Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 4.5.4. Особливості й проблеми земельних відносин у містах

1. Основи земельної реформи в Україні.

2. Особливості реформування земельних відносин в місті.

3. Земельно-кадастрова інвентаризація території міста.

4. Функціональне зонування території міста.

5. Грошове оцінювання земель і плата за землю.

1. Основи земельної реформи в Україні

Земельні відносини - найсуттєвіша складова ринкової економіки і тому повинні бути повністю врегульовані законодавчо.

Сучасні земельні відносини України характеризують такі концептуальні положення:

^ земельні відносини визначаються державою;

^ в Україні не забезпечується продуктивне і раціональне землекористування.

Землекористування - це встановлений законом або такий, що історично склався, звід правил використання землі як засобу виробництва, а також в інших цілях.

^ Процес розмежування земель, їх роздержавлення та приватизації, визначення комунальних земель йде без достатнього законодавчого забезпечення і не може вважатися легітимно незворотнім і легітимним.

^ У державі, її виконавчих структурах сформувалося хибне уявлення, що в містах, особливо великих, 50-70 % земель повинні бути фактично вилученими з комунальних земель муніципалітетів як державні. (Як приклад: у Швеції у державній власності перебувають національні парки, землі оборони, землі, на яких розташовані об'єкти органів державної влади та водні об'єкти відповідно до закону про воду. Наслідок: за даними міської ради Стокгольма, в державній власності перебуває 12- 15 %, у комунальній - 65-70 %, а решта - у приватній власності.)

^ Землі населених пунктів складають 11,7 % всієї території України, в тому числі 2 % - е землі міст, на яких концентрується до 75 % основних промислово-виробничих фондів і проживає дві третини населення.

За прийнятим у 1992 р. Земельним кодексом, у державній власності перебувають усі землі України, за винятком тих, що передані в колективну та приватну власність.

Суб'єктами права державної власності на землю були проголошені і як такі діяли:

^ Верховна рада України - на землі загальнодержавної власності;

^ Верховна рада Криму, обласні, районні, міські, селищні, сільські ради народних депутатів - на землі в межах їхніх територій, за винятком земель загальнодержавної власності.

З утвердженням в Україні місцевого самоврядування, визначенням у Конституції комунальної власності як окремої і рівноправної форми власності новий Земельний кодекс передбачає роздержавлення земель, їхній розподіл на державну і комунальну та приватну в межах населених пунктів.

Земельний Кодекс України від 25.10. 2001 р. (витяг):

Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями території громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для спільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.