Національна економіка: регіональний та муніципальний рівень - Круш П.В. - 2. Вертикальні і горизонтальні фіскальні дисбаланси

Однією з головних цілей державної регіональної фінансової політики щодо зближення рівнів соціально-економічного розвитку територій є подолання вертикальних і горизонтальних фіскальних дисбалансів і фінансове вирівнювання.

Вертикальні фіскальні дисбаланси - це невідповідність між обсягами фінансових ресурсів того чи іншого рівня влади, регіонального або місцевого, і обсягами завдань та обов'язків, які на нього покладаються в процесі розподілу компетенції між центральною, регіональною і місцевою владою.

Вертикальні фіскальні дисбаланси можна усунути кількома шляхами:

1) можливий перерозподіл навантаження з надання соціальних послуг між різними територіальними рівнями влади. Тим самим обсяг послуг приводиться у відповідність до фінансових надходжень даного територіального рівня;

2) запровадження тим рівнем влади, який має фіскальний дисбаланс додаткових податків;

3) передача центральною владою частини своїх податків територіальному рівню влади, що має такий дисбаланс.

Вертикальні фіскальні дисбаланси в Україні важко відстежити, оскільки в державі не здійснено чіткого розмежування функцій та обов'язків різних рівнів влади в сфері надання соціальних послуг. Управління фінансами по вертикалі здійснюються в ручному режимі.

На відміну від вертикальних фіскальних дисбалансів, горизонтальні фіскальні дисбаланси пов'язані з різними фінансовими можливостями органів влади одного територіального рівня.

Горизонтальний фіскальний дисбаланс - це різні фінансові можливості надання соціальних послуг територіальних утворень одного рівня.

Горизонтальні фіскальні дисбаланси виникають тому, що є бідні і багаті території.

Можна виділити такі основні причини виникнення горизонтальних дисбалансів:

> різні можливості територій у формуванні дохідної частини бюджетів; території одного адміністративного рівня мають різні рівні економічного розвитку і, відповідно, неоднакову податкову базу:

> різні обсяги соціальних послуг; адже обсяг послуг є функцією від таких показників, як чисельність населення, чисельність груп соціально незахищеного населення, кількість школярів тощо;

> однакові соціальні послуги на різних територіях можуть мати різну собівартість; наприклад, собівартість навчання дітей у малокомплектних школах у розрахунку на одну дитину більша, ніж у повністю укомплектованих школах;

3. Фінансове вирівнювання і його об'єктивна необхідність

Горизонтальні і вертикальні фіскальні дисбаланси можна усунути вищими податковими ставками в межах відповідних територій. Але це буде несправедливо щодо населення цих територій. Тому держава повинна долати такі дисбаланси в рамках політики фінансового вирівнювання.

Фінансове вирівнювання - це процес усунення вертикальних і горизонтальних фіскальних дисбалансів.

У процесі фінансового вирівнювання здійснюються заходи з перерозподілу фінансових ресурсів як між ланками бюджетної системи по вертикалі, так і між багатими і бідними територіями по горизонталі.

Об'єктивні причини необхідності фінансового вирівнювання:

1) Нерівномірність територіального розміщення продуктивних сил зумовлює диференціювання податкової бази регіонів на території України. Причому, як засвідчує досвід, диференціація податкової бази зростає. Зміщуються центри її розміщення. Порівняно зменшується роль традиційних індустріальних областей і зростає значення столиці держави. Ще більш занепадає податкова база аграрних регіонів України;

2) необхідність фінансового вирівнювання зумовлюється значною диференціацією обсягів витрат у сфері надання державних і громадських послуг та цін на ці послуги. Так, у шахтарських регіонах додаткове фінансове навантаження несуть такі фактори, як високе екологічне забруднення територій, високий ступінь професійних захворювань та інвалідності порівняно з іншими територіями, ранній пенсійний вік для багатьох гірничих професій тощо;

3) гарантовані Конституцією України соціально-економічні права громадян України зумовлюють проведення центральною владою ефективних заходів із забезпечення єдиних стандартів державних і громадських послуг на всій території держави. Поки що таких стандартів не розроблено і вони не забезпечуються. Внаслідок цього сформувався і поглиблюється розрив у рівнях життя в окремих регіонах України, в міській і сільській місцевості.

4) необхідність фінансового вирівнювання зумовлюється потребами передачі від центральної влади на місцевий рівень значної частки видатків, невластивих для її конституційних функцій відповідно до принципу субсидіарності;

5) необхідність фінансового вирівнювання зумовлена зовнішніми ефектами соціальних витрат. Це означає, що послугами, які фінансуються з бюджету однієї адміністративно-територіальної одиниці, користуються жителі інших територіальних одиниць, але їхні владні органи не несуть ніяких витрат.

3. Фінансове вирівнювання і його об'єктивна необхідність
4. Механізм фінансового вирівнювання
5.4.2. Спеціальний господарський механізм діяльності територій із спеціальним статусом
1. Умови залучення іноземного капіталу в СЕЗ
2. Фінансове забезпечення діяльності СЕЗ
3. Державні податки і митне оподаткування
5.5. Особливості управління муніципальним господарством
5.5.1. Виробнича структура як об'єкт муніципального управління
1. Роль підприємницького сектора в життєдіяльності муніципалітету
2. Організаційні форми регулювання підприємництва на муніципальному рівні (світовий досвід)
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru