Мікроекономіка - Буряк П.Ю. - Засоби державного регулювання

Існують різні методи корекції екстерналій:

o засоби державного регулювання;

o ділове співробітництво між людьми;

o юридичне розв 'язання проблеми - позов на відшкодування збитків.

Засоби державного регулювання

Існують наступні засоби державного регулювання екстерналій:

o стандарти на шкідливі викиди;

o штрафи на шкідливі викиди;

o дозволи на викиди із правом передачі;

o податки на забруднення і податки на обсяги виробництва. Перші три з них спрямовані на зниження викидів забруднюючих

речовин фірмою до ефективного рівня заводських викидів. Визначення цього ефективного рівня заводських викидів проілюстроване на графіку 17-11.

Крива ГВс' - це крива граничних суспільних витрат внаслідок забруднень. Вона відображає зростаючу шкоду (забруднення) довкіллю, спричинену заводськими викидами і, отже, збігається з кривою граничних зовнішніх витрат ГВз, розглянутою раніше. Крива ГВс3 спрямована вгору, оскільки граничні витрати зовнішнього впливу зростають із його збільшенням. Крива ГВп" - це крива граничних приватних витрат на обмеження забруднень. Вона відображає додаткові витрати фірми на установку обладнання для контролю (обмеження) викидів. Крива ГВп" є спадною, так як граничні витрати на зменшення викидів є низькими, коли це зменшення є незначним, і граничні витрати на зменшення викидів є великими, коли фірма суттєво скорочує викиди.

Ефективний рівень викидів становить Ве, для якого граничні суспільні витрати внаслідок забруднень дорівнюють граничним приватним витратам на обмеження забруднень:

Ве;ГВп° = ГВс (17.14)

В точці Ве витрати фірми на обмеження викидів і витрати на охорону довкілля є однаковими. Відзначимо, коли рівень викидів є нижчим ефективного Be, припустимо, становить В\% граничні приваліі витрати на обмеження забруднень є вищими від граничних суспільних витрат внаслідок забруднень, а отже, рівень викидів є луже невеликим. Якщо ж, рівень викидів становил" /?2, граничні суспільні витрати віл забруднень перевищують граничні приватні витрати на обмеження викидів і рівень викидів с дуже значним.

Як було зазначено, держава може стимулювати фірми зменшувати рівень забруднень до ефективного рівня Вс трьома шляхами: встановлюючи станларти на викиди, застосовуючи штрафи на викиди, вводячи дозволи на викиди із правом передачі.

СТАНДАРТИ НА ШКІДЛИВІ ВИКИДИ Стандарти на шкідливі викиди - це встановлена в законодавчому порядку межа допустимої концентрації шкідливих речовин в промислових викидах. Якщо фірма виходить за межі нього стандарту, її зобов'язують сплатити штраф або навіть можуть притягги до кримінальної відповідальності. На графіку 17-12 ефективний стандарт становить Be. Цей стандарт гарантує ефективне виробництво фірмою. Фірма виконує стандарт, встановлюючи обладнання для обмеження викидів. Зростаючі витрати на обмеження викидів спричинять підвищення рівня середніх

витрат фірми. Фірмі буде вигідно вступати в галузь лише тоді, коли ціна продукту є витою від суми середніх витрат виробництва і витрат на обмеження викидів - цс с умова ефективності для галузі.

ШТРАФИ НА ШКІДЛИВІ ВИКИДИ. Штрафи на шкідливі викиди ЦС

штрафи, які накладаються на фірму за кожну одиницю викидів. Як видно з графіка 17-12, штраф на шкідливі викиди на рівні Ш зацікавлює підприємство працювати ефективно: фірма дозволяє собі рівень шкідливих викидів Вс, для якого ГВс' і ГВп° є однаковими. Фактично для всіх рівнів викидів понад Вс одиниць ГВп° є меншими віл штрафу на шкідливі викиди і фірмі є вигідним зменшувати викиди. Нижче Ве одиниць, оскільки ГВп° с більшими штрафу, фірма надає перевагу сплатити штраф, ніж скорочувати викиди. Таким чином, фірма буде сплачувати штраф, розмір якого на графіку становить площу прямокутника ОІ/ІСВс, і нести тягар витрат на обмеження викидів, що становлять площу трикутника СВеВщк* Ці загальні витрати фірми, пов'язані із сплатою штрафу та втратами на зменшення викидів, є меншими від розміру штрафу, який би фірма повинна була заплат йти, якби взагалі не зменшувала викиди (за такої ситуації розмір штрафу становив би площу прямокутника ОШКВшк)-ДОЗВОЛИ НА ВИКИДИ ¡3 ПРАВОМ ПЕРЕДАЧІ. Суть цієї системи полягає в тому, що певна організація вводить дозволя на викиди із правом передачі - кожна фірма повинна мати дозвіл для здійснення викидів. Дозволи розподілені між всіма фірмами, причому загальний рівень викидів за всіма дозволами дорівнює їх бажаному (ефективному) рівню. Дозволи мають ринкову вартість - їх можна купувати і продавати. Така система створює стимули у фірм для торгівлі цими дозволами, так що фірми, які мають менші можливості для зменшення викидів, будуть купувати ці дозволи, а фірми з кращими можливостями щодо скорочення викидів, будуть продавати ці дозволи.

За умови, коли г достатньо фірм та дот волів, конкурентний ринок дозволів буде розвиватись. В точці ринкової рівноваги ціна дозволів буде дорівнювати граничним витратам на обмеження викидів для всіх фірм. Отже, загальний рівень викидів буде становити рівень, вибраний організацією, яка вводила дозволи (тобто ефективний рівень).

ПОДАТКИ НА ЗАБРУДНЕННЯ ТА ПОДАТКИ НА ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА. Ці податки приблизно становлять виграти переливу па одиницю виробництва. Фірма оцінює ці податки як додаткові витрати, які є фактором зменшення обсягів виробництва, а отже, і екстерналій (викидів).