До функцій місцевих фінансів належать:
Інструмент перерозподілу ВВП. До місцевих фінансів мобілізується значна частина ВВП. Таким чином місцеві фінанси є інструментом регулювання економічного і соціального розвитку держави. Це означає, що поряд із державним регулюванням економічної і соціальної сфер діє їхнє регіональне регулювання.
Фіскальна функція. Завдяки фіскальній функції місцеві органи влади забезпечуються фінансовими ресурсами, необхідними для здійснення їх компетенції. Як бачимо, фіскальна функція притаманна і державі, і регіону. Проте фіскальна функція держави не має обмежень, а межі фіскальної діяльності місцевих органів обмежені державою.
Інструмент забезпечення громадських послуг. Держава і регіони розподіляють між собою завдання та відповідальність за надання громадянам країни громадських послуг.
Інструмент забезпечення економічного зростання. Функціонування фінансової системи є необхідною умовою економічного розвитку як на макро- так і на мікрорівнях.
Агентська функція. Ця функція пов'язана з виконанням повноважень, делегованих центральною владою. У цій сфері - проблеми громадської безпеки, охорони правопорядку, оборони, дотримання законності, державного нагляду, державної реєстрації тощо.
Муніципальний фінансовий механізм. Для створення муніципального фінансового механізму необхідні:
^ нормативно-правове забезпечення;
^ інформаційне забезпечення;
^ організаційне забезпечення.
Фундаментом нормативно-правового забезпечення є Конституція України, Закон України "Про місцеве самоврядування", Бюджетний кодекс України від 2001 р., Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 р.
На підставі цих та інших законів приймаються нормативно-правові акти органами місцевого самоврядування в сфері управління місцевими фінансами.
Розвиток і вдосконалення інформаційного забезпечення полягає насамперед інформатизації цього процесу. Він спирається на технологічне і кадрове забезпечення цього процесу. На жаль, у наш час органи місцевого самоврядування в Україні мають нерівномірний рівень цієї забезпеченості. На відміну від органів місцевого самоврядування великих міст, зокрема Києва, де високий рівень інформаційного забезпечення, сільські, селищні міські ради фінансово-економічну інформацію обробляють за допомогою калькуляторів, рахівниць, друкувальних машинок і копірки.
Організаційна структура фінансового механізму місцевого самоврядування залежить насамперед від масштабу муніципалітету. До суб'єктів управління місцевими фінансами відносяться міський, сільський, селищний голова, постійні комісії ради з питань фінансів, фінансові управління виконкомів ради. Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування" у сільських радах, що представляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради виконавчий орган може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (в тому числі і в сфері фінансів) здійснює селищний голова одноособово.
Фінансовими методами муніципального фінансового механізму є:
планування;
> прогнозування; ^ бюджетування; ^ оподаткування;
^ фінансовий аналіз; ^ бюджетний аналіз; ^ фінансовий контроль; ^ міжбюджетні відносини; ^ фінансове оздоровлення.
Фінансовими важелями муніципального фінансового механізму є:
ставки місцевих податків;
оптимізація оподаткування;
інструменти розшивки неплатежів;
фінансові санкції;
бюджетні позики, субсидії;
банківські інструменти.
5.1. Загальні засади формування механізму господарського управління регіоном
1. Характеристика системи управління регіональним розвитком
2. Горизонтальні і вертикальні взаємодії місцевої адміністрації
3. Мета регіонального розвитку
4. Регіональна діагностика
5. Регіональне планування
6. Регіональне стратегічне управління
5.2. Ринкові механізми регіонального розвитку
1. Соціально-економічні відмінності регіонів і причини їх виникнення