на ресурс і процентна зміна ціни цього ресурсу. Цінова еластичність попиту на ресурс залежить від декількох факторів: цінової еластичності понизу на продукт; частки витрат на ресурс у валових витратах виробництва продукту; кількості взаємозамінних ресурсів.
ЦІНОВА ЕЛАСТИЧНІСТЬ ПОПИТУ НА ПРОДУКТ. Дійова еластичність попиту на ресурс залежить, по-перше, від цінової еластичності попиту на продукт, для виробництва якого використовується цей ресурс: чим більша еластичність попиту на продукт, тим вищою є еластичність попиту на ресурс. Причиною цієї залежності є похідний характер попиту на ресурс. Наприклад, попит на коштовності є еластичний. Якщо ціни на них зростуть внаслідок підвищення заробітної плати ювелірів, попит на коштовності значно знизиться, а отже, суттєво зменшиться попит і на ювелірів. З іншої сторони, попит на електроенергію є нееластичний. Підвищення тарифів иа електроенергію, викликане збільшенням заробітної плати працівників галузі, суттєво не вплине на споживання електроенергії, а отже, і попит на працю її виробників також суттєво не знизиться.
ЧАСТКА ВАРТОСТІ РЕСУРСУ У ВАЛОВИХ ВИТРАТАХ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКТУ. Іншим фактором еластичності попиту на ресурс с частка витрат ресурсу у валових витратах фірми: чим більша частка витрат ресурсу у валових витратах фірми, тим вища еластичність попиту на нього. Ця залежність пояснюється тим, що зміна ціни ресурсу викликає зміну ціни, а отже, і величини попиту на готовий товар, у виробництві якого використовується даний ресурс, а відтак, змінюється і попит на цей ресурс. Наприклад, вартість дерев'яних дошок займає високу частку у всіх витратах, необхідних для виробництва меблів. Підвищення ціни на дошки викличе майже аналогічний ріст ціни на меблі. В результаті підвищення ціни меблів попит на них суттєво знизиться, а отже, значно зменшиться і попит на дерев'яні дошки.
В той же час питома вага вартості клею у загальних витратах виробництва меблів є незначною. Тому підвищення ціни на клей не викличе відчутного збільшення ціни меблів і зменшення попиту на них, а отже, і попит на клей суттєво не знизиться.
ВЗАЄМОЗАМІННІСТЬ РЕСУРСІВ. Третім фактором еластичності попиту на ресурс є взаємозамінність ресурсів: чим більшою є кількість хороших замінників ресурсу, тим вищою є еластичність попиту на нього.
Наприклад, якщо ціна на дуб збільшиться, то для виробництва меблів його можна замінити червоним деревом, кленом, березою, синтетичним матеріалом.
Зміна ціни ресурсу (за інших незмінних умов) викликає зміну у величині попиту на нього і зводиться до руху по кривій попиту на ресурс, тобто до переходу від однієї комбінації "ціна ресурсу - кількість ресурсу" до іншої, яка знаходиться на тій же кривій попиту на ресурс.
14.4. Зміни в попиті на ресурс
Зміни в попиті на ресурс проявляються у динаміці попиту на нього при незмінності його ціни і на графіку ілюструються переміщенням самої кривої попиту на ресурс.
Зміни в попиті на ресурс можуть бути спричинені: зміною попиту на готовий продукт; зміною продуктивності ресурсу; зміною цін на інші ресурси. Розглянемо дію цих факторів.
ЗМІНА В ПОПИТІ НА ПРОДУКТ. У випадку переміщення кривої попиту на ресурс, так як і у випадку руху по пій кривій, важливу роль відіграє похідний характер попиту на ресурс: зміна в попиті на продукт, який виробляється з певного ресурсу, викликає зміну в попиті на цей ресурс в такому ж напрямку. Причини зміни в попиті на продукт можуть бути як макроскономічного, так і мікроскономічного характеру. Макроекономічним прикладом може бути збільшення (зменшення) попиту на працю у зв'язку із піднесенням (спадом) у ході циклічного розвитку економіки, яке супроводжується збільшенням (зменшенням) споживчого попиту. Прикладом мікроекономічних причин може бути падіння попиту на ювелірів у зв'язку із зменшенням попиту на коштовності внаслідок зниження доходів населення.
ЗМІНА ПРОДУКТИВНОСТІ РЕСУРСУ. Іншим фактором, який спричиняє зміни в попиті на ресурс, є зміна в його продуктивності: зміна в продуктивності ресурсу спричиняє однонаправлену зміну в попиті на нього.
Як відомо, продуктивність будь-якого ресурсу можна змінити декількома шляхами. По-перше, змінивши кількість інших ресурсів, пов'язаних з даним ресурсом: при збільшенні кількості, наприклад, пов'язаних з працею капіталу і землі, продуктивність праці зростає, а отже, збільшується і попит на неї. По-друге, продуктивність ресурсу залежить від його якості: підвищення якості ресурсу, наприклад кваліфікації працівника, призводить до підвищення продуктивності його праці, а отже, збільшує попит на неї. По-третє, продуктивність ресурсу може збільшитись при технологічних вдосконаленнях. Так, праця сталеливарників, які працюють на сучасних кисневих конвертерах, в які вкладена певна кількість реального капіталу, є більш продуктивною, ніж праця тих, хто працює на старих мартенівських печах, в які вкладена така ж кількість реального капіталу. Проте слід враховувати і той факт, що зміна технології може по-різному впливати на зміну в попиті на ресурс. Так, краща технологія виробництва певного обсягу продукту, зміщуючи криву витрат фірми вниз, вимагає замінити один ресурс іншим, тобто вимагає збільшити попит на один ресурс, зменшивши попит на інший. Іноді поява нової технології дозволяє використовувати меншу кількість всіх ресурсів, необхідних для виробництва заданого обсягу продукту. Так, винахід самокорректуючої друкарської машинки дозволяє виконувати той самий необхідний обсяг робіт при застосуванні меншої кількості як машиністок, так і друкарських машинок.
ЦІНИ НА ІНШІ РЕСУРСИ. Іншим, третім, фактором, який викликає зміни в попиті на ресурс, є зміна цін на інші ресурси. Ефект впливу зміни ціни ресурсу X на попит на ресурс У буде залежати від того, чи є ресурси X і У взаємозамінними, чи взаємопов'язаними.
Якщо ресурси є взаємозамінними, то зміна в попиті на ресурс У (при незмінності його ціни) буде залежати від співвідношення між так званими ефектами заміщення і обсягу виробництва. Суть ефекту заміщення полягає в тому, що внаслідок зміни ціни на ресурс Х> наприклад її зростання, збільшиться попит на ресурс У, яким будуть заміняти ресурс X. Отже, ефект заміщення проявляється в однона-правленій зміні в попиті на ресурс У і ціни його ресурсозамінника - ціни ресурсу X. Суть ефекту обсягу продукту полягає в тому, що із зміною ціни на ресурсозамінник, в нашому прикладі із збільшенням ціни ресурсу Ху зростають витрати виробництва продукції, результатом чого є скорочення випуску, а отже, і зменшення попиту на всі ресурси (в т. ч. і на ресурс У). Таким чином, ефект обсягу продукту проявляється в різнонаправленій зміні ціни на ресурсозамінник X і зміні в попиті на ресурс У.
Як бачимо, ефект заміщення і ефект обсягу продукту діють в різних напрямах: при зростанні ціни на ресурсозамінник ефект заміщення підвищує попит на ресурс У, а ефект обсягу продукту знижує попит на ресурс У. Кінцевий результат зміни в попиті на ресурс Убуде залежати від відносних величин цих ефектів: якщо ефект заміщення є більшим від ефекту обсягу продукту, то відбуватиметься однонаправлена зміна ціни на ресурсозамінник X і зміна в попиті на ресурс У; якщо ефект заміщення є меншим від ефекту обсягу продукту, то буде мати місце різнонап-равлена зміна ціни на ресурсозамінник А" і зміна в попиті на ресурс У.
Якщо ресурси X і У є взаємопов'язані, тобто використовуються в певних пропорціях, то при зміні ціни на взаємопов'язаний ресурс X на ресурс У не буде діяти ефект заміщення, а буде діяти лише ефект обсягу продукту. Це означає, що зміна ціни иа взаємопов'язаний ресурс X буде викликати різнонаправлену зміну в попиті на ресурс У. Наприклад, за одним верстатом може працювати один робітник. При зниженні ціни верстата зменшаться витрати виробництва одиниці продукції, що буде сигналом для виробника збільшити випуск продукту. Наслідком цього буде зростання попиту як на верстати, так і на робітників, які на них працюють.
Отже, попит на ресурс У збільшується (і його крива переміщається вправо), якщо:
1) зростає попит на продукт, який виробляється при використанні ресурсу У;
2) збільшується продуктивність ресурсу У;
3) зменшується ціна на ресурсозамінник X при умові, що ефект обсягу продукту переважає ефект заміщення;
4) підвищується ціна на ресурсозамінник X при умові, що ефект заміщення переважає ефект обсяіу продукту;
5) знижується ціна на взаємопов'язаний ресурс X.
І попит на ресурс У зменшується (і його крива переміщається вліво), якщо:
1) знижується попит на продукт, для виробництва якого використовується ресурс У;
2) зменшується продуктивність ресурсу У;
3) зростає ціна на ресурсозамінник X при умові, що ефект обсягу продукту переважає ефект заміщення;
4) знижується ціна на ресурсозамінник X при умові, що ефект заміщення переважає ефект обсягу продукту;
5) збільшується ціна на взаємопов'язаний ресурс X.
14.5. Оптимальне поєднання ресурсів
Правило мінімізації витрат
Правило максимізації прибутку
ТЕМА 15. Ринок праць поведінка підприємства на ринку праці: визначення заробітної плати і рівня зайнятості
15.1. Ринок праці: попит та пропозиція праці. Загальний рівень заробітної плати
15.2. Визначення ставки заробітної плати і рівня зайнятості на різних ринках праці
15.2.1. Визначення ставки заробітної плати і рівня зайнятості на конкурентному ринку праці
15.2.2. Визначення ставки заробітної плати і рівня зайнятості на монопсонічному ринку праці
15.2.3. Визначення ставки зарплати і рівня зайнятості в умовах монопольного ринку праці і дуополії