Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 2. Регіон як одиниця соціально-економічного простору

Термін регіон з'явився в українській науковій лексиці не так давно. Раніше найбільш вживаними були синонімічні до регіону терміни - територія і район.

Територія (від лат. terra - земля) - певна обмежена частина земної поверхні.

Район (від фр. rayon - промінь) - це територія, яка за сукупністю елементів, що її насичують, відрізняється від інших територій і наділена єдністю, взаємозв'язком елементів, що її складають, причому ця єдність - об'єктивна умова і закономірний результат розвитку даної території. (визначення за Є.Б. Алаєвим, відомим російським регіоналістом).

Регіон (від лат. regio - область, округ) - поняття синонімічне поняттю район. Та оскільки район асоціюється з назвою адміністративно-територіальної одиниці, то термін регіон є найбільш вживаним.

Підсумовуючи все вище сказане, дамо визначення регіону. Регіон - територія, якій властива спільність природних, соціально-економічних, національно-культурних та інших умов.

Основою класифікації регіонів найчастіше є такі критерії: Рівень економічного розвитку (слабкий, середній, високий). Цей показник є відносним і визначається в процесі порівняння показників економічного розвитку (ВВП на душу населення, показники зайнятості населення, показники ефективності виробництва) з аналогічними показниками національного виробництва в цілому.

Темпи економічного розвитку (депресивний, стагнуючий, прогресивний). Визначається залежно від того, чи є показники економічного росту від'ємними, додатними, чи такими, що дорівнюють нулю.

Тип територіальної структури (вузловий, однорідний). Вузловим називають регіон, регіоноутворювальні ознаки якого спадають від центру до периферії. Однорідним називають регіон, регіоноутворювальні ознаки якого в різних точках регіону відрізняються слабко.

Коефіцієнт щільності населення. Розраховується як відношення кількості населення до площі регіону.

Демографічні показники. До них належать тривалість життя, коефіцієнти смертності, народжуваності, віково-статева структура населення тощо.

Характер і коефіцієнт промислової спеціалізації. Досліджується галузева структура виробництва регіону. Розраховується частка кожної галузі в регіональному виробництві, а також частка регіонального виробництва певної галузі в національному виробництві.

Законом України "Про генеральну схему планування території України" від 7.02.2002 р. № 3059-ІП базою для класифікації територій є види їх переважного використання.

Соціально-економічна однорідність регіону є привабливою рисою регіону як об'єкта управління. Але для того щоб регіон набув статусу об'єкта державного управління, необхідно щоб його межі збігалися з адміністративними межами. Тобто держава законодавчим актом повинна визначити адміністративно-територіальний устрій і закріпити адміністративні межі. Внаслідок цього утворюються адміністративно-територіальні одиниці (АТО). Слід пам'ятати, що межі регіону не обов'язково збігаються з межами утворених АТО. Адже основою утворення регіону є об'єктивні процеси, а основою утворення АТО - суб'єктивні.

Адміністративно-територіальна одиниця - територія, основними ознаками якої є:

o чітко визначені межі території (адміністративні межі);

o наявність управлінської діяльності, до якої найчастіше разом з місцевою державною адміністрацією входять і органи місцевого самоврядування.

АТО класифікуються залежно від форми державного устрою, а також за фактом утворення.

Залежно від форми державного устрою розрізняють суб'єкти федерації (у федеративних державах) і суб'єкти місцевого управління (можуть утворюватись як у федеративних державах, так і в унітарних).

За фактом утворення розрізняють "природні" (базові) АТО - території, формування яких має глибоке історичне коріння (села, селища, міста), і "штучні" - такі, що створені актами державної влади.

Львівська область

20

6

44

9

35

1

34

1850

1

1849

34

632

Миколаївська область

19

4

9

5

4

1

17

894

74

820

17

287

Одеська область

26

8

19

7

12

1

33

1127

23

1104

32

439

Полтавська область

25

5

15

5

10

2

21

1825

29

1796

21

467

Рівненська область

16

11

4

7

16

1000

3

997

16

338

Сумська область

18

2

15

7

8

1

20

1470

55

1415

20

384

Тернопільська область

17

18

1

17

17

1022

1

1021

17

580

Харківська область

27

9

17

7

10

1

61

1682

175

1507

60

381

Херсонська область

18

3

9

3

6

1

31

656

88

568

ЗО

259

Хмельницька область

20

13

6

7

24

1415

5

1410

24

568

Черкаська область

20

2

16

6

10

1

15

824

101

723

15

525

Чернівецька область

11

3

11

2

9

1

8

398

398

8

252

Чернігівська область

22

2

15

3

12

1

ЗО

1486

60

1426

29

525

м Київ

10

1

1

м Севастополь

4

2

1

1

1

29

1

28

1

4

Всього по Україні

490

118

458

177

279

26

886

28497

1348

27149

784

10278

Особливістю "природних" АТО є наявність у них місцевого самоврядування. Населення "штучних" АТО створює вторинну територіальну громаду, яка може бути суб'єктом місцевого самоврядування, а може й не бути. Так, для України до "штучних" АТО можна віднести області, райони, райони в містах, до "природних" - міста, селища, села.

2.2. Наукові підходи до регіонального управління
1. Теорії просторової економіки як наукові джерела регіонального управління
2. Сучасні методи регіональних досліджень
3. Теорії регіонального розвитку
2.3. Історичні форми державного регіонального управління
2.3.1. Унітарна держава та імперія як найдавніші форми державного устрою
1. Історичні форми державного устрою
2. Унітарна держава: основні ознаки, переваги й недоліки
3. Автономія в складі унітарної держави
4. Імперія як специфічна форма державного устрою
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru