Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 3. Причини і наслідки урбанізації

Урбанізація є відбиттям глибоких структурних зрушень в економіці та соціальному житті. Кількісно урбанізація проявляється в зростанні частки міського населення і міст.

Урбанізація (англ. urbanization, від лат. urbanus - міський) - соціально-економічний процес, що виражається в зростанні міських поселень, концентрації населення в них і особливо у великих містах, підвищенні ролі міст у суспільному житті, поширенні міського способу життя на всю мережу поселень (включаючи села).

Рівень урбанізації - співвідношення міського населення тієї чи іншої території і всього її населення.

Темпи економічного розвитку країни і темпи зростання рівня урбанізації - взаємопов'язані явища. У великих містах утворюється своєрідний ефект людського спілкування - просторова (агломераційна) синергія, що ґрунтується на територіальній кооперації людей внаслідок різкого розширення ділового спілкування працівників. Це дозволяє отримувати такі інтелектуальні продукти, які неможливі за межами великих міст.

Як відомо, термін "синергія" (від грец. synergos - той, що діє разом) ввів в обіг відомий дослідник проблем стратегічного менеджменту Н. Ансофф. Формула синергії "2 + 2 = 5" - сумарна віддача всіх факторів вища, ніж сума показників незалежного використання цих факторів підрозділами.

Деякі дослідники виділяють чотири основних види синергії, які стосуються менеджменту організацій, а саме: ринкову, економічну (затратну), технологічну, менеджерську.

З проведених досліджень можна зробити висновок, що існує просторова (агломераційна) синергія, яка утворюється внаслідок неформального спілкування окремих жителів і груп великих міст, неформального поєднання їхньої діяльності. Докорінна відмінність просторової синергії від інших полягає в тому, що вона утворюється поза межами організацій в процесі спілкування носіїв інтелектуального потенціалу, який якраз утворюється і існує у великих містах. Носії такого потенціалу можуть застосовувати свої здібності лише у відповідному середовищі - у великих науково-промислових центрах. Тому великі міста ростуть прискореними темпами.

Лос-Анджелес: сімдесят два передмістя в пошуках міста.

Дороті Паркер

Закон просторового синергетизму діє в усьому світі, в тому числі й у країнах колишнього СРСР, незважаючи на державне регулювання розвитку міст. Так, незважаючи на державну політику стримування зростання кількості населення великих міст і прискореного розвитку малих поселень, населення м. Києва за останні 40 років збільшилося приблизно в 2 рази.

Взагалі рівень урбанізації в Україні відповідно до даних перепису 2001 р., становить 67 % (табл. 19). За чисельністю міст-мільйонників Україна серед країн Західної і Центральної Європи поступається лише Федеративній Республіці Німеччини. 47 % міського населення України проживає в 19 міських агломераціях.

Особливу роль відіграють столичні міста як найбільші і найзначніші міста держав. У Римі і Варшаві проживає 6-7 % населення країни, в Празі, Софії, Бухаресті - 10 %, Парижі, Лондоні, Будапешті - 20 %, Тбілісі - 22 %, Баку - 25 %, Відні та Афінах -

40 %.

У Києві проживає лише 5 % населення країни. Генеральним планом розвитку Києва на перспективу прогнозується стабілізація мешканців у місті на сучасному рівні. Однак слід пам'ятати: протягом десятиріч були марними зусилля щодо обмеження їхнього зростання; населення столиці залишилося стабільним навіть за умови структурної кризи, загального зменшення чисельності населення України.

Таблиця 19

КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ І СПІВВІДНОШЕННЯ МІСЬКОГО І СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ В ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ

Крім того, усвідомлення світової практики - ідей великого Парижа, великого Лондона або Стокгольма - мусить нас замислитися про доцільність виокремлення у складі Києва та окремих районів Київської області столичного регіону (округу) - "Столичного округу Київ". Його основними ознаками мають стати:

^ економіка і соціально-географічне положення будь-якої частини цього регіону в загальнодержавному масштабі визначаються передусім її близькістю до столиці;

^ формування в межах столичного регіону територіальної соціально-економічної системи - просторового поєднання населення, соціальної, економічної та екологічної сфер, завдяки чому створюються оптимальні умови для життєдіяльності;

^ чітко визначена спеціалізація у загальноукраїнському поділі та інтеграція виробничих і трудових процесів;

^ здійснення у визначених межах територіального регулювання і координації соціальних, економічних та демографічних процесів.

Виокремлення столичного регіону потребує прийняття відповідного закону України.

У світі накопичений чималий досвід управління столичними регіонами.

Одним з найяскравіших прикладів сучасної урбанізації є Нью-Йорк.

Нью-Йорк - місто, де людині мало зиску від автомобілю та гарних манер.

Міньон Маклофлін

Район Нью-Йоркської метрополії одержав назву "триштатний район " (штат Нью-Йорк, штат Нью-Джерсі, штат Коннектикут). Його населення - близько 20 млн чол., площа - 33 тис. км кв. (31 графство і 750 муніципалітетів). Саме місто Нью-Йорк включає 5 графств, його населення становить 7,35 млн чол. Містобудівним регулюванням займається муніципальна рада, яка складається з 40 депутатів і голови, що обирається на 4 роки. Виконавчий комітет у складі мера, голови муніципальної ради, голів кожного з 5 графств і фінансового інспектора здійснює контроль за виконанням бюджету і використанням землі.

Паризький район (з 1976 р. - Іль-де-Франс) площею 12 тис. км кв. має населення 10,7 млн чол., і об'єднує 8 департаментів і 1281 комуну.

Париж - це населена самотність.

Франсуа Моріак

На його території виділяються місто Париж (він водночас є і департаментом площею 105 км кв. з населенням 2,15 млн чол.) і власне Паризька міська агломерація. Районна рада отримала всі повноваження з питань соціально-економічного, екологічного, науково-технічного, культурного і містобудівного розвитку всієї території. У квітні 1992 р. ухвалена хартія облаштування міста Парижа як стратегічний документ розвитку столиці на період до 2015 р. В ній розглядаються такі основні питання: захист жилої функції в столиці, економічне зростання і підтримка загальної зайнятості населення, поліпшення навколишнього середовища і якості життя, розвиток транспортної інфраструктури і насамперед - громадського транспорту за умов підвищення мобільності населення.