Мікроекономіка - Буряк П.Ю. - 15.2.1. Визначення ставки заробітної плати і рівня зайнятості на конкурентному ринку праці

Ставки заробітної плати, які одержують робітники, зайняті певним видом праці, є різними і залежать від типу ринку праці, на якому робоча сила пропонується для найму і винаймаєтея роботодавцями. Виділяють наступні ринки праці: конкурентний ринок праці, монопсо-нічний ринок праці, монопольний ринок праці та ринок праці дуополії.

15.2.1. Визначення ставки заробітної плати і рівня зайнятості на конкурентному ринку праці

Основними ознаками конкурентного ринку праці є: 1) велика кількість конкуруючих фірм за найм конкретного виду праці; 2) велика кількість працівників однієї кваліфікації, які незалежно один від одного пропонують даний вид послуг праці; 3) ні фірма, ні робітник не мають впливу на встановлення ставки заробітної плати.

Заробітна плата на конкурентному ринку праці формується в результаті взаємодії ринкового попиту і ринкової пропозиції даного виду праці; вона є "заданою" ринком як окремій фірмі, так і кожному робітнику.

Ринковий попит на певний вид праці становить суму попиту на нього всіх фірм. Оскільки крива попиту на працю окремої фірми (П) відображається кривою граничної дохідності праці фірми (графік 15-3, а), то крива ринкового попиту на даний вид праці (П) визначається додаванням по горизонталі кривих попиту на працю (кривих граничної дохідності праці) всіх фірм (графік 15-3, б).

Що торкається ринкової пропозиції даного виду праці" то вона буде збільшуватись із підвищенням ставки зарплати і її крива (Пр) буде висхідною (графік 15-3, б). Пряма залежність між ринковою пропозицією праці і ставкою зарплати пояснюється тим, що в умовах відсутності безробіття на даному ринку праці роботодавці будуть змушені платити більш високу зарплату для того, щоб залучити робітників саме на свої фірми з інших виробництв, з інших ринків праці.

Як було вказано вище, ставка заробітної плати на конкурентному ринку (3/7*) встановлюється в результаті взаємодії ринкової пропозиції І попиту на працю і є заданою для кожної окремої фірми. Це означає, що фірма буде сплачувати однакову ставку зарплати, винаймаючи будь-яку кількість працівників, а отже, пропозиція праці на окремій фірмі є абсолютно еластичною і крива пропозиції праці (Пр).

Що стосується попиту на працю, що пред'являє фірма, то вона визначається граничною дохідністю праці і крива попиту на пращо фірми (П) є низхідною.

Як відомо з попередньої теми, правилом найбільш прибуткового використання ресурсів є рівність граничної дохідності ресурсу та граничних витрат на ресурс (14.5), тобто фірма одержить максимальний прибуток, найнявши таку кількість праці (Кп"), при якій гранична дохідність праці дорівнює граничним витратам на працю:

Кп", ГДРпраця = ГВРпраця. (15.1)

Оскільки в умовах конкурентного ринку праці фірма сплачує однакову ставку зарплати для будь-якої кількості найманих робітників, тобто граничні витрати на ресурс праця дорівнюють конкурентній ставці зарплати (ГВР-ЗГГ), то крива пропозиції праці є одночасно кривою граничних витрат на ресурс праця і окрема фірма одержить максимальний прибуток при найманні такої кількості робітників, при якій гранична дохідність праці буде дорівнювати ціпі праці (ставці зарплати):

Кп0к,ГДР*=ЗГГ. (15.2)

Оптимальна кількість працівників для окремої фірми, яка наймає працю на конкурентному ринку (Кп0*), показана на графіку 15-3, а, а рівень зайнятості на цьому ринку (Кп0*) - на графіку 15-3, б.

Якщо фірма не тільки винаймає працю на конкурентному ринку, але і продає товар на конкурентному ринку, то правило наймання праці (15.2) досконало конкурентною фірмою на конкурентному ринку праці можна записати, як:

Кп/, ЗГТ = ЩР - ГП х Ц продукту. (15.3)

Ця рівність відображає відомий принцип: "Від кожного - за здібностями, кожному - за працею". Наприклад, якщо граничний продукт праці становить 2 одиниці і одиниця продукту продається за ціною 10 г. о., то зарплата такого робітника повинна становити 20 г. о. (2 * 10).

Отже, на конкурентному ринку праці ставка зарплати встановлюється ринком даного виду праці кожній фірмі. Виходячи із цієїрин-кової ставки зарплати, кожна фірма наймає таку кількість працівників, при якій ця конкурентна ставка зарплати дорівнює граничній дохідності праці, що дозволяє фірмі одержувати максимальний прибуток.