Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 1. Соціально-економічні відмінності регіонів і причини їх виникнення

1. Соціально-економічні відмінності регіонів і причини їх виникнення.

2. Формування регіональних ринків.

3. Регіональні біржі.

4. Інвестиційна політика регіонів.

1. Соціально-економічні відмінності регіонів і причини їх виникнення

З позицій макроекономіки будь-яка країна розглядається у вигляді точки, яка характеризується певними характеристиками.

Основні макроекономічні характеристики

> ВНП;

> економічне зростання;

> повна зайнятість;

> економічна ефективність;

> рівень інфляції;

> економічна свобода;

> справедливий розподіл доходів;

> економічна забезпеченість

> екологічна безпека

Для аналізу соціально-економічного розвитку регіонів можна використати таку саму систему показників. Порівняння соціально-економічних характеристик регіонів дає підставу стверджувати: фактично будь-якій країні властиві різні рівні соціально-економічного розвитку її регіонів.

Причиною тому є те, що, крім загальнодержавних, існують регіональні фактори формування соціально-економічного середовища територій.

До регіональних факторів формування соціально-економічного середовища територій належать:

^ економіко-географічне положення території;

^ природно-кліматичні умови;

^ природно-ресурсний потенціал;

^ стан виробничого сектора території;

> виробнича інфраструктура;

^ демографічна ситуація і пов'язані з нею кількісно-якісні характеристики трудових ресурсів; ^ екологічна ситуація.

Усі ці фактори характеризують стан регіону і в даний момент часу носять об 'єктивний характер (маємо те, що маємо).

Крім них, можна виділити суб'єктивні фактори регіонального розвитку. Це зокрема, компетенція регіональної влади в сфері регіонального управління і здатність окремих посадових осіб ефективно діяти в межах цієї компетенції.

В умовах ринкової економіки вільний рух капіталів і трудових ресурсів спрямовується в напрямі тих територій, які мають найкращі перспективи сталого економічного розвитку.

Таким чином, внаслідок дії ринкових механізмів економічні ресурси перерозподіляються на тільки між суб'єктами економічної діяльності, а й між територіями.

2. Формування регіональних ринків

Ринок, окрім своєї економічної сутності, є просторовим поняттям. Він завжди визначений межами руху товарів та послуг і може бути поділений на локальний, регіональний, міжрегіональний, національний і світовий.

Локальний ринок пов'язаний з виробництвом і обміном товарів та послуг, призначених для задоволення внутрішнього попиту. Сукупність локальних ринків формує регіональний ринок, група останніх - міжрегіональний, національний.

Регіональний ринок логічно розглядати як територіальну організацію сфери обігу, де відбувається узгодження інтересів споживачів і виробників.

Умови нормального функціонування регіонального ринку

1) вільна конкуренція виробників продукції;

2) вільне ціноутворення;

3) послідовне дотримання прав власності, свободи підприємницької діяльності, відмова від адміністративного диктату з боку місцевої влади;

4) наявність державних гарантій підприємцям;

5) розвиток позикових установ і компаній, банківської системи, регіональних бірж тощо;

6) організація всім доступної і достовірної ділової інформації про стан ринкового середовища;

7) організація системи соціального спокою на території;

8) порядність агентів ринку.

Основною проблемою формування регіональних ринків є те, що ринкові відносини неможливо сформувати в умовах, коли переважна більшість населення має доходи, менші за прожитковий мінімум. У таких умовах дуже важко замінити старе директивне планування господарської діяльності на нові ринкові механізми державного регулювання.

Аналіз регіональних ринків України викриває їхні загальні недоліки. Так, поспішно і непрозоро проведені приватизація і акціо-нування підприємств не дали очікуваних результатів. Ступінь монополізації досяг максимальних масштабів і підтримується в новій формі створенням концернів і об'єднань.

При формуванні регіональних ринків дуже важлива роль належить місцевими адміністраціями. Вони мають відповісти на цілу низка запитань, зокрема:

-відкрити чи закрити доступ до нього іншим регіонам країни? Які заходи і документи щодо підтримки регіонального ринку слід розробити місцевій адміністрації;

-у створенні яких об'єктів ринкової інфраструктури їй слід узяти участь та ін.

-при цьому на адміністрацію покладається досить складне завдання: не протистояти створенню умов рівноваги регіонального ринку і одночасно піклуватися особами, які фізично не можуть існувати в умовах цієї рівноваги.