Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 3. Конфедерація. Типи конфедеративних утворень

Під конфедерацією розуміють, з одного боку, певну форму державного ладу, а з іншого - певну форму державних домовленостей.

Конфедерація (від лат. Соnfoederatio - союз об'єднання.) - союз декількох держав, об'єднаних угодою про взаємні гарантії, який характеризується збереженням повної юридичної і політичної незалежності всіх його членів.

Можна сказати, що якщо федерація - е союзна держава, то конфедерація - е союз держав.

Конфедерації поділяються на три типи:

Співдружність - об'єднання самостійних держав, які проводять власну політику і одночасно співробітничають у сфері захисту спільних інтересів (ЄС, Спільний ринок, створений у 1957 р.).

Асоціація - добровільне об'єднання маленьких держав з великими державами. Асоціації існують у вигляді:

^ асоційованих держав - асоціація, в якій можливе однобічне рішення про прихід з асоціації (Франція-Монако).

федерасі - асоціація, в якій будь-які зміни відбуваються зі згоди двох сторін (Португалія-Мадейра);

^ кондомініуму - асоціація, в якій однією територією управляють дві чи більше держави (Іспанія і Франція - долина Андорри).

Ліга - об'єднання політично незалежних держав, яке утворюється для здійснення специфічних цілей (НАТО).

Визначають такі основні риси конфедерації:

o законодавчі органи складаються з рівноправних представників держав;

o закон приймається в разі його прийняття кожною державою;

o виконавчі органи мають колегіальний характер;

o фінансові ресурси складаються з обов'язкових і добровільних внесків держав;

o збройні сили формально перебувають під спільним командуванням, але кожна держава є власником своєї армії;

o зовнішня політика координується й проводиться загальними зусиллями, але це не виключає можливості самостійної дії держав за деякими другорядними питаннями.

4. Федералістська революція як тип соціальної революції

Термін "федералістська революція" з'явився в західній політології на початку 80-х років XX ст.

Федералістська революція - це тип соціальної революції, яка приводить до якісних змін в етнополітичній свідомості народів і державному устрої.

Виділяють такі історичні етапи федералістської революції:

- Початок федералістської революції. Федералістську революцію почали колонії. Перша федеративна держава - США.

- XVIII ст. - 40-і роки XX ст. - розширення федералізму Мексика, Венесуела, Аргентина, Канада, Бразилія, Австралія стають федераціями.

- 40-і - 80-і роки XX ст. - розширення і поглиблення федералізму. Федералістська революція набуває світового характеру. Формуються різні типи федеральних відносин.

- Із середини 80-х років XX ст. - тріумф федералізму. З цього часу відбулися такі зміни:

o у 1986 р. Бельгія стала федеративною державою. Це перший в історії прецедент реформаторського шляху створення федерації;

o децентралізація влади в унітарних державах фактично є початком федералізації держав - бастіонів федералізму (Франція, Італія);

o федералізація конфедеративних утворень. Європейська Співдружність набуває все більше федеративних ознак (Шенгенська угода, впровадження Євро тощо);

o банкрутство псевдофедерацій (СРСР, ЧССР, СФРЮ).

На кінець XX ст. в світі існувало 18 федеративних держав з майже 440 їх суб'єктами, на території яких проживало близько 39 % населення Землі. Крім того, державний лад ще 25 країн певною мірою ґрунтується на принципах та засадах федералізму. В цих країнах проживає ще 30 % населення світу. Сюди можна включити країни Західної Європи, які не є федераціями, але є членами ЄС, яка швидко перетворюється на федеративне утворення. Таким чином, у світі нараховується близько сорока федеративних держав та держав з елементами федералізму, що становить майже 24 % загальної кількості існуючих держав з населенням близько 70 % населення планети.