Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 3. Власні, закріплені і регульовані доходи місцевих бюджетів

Ключову роль у становленні системи самостійних місцевих бюджетів відіграють їхні доходи та видатки, способи, на основі яких формуються доходи та здійснюються видатки.

Основу самостійності місцевого бюджету становлять власні та закріплені доходи.

Власні доходи - вони формуються на території, підвідомчій відповідному місцевому органу влади і згідно з його рішенням.

До власних доходів належать:

^ місцеві податки і збори;

^ платежі, що встановлюються місцевими органами влади; ^ доходи комунальних підприємств; ^ доходи від майна, що належить місцевій владі, та ін. Закріплені доходи - це доходи, які закріплюються за певним бюджетом.

Закріплені і власні доходи є основою самостійності місцевих бюджетів.

Склад доходів, що закріплюються за місцевими бюджетами Бюджетним кодексом України, подано в табл. 22.

Таблиця 22

ВЛАСНІ І ЗАКРІПЛЕНІ ДОХОДИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

Закінчення табл. 22

Склад доходів і видатків районів у містах установлюється міською радою відповідно до повноважень, переданих районним органам влади.

Внутрішні позики здійснюють виключно Верховна Рада Автономної Республіки Крим і міські ради. Винятком може бути короткотермінові позики для покриття тимчасових касових розривів. їх отримують місцеві органи влади у фінансово-кредитних установах на термін до трьох місяців, але в межах поточного бюджетного періоду.

Зовнішні позики можуть здійснювати лише ради міст, у яких проживає більше ніж 800 тис. мешканців за офіційними даними статистики на час затвердження рішення про здійснення запозичення.

Основну частку доходів місцевих бюджетів поки що становлять регульовані доходи. Ця частка сягає 75-85 %.

Регульовані доходи - це доходи, що розподіляються між різними рівнями бюджетної системи.

За Бюджетним кодексом України, для регулювання доходів бюджетів використовується інструмент дотації вирівнювання міжбюджетного трансферту для використання на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує.

4. Бюджетний кодекс України про видатки місцевих бюджетів

Важливу роль для встановлення самостійних місцевих бюджетів відіграє порядок здійснення видатків та склад цих видатків.

Існуюча система складання місцевого бюджету часто працює за таким принципом: зменшення дохідної частини призводить до секвестрування видаткової частини.

Однак об'єктивно видатки є сумуючою функцією від таких змінних:

^ кількість населення;

^ кількість дітей, які мають бути охоплені обов'язковою освітою;

^ площа державного житлового фонду;

^ наявність груп населення, які потребують соціального захисту і державної підтримки тощо.

Бюджетним кодексом України видатки розмежовані між бюджетами різних рівнів.

Так, ст. 88 визначені видатки, що здійснюються з бюджетів міст районного значення, сіл, селищ, їх об'єднань, ст. 89 - з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського (в АР Крим) та обласного значення, ст. 90 - з бюджету АР Крим та обласних бюджетів та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Статтею 91 визначаються видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

До видатків місцевих бюджетів можна застосувати таку систему класифікації:

За економічною спрямованістю - поточні витрати, витрати розвитку, надання кредитів.

Поточні витрати, які здійснюються із місцевих бюджетів, визначені за принципом субсидіарності (ст. 88-91). До них, зокрема, відносяться поточні витрати на шкільну, дошкільну, позашкільну, професійну освіту; охорону здоров'я, культуру тощо.

Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою частино спеціального фонду місцевих бюджетів.

До витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать:

^ погашення основної суми боргу відповідного АР Крим та місцевого самоврядування;

^ капітальні вкладення;

^ внески органів влади АР Крим та органу місцевого самоврядування за участь в статутних фондах суб'єктів підприємницької діяльності.

За відповідною належністю - розподіл витрат за галузевим (відомчим) принципом. За місцевими бюджетами закріплюються витрати на освіту, медицину, соціальну допомогу, культуру, утримання місцевих органів влади тощо.

За значущістю - невідкладні, середньострокові, такі, що можуть бути перенесені.

За закріпленням - власні і делеговані.

За формою - асигнування, субсидії, субвенції, позики, кредити.