Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 1. Історичні форми державного устрою

2.3.1. Унітарна держава та імперія як найдавніші форми державного устрою

1. Історичні форми державного устрою.

2. Унітарна держава: основні ознаки, переваги й недоліки.

3. Автономія в складі унітарної держави.

4. Імперія як специфічна форма державного устрою.

1. Історичні форми державного устрою

Протягом свого існування людство виробило дві класичні форми державного устрою - унітарну і федеративну державу, а також специфічну форму під назвою імперія. Перші дві форми - унітарна і федеративна держави - пройшли багатовікове випробування, довели свою життєздатність, продемонстрували свої переваги й недоліки, набули собі безліч прихильників і противників. Імперія також виявила неабияку здатність до виживання, але врешті-решт була змушена піти з арени державного будівництва.

Як відомо, більшість перших державних утворень були унітарними. Хоча деякі з них, наприклад республіка Лікія, були федераціями, а інші, як наприклад Римська імперія мали елементи конфедерації. Починаючи з нашої ери, унітарна держава стала панівною формою державного ладу і залишилася нею майже до останньої чверті XVIII ст., тобто до виникнення США, котрі й започаткували федералістську революцію, яка з часом поширилася на інші країни і континенти.

2. Унітарна держава: основні ознаки, переваги й недоліки

Нині унітарна форма найбільше поширена. Більшість, а саме близько 150 з майже 200 нині існуючих держав за своїм ладом унітарні.

Унітарна держава (від лат. unitas- єдність, однорідність) - це форма державного ладу, що ґрунтується на зверхності суверенітету (верховної влади) єдиної держави над адміністративно-територіальними одиницями (областями, департаментами, префектурами, провінціями тощо), на які вона поділена.

Систему побудови державної влади в унітарній державі схематично можна уявити у вигляді піраміди (рис. 6).

Побудова державної влади в унітарній державі

Рис. 6. Побудова державної влади в унітарній державі

Складові унітарної держави (субдержавні рівні) звичайно мають статус одиниць адміністративно-територіального поділу, який рідко враховує етнонаціональний склад населення і його розселення. Структура адміністративно-територіального устрою налічує 2- 5 ланок. їхня територія і статус можуть змінюватися за рішенням центру без узгодження цього питання з населенням.

Основні ознаки унітарної держави:

o єдина конституція;

o єдиний керуючий центр;

o вертикально-ієрархічна (пірамідальна) модель влади;

o єдина для всієї держави система права;

o єдине громадянство;

o єдина державна мова при можливому функціонуванні в окремих регіонах інших офіційних мов.

Переваги унітарних держав:

o певна економічність організації державного управління;

o простота й оперативність прийняття рішень;

o простота контролю за виконанням прийнятих рішень;

o суттєва сталість в екстремальних умовах.

Недоліки унітарних держав можна вважати:

o закріплення авторитаризму;

o ігнорування специфічних особливостей етносів, спільнот;

o відсутність ініціативи регіональних і місцевих структур влади. У наш час виділяють два різновиди унітарної держави: централізовану і децентралізовану унітарну державу.

Централізовані унітарні держави - держави, в яких підлеглість регіональних органів державному центру здійснюється за допомогою посадових осіб, що призначаються центром (Норвегія, Швеція, Фінляндія).

Децентралізовані унітарні держави - держави, в яких регіональні органи влади формуються незалежно від центру і діють самостійно під наглядом вищих урядових інститутів. (Велика Британія, Нова Зеландія, Японія).

Конституцією України закріплений унітарний устрій України.

Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. (витяг)

Стаття 2. Україна є унітарною державою.

Стаття 132. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

Україна досі не має спеціального закону про адміністративно територіальний устрій, хоча ще в 2002 р. Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 13.12.2002 р. за № 703-р "Про Міжвідомчу раду з підготовки проекту Закону України "Про адміністративно-територіальний устрій України".

Межі адміністративно-територіальних одиниць України були визначені за часів СРСР і дотепер не передивлялися. Оскільки держава формує єдині управлінські стандарти до адміністративно-територіальних одиниць одного рівня, важлива їхня приблизна тотожність. Цього, на жаль, не можна сказати відносно адміністративно-територіальних одиниць України. Так, із 24 областей України найбільша за площею Одеська (5,5 % території України), найменша - Чернівецька (1,3 %); за кількістю населення найбільш населеною Донецька (10,3 % населення України), найменш населена - Чернівецька область (1,8 % населення). Аналогічна розбіжність відстежується також у показниках економічної групи. Так майже 50 % ВВП України створюють шість областей України: Донецька, Луганська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська і Київська з м. Київ. Така неоднорідність створює великі проблеми у сфері державного регіонального управління і є одним з аргументів за проведення адміністративно-територіальної реформи.

2. Унітарна держава: основні ознаки, переваги й недоліки
3. Автономія в складі унітарної держави
4. Імперія як специфічна форма державного устрою
2.3.2. Федерація і конфедерація: проблеми будівництва і розвитку
1. Зародження і розвиток федеративних ідей
2. Федеративна держава: визначення, ознаки, переваги й недоліки
3. Конфедерація. Типи конфедеративних утворень
4. Федералістська революція як тип соціальної революції
2.4. Регіональне управління і місцеве самоврядування
2.4.1. Теоретико-методологічні джерела місцевого самоврядування
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru