Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 2. Регіон як одиниця соціально-економічного простору

Термін регіон з'явився в українській науковій лексиці не так давно. Раніше найбільш вживаними були синонімічні до регіону терміни - територія і район.

Територія (від лат. terra - земля) - певна обмежена частина земної поверхні.

Район (від фр. rayon - промінь) - це територія, яка за сукупністю елементів, що її насичують, відрізняється від інших територій і наділена єдністю, взаємозв'язком елементів, що її складають, причому ця єдність - об'єктивна умова і закономірний результат розвитку даної території. (визначення за Є.Б. Алаєвим, відомим російським регіоналістом).

Регіон (від лат. regio - область, округ) - поняття синонімічне поняттю район. Та оскільки район асоціюється з назвою адміністративно-територіальної одиниці, то термін регіон є найбільш вживаним.

Підсумовуючи все вище сказане, дамо визначення регіону. Регіон - територія, якій властива спільність природних, соціально-економічних, національно-культурних та інших умов.

Основою класифікації регіонів найчастіше є такі критерії: Рівень економічного розвитку (слабкий, середній, високий). Цей показник є відносним і визначається в процесі порівняння показників економічного розвитку (ВВП на душу населення, показники зайнятості населення, показники ефективності виробництва) з аналогічними показниками національного виробництва в цілому.

Темпи економічного розвитку (депресивний, стагнуючий, прогресивний). Визначається залежно від того, чи є показники економічного росту від'ємними, додатними, чи такими, що дорівнюють нулю.

Тип територіальної структури (вузловий, однорідний). Вузловим називають регіон, регіоноутворювальні ознаки якого спадають від центру до периферії. Однорідним називають регіон, регіоноутворювальні ознаки якого в різних точках регіону відрізняються слабко.

Коефіцієнт щільності населення. Розраховується як відношення кількості населення до площі регіону.

Демографічні показники. До них належать тривалість життя, коефіцієнти смертності, народжуваності, віково-статева структура населення тощо.

Характер і коефіцієнт промислової спеціалізації. Досліджується галузева структура виробництва регіону. Розраховується частка кожної галузі в регіональному виробництві, а також частка регіонального виробництва певної галузі в національному виробництві.

Законом України "Про генеральну схему планування території України" від 7.02.2002 р. № 3059-ІП базою для класифікації територій є види їх переважного використання.

Соціально-економічна однорідність регіону є привабливою рисою регіону як об'єкта управління. Але для того щоб регіон набув статусу об'єкта державного управління, необхідно щоб його межі збігалися з адміністративними межами. Тобто держава законодавчим актом повинна визначити адміністративно-територіальний устрій і закріпити адміністративні межі. Внаслідок цього утворюються адміністративно-територіальні одиниці (АТО). Слід пам'ятати, що межі регіону не обов'язково збігаються з межами утворених АТО. Адже основою утворення регіону є об'єктивні процеси, а основою утворення АТО - суб'єктивні.

Адміністративно-територіальна одиниця - територія, основними ознаками якої є:

o чітко визначені межі території (адміністративні межі);

o наявність управлінської діяльності, до якої найчастіше разом з місцевою державною адміністрацією входять і органи місцевого самоврядування.

АТО класифікуються залежно від форми державного устрою, а також за фактом утворення.

Залежно від форми державного устрою розрізняють суб'єкти федерації (у федеративних державах) і суб'єкти місцевого управління (можуть утворюватись як у федеративних державах, так і в унітарних).

За фактом утворення розрізняють "природні" (базові) АТО - території, формування яких має глибоке історичне коріння (села, селища, міста), і "штучні" - такі, що створені актами державної влади.

Особливістю "природних" АТО є наявність у них місцевого самоврядування. Населення "штучних" АТО створює вторинну територіальну громаду, яка може бути суб'єктом місцевого самоврядування, а може й не бути. Так, для України до "штучних" АТО можна віднести області, райони, райони в містах, до "природних" - міста, селища, села.