Основними податковими пільгами ВЕЗ можуть бути звільнення від квот, мита та інших податків на імпорт сировини і, як правило, капітального обладнання, а також звільнення від податків на експорт.
Ще однією важливою податковою пільгою, яку пропонують багато країн, є цілковите, або часткове звільнення від прибуткового податку (звичайно на період не більше як п'ять років).
Однак вважається, що набагато ефективнішим стимулом, ніж звільнення від податків, може бути фінансування за зниженими відсотковими ставками, оскільки підприємства ВЕЗ фінансують значну частину свого основного капіталу за допомогою позик.
Використовуються також інші стимули. Сюди відносяться капітальні субсидії, за допомогою яких приймаюча країна так чи інакше покриває вартість основного капіталу для здійснення проекту або вартості підготовки робочої сили.
Субсидії можуть також набувати форми відсотка асигнувань на орендну плату, спеціальних послуг по маркетингу, розроблення виробів тощо.
Питання митного оподаткування в діяльності СЕЗ є прерогативою держави. Вона встановлює пільговий рівень митного оподаткування і податків на зовнішньоекономічні зв'язки підприємств зони, здійснює митний контроль на кордонах зони.
Звільнюється від митного оподаткування та імпортних податків продукція, яка надходить на територію СЕЗ із-за кордону для споживання в зоні, а також для перероблення, складання та наступного реекспорту.
Готова продукція зони вироблена з використанням імпортних матеріалів і вузлів, ввезених у СЕЗ безмитно і яка постачається на територію країни, може оподатковуватися митом у частині вартості імпортного компоненту.
Експорт продукції, виготовленої у ВЕЗ, не обкладається експортним митом, експортними податками, не підлягає ліцензуванню, квотуванню.
Експорт через ВЕЗ продукції, не підданий обробленню, обкладається експортним митом і експортними податками в установленому порядку.
В Україні принципи митного і податкового регулювання у СЕЗ визначені Законом "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон".
4. Валютний механізм СЕЗ. Мета валютного механізму СЕЗ - забезпечити не тільки стимулювання притоку іноземного капіталу, а й нормальне функціонування і взаємодію зони як з вітчизняною економікою, так і світовим ринком.
Валютний режим може визначатися для кожної зони, виходячи з її цільового призначення, характеру та конкретних економічних умов.
Функціонування валютного механізму СЕЗ забезпечується створеним у зоні зональним відділенням Національного банку України.
СЕЗ повинна функціонувати на засадах валютної самоокупності. Це забезпечується надходженням від експорту, а також орендними та податковими платежами іноземних фірм, що працюють у зоні.
На початкових етапах у певних випадках необхідні валютні витрати учасників зони можуть покриватися довгостроковими валютними кредитами.
Зональне відділення Національного банку здійснює:
> організацію безготівкового обороту;
^ управління валютними резервами та регулювання валютних курсів і кредиту;
^ видачу ліцензій комерційним банкам на здійснення валютних операцій;
^ нагляд за діяльністю кредитно-фінансових установ;
^ контроль за додержанням банківського і валютного режиму на території СЕЗ.
Україна є країною з неконвертованою валютою, а тому валютні питання мають важливе значення для формування стосунків між ВЕЗ і рештою національної економіки в кожній з країн.
Вирішення валютних питань полягає в переході до певних форм обмеженої конвертованої грошової одиниці. Тут можливі три основні варіанти.
Перший - використання твердих валют як у межах вільної економічної зони, так і за її межами (з приймаючою країною та із зарубіжними країнами).
Другий - використання національної валюти як у самій зоні, так і у відносинах суб'єктів зони з агентами національної економіки, в той час як тверді валюти використовуватимуться у відносинах СЕЗ з іншими країнами.
Третій - створення спеціальної валюти СЕЗ для використання в зоні і у відносинах як з вітчизняними, так і з зарубіжними економічними агентами.
В Україні режим валютного регулювання встановлюється відповідними законодавчими актами і перебуває в стадії свого формування. А тому при вивченні такого питання слід враховувати нові правила цього регулювання, які встановлюються останнім часом.
5.5.1. Виробнича структура як об'єкт муніципального управління
1. Роль підприємницького сектора в життєдіяльності муніципалітету
2. Організаційні форми регулювання підприємництва на муніципальному рівні (світовий досвід)
3. Компетенція місцевих органів влади в сфері регулювання підприємництва
4. Особливості діяльності підприємств комунальної власності
5.5.2. Муніципальне інвестування
1. Проблеми муніципального інвестування
2. Власні інвестиційні ресурси муніципалітетів
3. Муніципальні позики