Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 3. Система касового виконання місцевих бюджетів

1. Типи бюджету.

2. Бюджетний процес.

3. Система касового виконання місцевих бюджетів.

1. Типи бюджету

Залежно від методологічного підходу до складання бюджету вирізняють три основних типи бюджету.

2. Лінійно-об'єктний (постатейний) бюджет. Основні його риси:

^ кошти розподіляються між статтями або об'єктами витрат; ^ основою розрахунків на наступний бюджетний рік є доходи і видатки минулого року.

Перевагою такого підходу до формування бюджету є проста організація контролю за складанням і виконанням бюджету.

До недоліків можна віднести те, що таким чином складений бюджет є слабким інструментом фінансового управління. Відомчі інтереси розпорядників бюджетних коштів полягають в отриманні розширеного фінансування порівняно з минулим роком. Тому збільшення фінансування певних бюджетних статей носить суб'єктивний характер. Крім цього такий бюджет складно співвіднести з основною місією місцевого бюджету - наданням конкретних соціальних послуг у режимі зростання їхньої якості, ефективності і адресності.

3. Виконавчий бюджет: розподіл витрат відбувається за видами діяльності, а не за статтями витрат.

Перевагою такого типу бюджету є те, що він розкриває якісні сторони використання бюджетних коштів.

До недоліків можна віднести роботу з великим обсягом інформації і пов'язані з цим прорахунки.

Приклад. Необхідно вирішити проблему допомоги сім'ям з малими дітьми. Для вирішення цієї проблеми можна провести розрахунки таких варіантів:

1. Цільові виплати по догляду за дітьми.

2. Організація системи дитячого харчування за соціально низькими цінами, для певних категорій батьків (наприклад, студентів) - безкоштовного.

3. Організація продажу чи розподілу дитячих товарів за соціально низькими цінами. В рамках вирішення цієї програми організація фонду взаємної допомоги батьків.

З цих можливих варіантів вирішення проблеми обирається найбільш ефективний. Бюджетне фінансування отримують ті розпорядники бюджетних кош^ті^в, ^які беруть участь у виконанні цього бюджету.

Програмний бюджет: ^ бюджет створюється під певні програми; ^ новий бюджет спирається не на досвід минулої роботи, а на перспективний результат;

^ дозволяє збільшити раціональність рішень, що приймаються.

Програмний бюджет має обмежену сферу застосування і не може повністю замінити систему лінійно-об'єктних бюджетів, що склалася.

2. Бюджетний процес

Бюджетний процес - це регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України.

Суб 'єктами бюджетного процесу у сфері місцевих бюджетів є:

> Міністерство фінансів України;

^ Бюджетний комітет Верховної Ради України;

^ Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради народних депутатів усіх рівнів;

^ Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад народних депутатів;

^ розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважені на отримання асигнувань, взяття зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Суб'єкти бюджетного процесу мають такі повноваження в сфері місцевих бюджетів:

Міністерство фінансів України:

> доводить Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам місцевих рад народних депутатів особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період;

^ після ухвалення КМ України проекту Закону України про Державний бюджет України доводить Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам місцевих рад народних депутатів розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансферів, методику їх визначення та інші показники, необхідні для складання місцевих бюджетів, а також пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міст Київ і Севастополь, міст обласного і республіканського значення ради народних депутатів:

> затверджують відповідні бюджети постановою ВР АР Крим, рішенням місцевої ради не пізніше, ніж у двотижневий термін після офіційної публікації Закону про Державний бюджет України.

Міські міст районного значення, сільські, селищні, районні в містах ради народних депутатів:

> затверджують бюджети на наступний бюджетний період не пізніше, ніж у двотижневий термін після затвердження районного чи міського міст Київ, Севастополь, міст обласного і республіканського значення бюджетів.

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад народних депутатів:

> надають необхідну інформацію: Міністерству фінансів України - для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників; бюджетному Комітету Верховної Ради - для перевірки достовірності цих розрахунків;

> готують проекти рішень про відповідні місцеві бюджети;

> забезпечують виконання відповідних бюджетів. Місцеві фінансові органи:

> розробляють і доводять головним розпорядникам бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів;

^ на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів проводять аналіз бюджетних запитів, на основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету;

^ здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету;

^ їхній керівник затверджує бюджетний розпис, за яким виконується бюджет;

^ у процесі виконання бюджету здійснюють прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.

Головні розпорядники бюджетних коштів:

> організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам, несуть відповідальність за якість і зміст бюджетних запитів;

> здійснюють видатки.

3. Система касового виконання місцевих бюджетів

Організація касового виконання місцевих бюджетів є важливим елементом системи управління місцевими фінансами.

Касове виконання місцевих бюджетів - це організація прийому, зберігання та видачі бюджетних коштів.

Спосіб касового виконання місцевого бюджету великою мірою впливає на весь процес його виконання.

Є кілька систем касового виконання місцевого бюджету: > банківська; ^ казначейська; ^ змішана.

За роки незалежності українська система касового виконання місцевих бюджетів мала різні організаційні форми.

Так, Законом України "Про бюджетну систему України" в редакції 1995 р. касове виконання всіх бюджетів покладалось на установи Державного бюджетного банку. Цей банк так і не був створений.

Реально касове виконання місцевих бюджетів на той час здійснювалося як установами Національного банку України, так і рядом комерційних банків (Державний експортно-імпортний банк, банк "Україна", "Укрсоцбанк", "Промінвестбанк").

Банківська система касового виконання бюджетів продемонструвала такі недоліки:

^ безальтернативна прив'язка розпорядника бюджетних коштів до конкретної банківської установи привела до відсутності важелів впливу на поведінку банків у системі відносин "банк - розпорядник бюджетних коштів";

^ затримка бюджетних виплат комерційними банківськими установами;

^ нездорова ситуація в сфері отримання права комерційними банками на касове обслуговування місцевих бюджетів (з 1996 по 1998 р. перелік банків з правом касового виконання місцевих бюджетів неодноразово змінювався і розширювався).

Бюджетним кодексом України закріплена і зараз практично реалізована казначейська система касового обслуговування місцевих бюджетів.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України.

Податки і збори (обов'язкові платежі) до місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритого в територіальному органі Державного казначейства. Вони не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Територіальний орган Державного казначейства України здійснює платежі за дорученням розпорядників бюджетних коштів у разі:

^ наявності відповідного зобов'язання для платежу в бухгалтерському обліку виконання відповідного місцевого бюджету;

^ відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню;

^ наявності у розпорядника бюджетних коштів невикористаного залишку бюджетних асигнувань.

У західних країнах у колах фахівців йде гостра дискусія про переваги та недоліки тієї чи іншої системи організації касової справи на місцях.

Казначейська система дає можливість уряду розпоряджатися усією касою, що дозволяє оперативно вирішувати фінансові проблеми. Але вона позбавляє автономії місцеві органи, їхньої ініціативи забезпечити найбільш ефективне використання каси в конкретних умовах кожної території.

Автономія в питаннях організації касової справи розширює межі фінансової автономії територій. Разом з тим вона пов'язана з можливістю певних зловживань, з розпорошенням ресурсів, перерозподілом доходів від користування касою в банківські структури.

На думку В. І. Кравченка [8], оптимальним у цій ситуації є організація касової справи комунальними банками, заснованими місцевими органами влади.