Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 2. Ресурсний підкомплекс населеного пункту

1. Соціально-економічний комплекс населеного пункту.

2. Ресурсний підкомплекс населеного пункту.

3. Господарський підкомплекс населеного пункту.

4. Зовнішньоекономічний підкомплекс населеного пункту.

1. Соціально-економічний комплекс населеного пункту

Населений пункт - це насамперед соціально-економічний комплекс, соціальна складова якого забезпечує добробут, відтворення і якість життя, економічна - його матеріальну основу.

Соціально-економічна модель міста (рис. 16) певною мірою може бути застосованою для будь-якого населеного пункту.

Соціально-економічний комплекс міста

2. Ресурсний підкомплекс населеного пункту

Згідно із загальним визначенням, ресурси - це сукупність природних, соціальних та інтелектуальних сил, які можуть бути використані для створення матеріальних благ та надання послуг.

У перебігу розвитку суспільного виробництва значущість одних і тих самих ресурсів змінюється: в доіндустріальному домінують природні та трудові, в індустріальному - матеріальні і фінансові, в постіндустріальному - інформаційні та інтелектуальні.

Відповідно до рис. 16, ресурсний підкомплекс населеного пункту складається з таких ресурсів:

> майно;

> трудові ресурси;

> земля;

> фінанси;

> інформація.

Майно населеного пункту. Основою розвитку міста є його комунальна (муніципальна) власність: історична власність, рухоме і нерухоме майно.

Нерухоме майно - реальна земельна і вся матеріальна власність на певній території. Включає все матеріальне майно під поверхнею землі, над її поверхнею або прикріплене до землі (будинки, споруди, дерева, інші об'єкти).

Рухоме майно - майнові цінності, не пов'язані безпосередньо з землею і не прикріплені до неї. Це рухомі, тобто такі, що пересуваються і переміщення яких не спричиняє суттєвої зміни їхніх властивостей (транспорт, худоба, гроші, цінні папери тощо).

Трудові ресурси. Населення міста дає важливий елемент ресурсного потенціалу - трудові ресурси, сформовані економічно активним населенням міста.

Трудові ресурси включають, по-перше, населення працездатного віку (чоловіки 16-59 років, жінки 16-54 років, враховуючи безробітних), крім інвалідів І й II груп, а також осіб, що переходять на пенсію на пільгових умовах; по-друге, працюючих пенсіонерів та інвалідів.

Земля. Як економічна категорія земля є матеріальною передумовою процесу праці. Земля є базисом виробничого простору, джерелом ресурсів, забезпечення сировиною.

"Основні напрями земельної реформи України на 2001-2005 роки", ухв. Указом Президента України від 30 травня 2001 р. № 372/2001 (витяг)

"Україна має потужний потенціал земельних ресурсів. Із 60,3 млн гектарів земель майже 70 відсотків (41,8 млн га) становлять сільськогосподарські, 17 відсотків (10,4 млн га) - лісові угіддя, майже 4 % території (2,3 млн га) країни забудовано".

Ключовим питанням залучення землі до економічних процесів є питання власності. В результаті перерозподілу земельних ресурсів у державній власності залишилося 49,7 % земель.

Нагальним питанням сучасного формування в Україні земельних відносин є визначення органами місцевого самоврядування "свого" природно-ресурсного потенціалу, "своєї" землі.

Фінансові ресурси. Ресурсні можливості міста, населеного пункту визначаються фінансовими, грошовими потоками, коштами в готівковій і безготівковій формі, наявністю фінансових структур та операторів на території.

Для органів місцевого самоврядування, яким делегується, крім інших, соціальна відповідальність держави перед населенням, найважливішим є формування бездефіцитного бюджету. Практика останніх років показала, що в більшості міст бюджети обмежені та ще й дотаційні.

Місцевими фінансами з певною мірою умовності можна вважати кошти фізичних та юридичних осіб, які проживають або працюють на території органу місцевого самоврядування. Кошти фізичних осіб характеризують рівень життя, добробуту і купівельну спроможність населення. Кошти юридичних осіб характеризують рівень заробітних плат, фінансову активність та можливості інвестиційної кредитної діяльності, застосування сучасних фінансових схем та обіг цінних паперів.

Інформаційні ресурси. Під власними інформаційними ресурсами розуміємо певні навички і знання населеного пункту про себе. Якісною характеристикою інформаційних ресурсів є швидкість накопичення, оновлення, оброблення інформації, а також її відкритість.

Інформаційний простір населеного пункту формують такі інформаційно-комунікаційні джерела: друковані видання і мережа їх розповсюдження, теле- і радіомережа, телефонна мережа. В сучасних умовах, особливо у великих містах, важливою складовою інформаційних ресурсів стають Інтернет-ресурси.

Важливою складовою інформаційного ресурсу є комунальна статистика, предметом спостережень і досліджень якої є масові явища, які виникають у процесі життєдіяльності населеного пункту.

3. Господарський підкомплекс населеного пункту

Він охоплює всі галузі народного господарства будь-якої форми власності.

Найбільш узагальненим показником розвитку господарського підкомплексу міста є показник виробленої продукції і послуг у розрахунку на одного жителя.

Для характеристики функціональної структури господарського підкомплексу міста використовуються також показники основних фондів міст. Вони добре характеризують місто як матеріальну систему.

Галузі економіки поділяють на:

> містоутворювальні галузі - галузі, що характеризують значення міста "назовні", його включення в систему міжрегіональних зв'язків;

> містообслуговувальні галузі - такі, що характеризують місто стосовно рівня обслуговування населення, рівня благоустрою, свідчать про якість міст як середовища.

4. Зовнішньоекономічний підкомплекс населеного пункту

Населений пункт хоча і являє собою локальну соціально-економічну систему, проте забезпечити свої потреби товарами, послугами і продуктами інтелектуальної власності не в змозі. В цьому й немає потреби. Він виступає у зовнішні відносини зі світом, щоб купити те, що не виробляє сам, і продати "решті світу" власні продукти і послуги.

Відповідно до рис. 16, до зовнішньоекономічного підкомплексу належать міжрегіональний економічний обмін, зовнішньоекономічна діяльність, міжрегіональні та міжнародні відносини.

Нові підходи в міжрегіональних економічних відносинах демонструє м. Київ, здійснюючи закупки для сільгоспвиробників мінеральних добрив, пестицидів, комбайнів і запасних частин. Фактично кредитуючи регіони, Київ отримує при цьому гарантовано необхідної якості зерно та іншу продукцію сільського господарства.

3. Господарський підкомплекс населеного пункту
4. Зовнішньоекономічний підкомплекс населеного пункту
4.5.3. Муніципальна (комунальна) власність
1. Природа і суть трансформації власності в незалежній Україні
2. Сутність і ознаки комунальної (муніципальної) власності
3. Суб'єкти та об'єкти комунальної (муніципальної*) власності
4. Особливості формування комунальної (муніципальної*) власності в Україні
4.5.4. Особливості й проблеми земельних відносин у містах
1. Основи земельної реформи в Україні
2. Особливості реформування земельних відносин у місті
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru