Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 3. Суб'єкти та об'єкти комунальної (муніципальної*) власності

До цього часу в нашій країні діє Закон України "Про власність" від 7.02. 1991 р. Відповідно до норм цього Закону, комунальна власність визнається не як окрема форма власності, а як різновид державної власності. Відповідно до цього, Законом визначені і суб'єкти комунальної власності.

Закон України "Про власність" від 7.02.1991 р. (витяг) Стаття 32 (витяг)

2. Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

3. Суб'єктами права державної власності на землю виступають:

обласні, районні, міські, селищні, сільські ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають у загальнодержавній власності.

Цим законом також визначені об'єкти комунальної власності:

Закон України "Про власність" від 7.02.1991 р. (витяг)

1. Об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів; державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

Цим законом фактично закріплена безоплатна передача до комунальної власності частки державної власності. Подальший розвиток інституту комунальної власності відбувається на ринкових засадах, які регулюються зокрема, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, спеціальними законами України, до яких можна віднести Закон України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 3.03.1998 р.

До особливостей функціонування інституту комунальної власності можна віднести наявність об'єктів права муніципальної власності виключно громадського користування. Це ті об'єкти, які виведені із товарно-грошового обороту і не можуть бути передані або відчужені органами місцевого самоврядування на користь юридичних та фізичних осіб, а саме:

> вулиці, тротуари; ^ парки, сквери;

> річки, озера, водойми та їхні береги;

> мости;

> цвинтарі;

^ пам'ятники архітектури, заповідники; сміттєзвалища.

Перелік об'єктів виключно громадського користування, відповідно до законодавства, визначається територіальною громадою, рішенням референдуму чи відповідної ради, закріплюється в статуті територіальної громади.

Дискусійним є питання про обмеження щодо віднесення об'єктів до права муніципальної власності, а саме: чи може перебувати в комунальній власності майно, яке не пов 'язане із наданням громадських послуг, об'єкти господарювання, діяльність яких здійснюється виключно з комерційними цілями, не пов'язаними з наданням послуг територіальній громаді? Така норма міститься в одному з проектів Закону "Про комунальну власність".

Мотивація "за": необхідно запобігти негативній практиці надання платних послуг підрозділами органів влади, які по суті є підприємствами-монополістами.

Мотивація "проти": згідно з Конституцією, всі форми власності є рівними; територіальна громада має власні критерії розвитку населеного пункту (такі, як подолання безробіття, ефективне використання власних ресурсів тощо).

Вихід: серед комунальних організацій законодавчо слід розрізняти неприбуткові структури, які забезпечують функції управління або надають соціальні послуги, і комерційні структури (підприємства), які виробляють продукцію та надають послуги, метою яких є самоокупність та отримання прибутку. Діяльність комерційних структур має регулюватися, зокрема, антимонопольним законодавством.

4. Особливості формування комунальної (муніципальної*) власності в Україні

Формування комунальної (муніципальної) власності в Україні мало свої особливості.

По-перше, на відміну від практики більшості зарубіжних розвинутих країн, в Україні майно комунальної власності сформовано шляхом його безоплатної передачі із загальнодержавної до комунальної власності. В зарубіжних країнах майно муніципальної (комунальної) власності сформоване, як правило, шляхом викупу об'єктів приватної власності до власності територіальних колективів, а також шляхом створення об'єктів комунальної власності за рахунок коштів органів місцевого самоврядування.

По-друге, на відміну від України, де було запроваджено обласну, районну, міську, районну в містах, сільську та селищну різновиди комунальної власності, в зарубіжних країнах право комунальної (муніципальної) власності реалізується лише на рівні первинної (базової) адміністративно-територіальної одиниці.

По-третє, в зарубіжних країнах, включаючи й Російську Федерацію, майно комунальної власності не зараховується до складу державної власності і є самостійною формою власності. В Україні до 1996 р. об'єкти комунальної власності належали до державної власності, і, як наслідок, відбулося роздержавлення об'єктів комунальної власності в період ваучерної приватизації.