Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 4.5.1. Характеристика населеного пункту і об'єктивні тенденції його розвитку

4.5.1. Характеристика населеного пункту і об'єктивні тенденції його розвитку

1. Поняття про населений пункт (муніципалітет).

2. Класифікація міст. Концепції міст.

3. Причини і наслідки урбанізації.

1. Поняття про населений пункт (муніципалітет)

Люди з давніх-давен виявляли притаманну їм рису - жити разом, у населених пунктах - селах, селищах, містах. Населений пункт є синонімом поняття муніципалітет.

Населений пункт має закріплену територію, визначені межі, які змінюються лише Верховною Радою України або обласними радами для сіл.

Крім цього, згідно зі ст. 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради належать:

а) утворення і ліквідація районів, установлення і зміна меж районів міст;

б) віднесення населених пунктів до категорії міст;

в) найменування і перейменування населених пунктів і районів.

У населеному пункті людина задовольняє свої соціальні й економічні потреби, своєю працею та діяльністю реалізує себе як індивід та особистість.

Проживання в населених пунктах можна охарактеризувати за допомогою таких показників:

Рівень життя населення - рівень добробуту населення, споживання благ і послуг, сукупність умов і показників, які характеризують міру задоволення основних життєвих потреб людей (доходи, житло, доступність товарів і послуг).

Спосіб життя населення - сукупність форм його повсякденної життєдіяльності, взята в єдності з умовами, що її визначають, і ціннісними орієнтаціями (прагнення до освіти, творчої наснаги й ініціативи в роботі та житті, до активного відпочинку).

Якість життя населення - узагальнювальна соціально-економічна категорія, яка суттєво доповнює і узагальнює поняття "рівень життя", інтегруючи в собі не тільки рівень споживання матеріальних благ, а й задоволення духовних потреб, тривалість життя, якість середовища, що оточує людину, морально-психологічний клімат, душевний комфорт (інтерес до культури, політики, до участі в управлінні, вирішенні державних і місцевих питань).

Міська комплексна програма "Здоров'я киян" на 1999- 2003 роки, затверджена розпорядженням КМДА від 31.12.1998 р. № 2548 :

Модель здоров'я людини зумовлюється на 50-60 % умовами і способом життя, на 20 % - спадковістю, на 20 % - станом навколишнього середовища і на 10% - станом медичної науки та практики охорони здоров'я.

Населені пункти існують не відокремлено один від одного, а утворюють системи розселення - сукупності населених пунктів певної території, об'єднані різними видами зв'язків. Найпоширенішою з таких систем є міська агломерація.

2. Класифікація міст. Концепції міст

Типологію міст України за кількістю населення наведено в табл. 16.

Міста виконують певні народногосподарські функції. За цією ознакою виділяють moho-, або однофункціональні, і полі-, або багатофункціональні. Серед монофункціональних найчастіше трапляються:

> шахтарські;

^ одногалузеві промислові;

> портові;

> транспортні;

> курортно-рекреапійні;

^ наукові;

^ управлінські (організаційно-господарські);

^ культурно-освітні.

Найчастіше трапляються багатофункціональні міста, оскільки головна (стрижнева) їхня функція, як правило, притягує до себе інші.

Аналізуючи наявні різноманітні погляди фахівців на поняття "місто" можна умовно виділити шість їх концепцій [15].

Економічна концепція міста. Ґрунтується на тому, що місто відіграє ключову роль у територіальному поділі праці, є середовищем зосередження населення і підприємств різних галузей промисловості. Місто є первинним елементом соціально-поселенської структури суспільства і безпосередньо матеріальним середовищем проживання.

Соціально-економічна концепція міста. Виходить з того, що закономірності формування і розвитку міст визнаються не стільки територіальним поділом праці, скільки соціально-економічним і політичним ладом суспільства. Це державне регулювання розвитку міст залежно від завдань, які розв'язує суспільство на тому чи іншому етапі. Отже, закони державного регулювання розвитку міст ставляться вище за природні закономірності формування і розширення міст.

Ця концепція була притаманна адміністративно-командній системі управління і знаходила своє втілення у протиставленні соціалістичних і капіталістичних міст. Проте та об'єктивна обставина, що у великих радянських містах так і не вдалося втілити плани зі створення "міст для людини майбутнього", а в капіталістичних постіндустріальних країнах спромоглися подолати суперечності розвитку надвеликих міст (Париж, Нью-Йорк, Лондон тощо), свідчить про обмеженість цієї концепції.

Соціологічна концепція міста. Ґрунтується на закономірності діяльності населення певної території, на якій розміщуються різноманітні об'єкти народногосподарського і соціально-культурного призначення. Ця концепція формувалася в рамках Чиказької соціологічної школи і фактично є самостійним напрямом соціології - соціологією міста. Однак ця концепція зводить основні проблеми до розселення і спілкування окремих індивідуумів і груп у місті, світосприйняття міського населення. Тому за нею можна визначити лише загальні орієнтири в розвитку міст, висвітлити лише певні його аспекти.

Функціональна концепція міста. Обґрунтовується переважно фахівцями-містобудівниками. Найбільш стисло функціональне тлумачення міста сформулював французький урбаніст П. Мерлен як "центр зв'язків, повідомлень. Своїм існуванням міста зобов'язані тому, що вони є місцями кооперації людей та їхньої діяльності, забезпечуючи ефективне виробництво шляхом розподілу праці і суспільних форм способу життя".

Крім ідеї територіальної кооперації праці, функціональна концепція містить надзвичайно важливий принцип поділу галузей економічного комплексу міста на містоутворювальні й містообслуговувальні галузі, що відіграють різні ролі в соціально-економічному комплексі міст. Однак ця концепція не дає змогу осягнути соціально-економічної природи насамперед великих і надвеликих міст.

Екологічна концепція міста належить до найновіших. Ця концепція є розвитком чиказької соціологічної концепції міста і розглядає місто як своєрідний "екологічний комплекс", ланки якого мають бути в стані динамічної рівноваги.

Найбільш відомою й поширеною є концепція, що включає чотири змінні: середовище (природу), населення, соціальну організацію і виробництво. Переваги цієї концепції в широкому погляді на функціонування міст у системі довкілля, врахування зв'язків міста із середовищем, залежності розвитку міст від цього середовища.

Ресурсна концепція. Запропонована, зокрема, І. Салієм у книзі "Українські міста: питання власності і муніципального управління". За цією концепцією, місто, населений пункт є насамперед управлінська діяльність населення із раціонального і ефективного використання, відтворення і примноження економічного потенціалу, економічного комплексу міста, в складі якого визначальним є ресурсний підкомплекс, який складається із власності на рухоме і нерухоме майно, землю, фінанси та інформацію.