У ринковій економіці, що допускає наявність права в підприємців на самостійний вибір оптових закупівель у торгівлі, формування цін на неї, виникає потреба в методах вибору структури товарного асортименту для одержання максимального прибутку в умовах невизначеності і ризику.
На цьому етапі роботи доречне використання системи погоджування перспектив збуту продукції з можливостями ресурсо-забезпечення і прибутковістю. Це засновано на методі експертних оцінок з використанням методики аналізу виробничо-комерційної стратегії, що може застосовуватися більш широко в аналізі комерційного ризику, при оцінці (ранжируванню) товарів за їхньою прибутковістю для складання "балансу виживання". При цьому слід використовувати аналіз рентабельності по товарним групам.
При оцінці (ранжируванню) продукції за перспективною тенденцією обсягів реалізації для "балансу виживання" треба враховувати вплив факторів ринкової рівноваги.
Кількість балів, що присвоюється при ранжируванню досліджуваних груп товарів за показниками ресурсо-забезпечення реалізації прибутковості, визначається експертним шляхом на основі урахування різних факторів, які характеризують взаємодію об'єкта з оточенням. При з'ясуванні перспектив реалізації товару ранжи-рування слід провести за ступенем попиту прогнозованих темпів росту реалізації продукції.
В основу оцінок можна покласти життєвий цикл продукції від появи її на ринку до росту, зрілості і старіння. Найбільш точним орієнтиром ймовірного забезпечення перспективної реалізації можуть бути прийняті заявки, договори, інша інформація про попит і особливо результати маркетингових досліджень.
Ранжирування за ступенем попиту може бути складена таким способом:
4 бали - товар, попит на який буде зростати (перспективи збуту гарні);
3 бали - товар, попит на який залишається на колишньому рівні;
2 бали - товар, попит на який погіршується;
1 бал - товар, що майже не знаходить збуту.
Аналіз можливостей ресурсо-забезпечення передбачає вивчення наявності заявок, замовлень на постачання, можливостей постачальників і умов постачання, наявність рахунків до оплати, що дозволять також скоротити затрати на оптові закупівлі і збільшити прибутки на інвестований капітал.
Ранжирування товарозабезпечення виглядатиме так:
4 бали - товар із стійкими постачаннями на ряд років;
3 бали - товар із стійкими постачаннями, але не на тривалий термін;
2 бали - товар, забезпечений тільки разовими постачаннями;
1 бал - товар, по якому постачальники не визначені. Потім проводиться ранжирування товару за прибутковістю:
4 бали присвоюється товару, у якого є можливості підвищення рентабельності;
3 бали - товару, у якого рентабельність можна зберегти на існуючому рівні;
2 бали - товару, що має тенденцію до зниження рентабельності; 1 бал - товару, який на даний момент є збитковим.
На основі даних про реалізацію продукції, товарозабезпечення і прибутковість складається "баланс виживання" по найбільш важливим (спірним) товарам в аспекті розглянутих у сукупності критеріїв вибору.
Побудуємо, наприклад, "баланс виживання" для гіпотетичного торгового підприємства. що займається продажем канцелярських товарів, парфумерії і білизни (табл.7.3)
Таблиця 7.3. "Баланс виживання" для підприємства
Найменування товарних груп | Товарозабезпечення | Реалізація | Прибутковість | Зведений показник |
Канцелярські товари | 3 | 4 | 3 | 10 |
Парфумерія | 2 | 2 | 3 | 7 |
Білизна | 1 | 1 | 2 | 4 |
Використовуючи зведені показники даних балансу, виберемо за найбільшою сумою балів оптимальний вид товару. Такими є канцелярські товари (10 балів).
Таким чином, метод експертних оцінок дозволяє обрати оптимальну структуру товарного асортименту торгового підприємства.
Питання для поточного контролю та поглибленого засвоєння знань
1. Обґрунтуйте необхідність мінімізації економічних ризиків в діяльності підприємства.
2. За яких умов приймається рішення про мінімізацію економічного ризику?
3. У чому полягають практичні засоби мінімізації економічного ризику?
4. За рахунок яких засобів може бути досягнуте попередження ризикових ситуацій?
5. За умови яких причин трансфер ризику стає ефективним?
6. Які існують прийоми зниження ризику?
7. Охарактеризуйте таку форму профілактики ступеня економічного ризику як диверсифікація.
8. В чому полягають напрямки диверсифікації?
9. Шляхом порівняльного аналізу визначте недоліки й перевагами лімітування?
10. За рахунок чого здійснюється створення резервного фонду ризику?
11. Яке функціональне призначення має створення резервного фонду підприємства?
12. Що, на вашу думку, більш ефективне - страховий товарний запас чи запас грошових коштів? Обґрунтуйте свою відповідь.
13. Охарактеризуйте модель Міллера-Орра.
14. Чи можна віднести систему штрафних санкцій до економічних методів зниження ризику?
15. Якому засобу мінімізації ризику і за яких умов доцільно віддати перевагу страхуванню чи самострахуванню?
16. Що представляє собою страхова вартість підприємницького ризику?
17. Які чинні заходи впливають на мінімізацію ризику?
18. Чим зумовлено вибір певних прийомів мінімізації ризику?
19. В чому полягає сутність основних форм профілактики ризику?
20. Яка система нормативів забезпечує лімітування економічних ризиків?
21. Чим відрізняються організаційні і економічні методи мінімізації ризику?
22. За яких обставин доцільно використовувати систему штрафних санкцій?
23. Які завдання по мінімізації ризику вирішує страхування та самострахування?
24. До яких видів ризиків найбільше придатний метод хеджування?
25. Охарактеризуйте переваги аналізу норми прибутку підприємства.
26. Які форми використовуються для резервування ресурсів підприємства?
27. За яких умов доцільно використовувати прийоми і методи уникнення ризику?
РОЗДІЛ 8. Прогнозування та вибір оптимального господарського рішення
8.1. Прогнозування та види прогнозів
8.2. Методи прогнозування господарських рішень
8.3. Принципи обґрунтування господарських рішень в умовах ризику
РОЗДІЛ 9. Цільова орієнтація обгрунтування господарських рішень
9.1. Цілі підприємства та їх класифікація
9.2. Побудова дерева цілей
9.3. Використання "дерева рішень"
9.3.1. Етапи побудови "дерева рішень"