Макроекономічне прогнозування - це виявлення і аналіз закономірностей і тенденцій розвитку національної економіки, передбачення змінень і створення наукової бази для економічної політики й державного регулювання національної економіки.
Основні принципи макроекономічного прогнозування:
1. Принцип наукової обґрунтованості, який передбачає, що прогнозування:
- базується на системних знаннях про закономірності розвитку економіки;
- ураховує реалії економічного, політичного й соціального життя країни, вітчизняний і світовий досвід;
- використовує систему нових методик і методів.
2. Принцип системності й цілісності, за допомогою якого національну економіку розглядають, з одного боку, як єдиний об'єкт, а з іншого - як сукупність самостійних напрямків (блоків) прогнозування.
3. Принцип адекватності, який використовують як теоретичну модель, що має досить точно й повно відображати реальні процеси національної економіки.
4. Принцип багатоваріантності (альтернативності), який передбачає розроблення не одного, а декількох (як мінімум трьох) варіантів майбутнього розвитку національної економіки, іншими словами, прогноз має кілька сценаріїв.
Як правило, розробляють такі варіанти (сценарії) прогнозу:
- песимістичний, що відображає нижню межу можливого розвитку національної економіки (при домінуванні негативних факторів розвитку);
- оптимістичний, що показує можливу верхню межу розвитку національної економіки (при домінуванні позитивних факторів);
- оптимально-реалістичний, що окреслює найбільш імовірну траєкторію майбутнього розвитку.
5. Принцип рентабельності (ефективності), який полягає у визначенні вартості аналітичної підготовки прогнозу і його результативності, рівноваги економіки й ефективності, якості й своєчасності. Прогноз має бути точним, повним, реальним. Його правило - мінімізація вхідних даних за їхньою аналітичною значущістю й максиміза-ція вихідних даних.
6. Принцип гласності, що полягає в доступності для суспільства, тому що прогнозуючі документи та цілі, що містяться в них, пріоритети, показники розвитку є для суб'єктів підприємницької діяльності орієнтирами при плануванні власної виробничої діяльності.
За допомогою макроекономічного прогнозування вирішують такі задачі:
- теоретико-пізнавальні - вивчення й аналіз розвитку національної економіки, передбачення змінень у майбутньому;
- практичні (управлінські) - можливість прийняття (на основі інформації про розвиток об'єкта) рішень щодо вдосконалення господарювання.
За допомогою макроекономічного прогнозування реалізують такі функції:
o виконують науковий аналіз розвитку національної економіки;
o оцінюють об'єкт прогнозування на основі вибраних альтернатив;
o підготовляють рекомендації для прийняття оптимальних рішень урядовими структурами;
o оцінюють можливі наслідки ухвалених рішень.
Науковий аналіз соціально-економічних, науково-технічних процесів і тенденцій розвитку національної економіки передбачає з'ясування вихідного рівня найважливіших проблем і факторів, виявлення тенденцій і закономірностей, які будуть визначати подальший розвиток економіки.
Стадії наукового аналізу об'єкта прогнозування:
1. Ретроспектива - дослідження історії розвитку об'єкта прогнозування для його систематизованого опису, що містить етапи:
- визначення джерел прогнозної інформації;
- збір, охоронність та оброблення інформації;
- з'ясування і уточнення кількісних та якісних характеристик об'єкта прогнозування, методів виміру й подання інформації.
2. Діагноз - визначення нинішнього стану об'єкта прогнозування (науковий опис основних характерних ознак), для чого слід виконати:
- аналіз цього об'єкта, що є основою прогнозованої моделі;
- розроблення моделі прогнозування;
- вибір адекватного методу прогнозування.
3. Перспектива - розроблення самого прогнозу (за даними діагнозу складається прогноз розвитку національної економіки), що містить такі етапи:
- верифікацію (оцінювання вірогідності, точності й обґрунтованості прогнозу);
- синтез (систематизацію окремих прогнозів);
- оцінювання повноти інформації, уточнення;
- коректування прогнозованої моделі відповідно до нової інформації, що надходить.
Оцінювання об'єкта прогнозування на основі вибраних альтернатив реалізує принцип багатоваріантності: розроблення декількох варіантів майбутнього розвитку, їх аналіз і порівняння за певними категоріями (мінімізацією витрат, максимізацією результату, часовому критерію, політичними, зовнішньоекономічними факторами й ін.). При оцінюванні враховуються два аспекти: детермінантності (обмеженості) й невизначеності (ймовірного розвитку у випадку можливої дії невідомих факторів).
Підготовка рекомендацій для прийняття адекватних управлінських рішень - це формування макроекономічного прогнозу, який передбачає розроблення відповідних рекомендацій і пропозицій щодо набору й характеру конкретних заходів державного впливу (обґрунтування напрямків соціально-економічного розвитку, форм, методів та інструментів державного регулювання економіки для урядових структур).
Оцінювання можливих наслідків ухвалених рішень полягає в тому, що запропоновані рекомендації слід супроводжувати передбаченими результатами майбутнього державного втручання (невтручання) в економічне життя суспільства.
ГЛАВА 11. ПОЛІТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ
11.1. Економічне зростання як основа національної економіки
11.2. Проблеми й тенденції економічного зростання в Україні
ГЛАВА 12. ІНСТИТУЦЮНАЛЬНІ ФОРМИ ІНТЕГРАЦІЇ У СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО
12.1. Суть, особливості й структура розвитку світового господарства
12.2. Міжнародні торговельні відносини і ефективність поділу праці. Теорії міжнародної торгівлі
12.3. Зовнішньоекономічна політика і її види. Платіжний баланс і його види
12.4. Інтеграція національної економіки України у світове господарство
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК