Національна економіка - Савченко В.Ф. - 1.3. Прояви загального та особливого в національній економіці

Особливе і загальне як в абстрактному розумінні, так і в конкретних випадках, зокрема в національній економіці, перебувають у тісних взаємозв'язку і взаємозалежності. За цим принципом розвивалося людство, переходячи з одного етапу на інший спершу через особливе, стаючи потім загальним: збиральництво та полювання, орне землеробство, індустріальне суспільство, інформаційне суспільство. Все це в комплексному вигляді складає макросистеми.

Загальні проблеми розвитку макросистем детально характеризуються у курсі "Макроекономіка". У запропонованому підрозділі доцільно розглянути особливі аспекти розвитку національної економіки України, висвітлити деякі вияви загального та їх вплив на розвиток нашої держави.

Перед Україною зі здобуттям незалежності у 1991 р. постало складне завдання створити могутню державу, конкурентоспроможну на світовому політичному та економічному просторі, з високою якістю життя суспільства. При цьому, якщо раніше увага зверталася на винаходи, які полегшували фізичні зусилля, то за сучасних умов чільне місце посідають інновації, що розвивають інтелект, духовність людини.

На першому етапі розвитку перехідної економіки стояло питання приватизації власності. Проте різноманіття форм власності, приватизаційні сертифікати та інше належного ефекту в розвитку економіки не дали. Труднощі у створенні сприятливої підприємницької атмосфери значною мірою пояснюються нашою етнічною своєрідністю та менш утилітарною спрямованістю православ'я. Доки українське суспільство не матиме надмірної споживацької психології, в нього залишатимуться кращими передумови іншої парадигми розвитку, націленої на удосконалення особистості в тісній взаємодії зі світом. Українське суспільство повинно опанувати українською національною ідеєю задля самореалізації і самоутвердження у світовій спільноті.

Значною мірою темпи та глибина суспільно-економічного прогресу України будуть залежати від того, яким шляхом піде українська нація, що відроджується. Слід усвідомити, що наша держава не може просто перейняти і повторити чужий досвід.

Соціально-економічні системи є типологічними, а економічні закони - універсальними. Проте це не означає, що загальні економічні закономірності та тенденції не мають специфічних форм вияву, які багато в чому зумовлені національною специфікою країни.

Тільки завдяки впровадженню власної національної економічної моделі наша держава може знайти своє місце у світовій спільності. Використовуючи досвід інших країн, слід врахувати, що Україна є частиною Європи як певної соціально-економічної та культурно-історичної цілісності. Не враховування національною українською економікою глобалістських тенденцій розвитку буде призводити до відставання від поступу світової цивілізації.

У кризовій ситуації, за фінансово-економічних потрясінь етнічна солідарність набуває для кожної людини особливого характеру. Індивід для досягнення своїх життєвих цілей використовує етнічну належність як основу для спільних колективних дій представників однієї національності.

Етнічний фактор економічного розвитку має велике значення в сучасних умовах. Разом з тим, було б неправильним перебільшувати національний фактор як основу ринкової економіки. Бачити економіку крізь призму етнічних інтересів - не єдиний спосіб відображення усієї різноманітності економічного життя суспільства.

У ході реформ необхідно взяти все краще, що є у світовій практиці, і поєднати світові економічні моделі з найбільш життєздатними національними формами економічного життя. Важливо врахувати всі національні традиції, які відповідають потребам соціально-економічного розвитку.

Проведення економічних реформ неможливе без урахування релігійних факторів розвитку економіки. Релігійні складники економічного розвитку - це рушійні сили, які сприяють розвитку економіки і пов'язані з впливом на економічне життя релігійних цінностей. Вони безпосередньо впливають на формування суспільної думки про роль і місце людини в соціально-економічному житті.

Україна має умови, що дають їй змогу відігравати важливу роль у світовому співтоваристві, втілюючи покладену на неї місію. Вона володіє чорноземами, що є унікальним потенціалом глобального виміру і концентрація яких надає їй елітарного становища на Земній кулі. Порівняльний аналіз забезпеченості чорноземами мешканців Землі й України свідчить про володіння нашою державою безпрецедентними ресурсами, яких не має жоден етнос у світі.

Україна має визначне інтелектуальне надбання: започаткована С. Подолинським, продовжена В. Вернадським і творчо розвинута М. Руденком українська наукова школа фізичної економії, що відкриває природні закони суспільно-господарського буття. Разом з класичною французькою школою, українська утворює європейську наукову школу фізичної економії. Вона є однією з двох шкіл світового виміру і єдиною у сучасній економічній думці науковою школою фізичної економії, яка впродовж 125 років не має аналогів.

При аналізі геополітичного становища країни одним з головних факторів є вивчення нийближчих сусідів - тих, хто безпосередньо з нею межує. Від цих країн здебільшого залежить територіальна цілісність України, непорушність її кордонів, можливість взаємодії із зовнішнім світом. Економічне співробітництво таких сусідів є особливо вигідним внаслідок територіальної близькості та відсутності третьої сторони у взаєминах. Одним із факторів посилення сучасної інтеграції в Європі стає прикордонне співробітництво, яке зменшує роздільні властивості державних кордонів. Таке співробітництво виникає між прикордонними районами сусідніх держав. В Україні воно теж є, але в основному тільки на формальному рівні.

Разом з тим, війни починаються найчастіше теж між сусідніми країнами. Внутрішні конфлікти відображаються за кордоном у вигляді напливу біженців, погіршення соціально-економічної ситуації і зв'язків з іншими державами.

Виняткове значення у формуванні геополітичного простору України має Росія, що є однією з країн з потужним економічним і політичним потенціалом, джерелом паливно-енергетичних ресурсів, експортером та імпортером продукції у великих масштабах. Наявність тісного економічного, соціального і культурного співробітництва, а також належність до Співдружності Незалежних Держав (СНД), Єдиного економічного простору (ЄЕП) та інше дають підстави розглядати Росію як дружню країну. Водночас є економічні, політичні, соціальні та інші проблеми між українською і російською державами, а також численні політичні течії в Росії, які орієнтуються на приєднання України до Росії тим чи іншим способом.

Європейський Союз та його держави-члени відіграють значну роль у наданні фінансової та технічної допомоги Україні: ЄС є найбільшим донором безвідплатних фінансувань та надавачем кредитів. На початку 1990-х років Україна опинилась у такому самому становищі відносно ЄС, що й інші країни Центральної та Східної Європи. Водночас нинішній статус нашої країни, який визначається Угодою про партнерство і співробітництво, значно гірший, ніж статус країни - члена Європейського Союзу, який в основному отримали названі держави.

Сьогодні Україна, як і більшість держав, стоїть перед проблемою глобальних експансій щодо території та ресурсів, які тією чи іншою мірою цікавлять п'ять потужних центрів сучасного світу: Китай, який здійснює мирну експансію дешевими товарами та шляхом розселення; США, що вирішують геополітичні питання за рахунок фінансових інструментів з технологічною та військовою підтримкою; ісламський світ, який реалізує ідею повної ісламізації з накопиченням ресурсів і фінансових, технологічних та військових інструментів впливу; Європейський Союз, що нині є провідним експортером венчурного капіталу у світі; Росія, яка

здійснює експансію за рахунок ресурсного фактора та військових чинників.

Все це актуалізує питання розробки концептуальної моделі управління довгостроковим розвитком національної економіки, яка має враховувати сучасні напрями розвитку економічної науки, виклики глобалізованої світової економіки, досвід розвинутих країн та нових індустріальних держав і одночасно спиратися на власну економічну специфіку, свої історичні та культурні традиції, бути в обов'язковому порядку соціально орієнтованою.