Основи експертизи продовольчих товарів - Малигіна В. Д. - Ветеринарно-санітарна експертиза

Ветеринарно-санітарна експертиза являє собою комплекс діагностичних і спеціальних досліджень з метою оцінки якості і безпечності сировини тваринного і рослинного походження, харчових продуктів, що призначаються для харчування людей, переробки і годівлі тварин.

Основним завданням ветеринарно-санітарної експертизи є попередження інфекційних та інвазійних хвороб людей, характерних для тварин, збудники яких передаються через харчові продукти, кормові і технічні продукти тваринного і рослинного походження.

Ветеринарно-санітарну експертизу проводять з метою:

• виявлення і попередження розповсюдження хвороб, визначених переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №448 від 04.04.1998 р., і для виявлення яких застосовуються вірусологічні, бактеріологічні, серологічні, гістологічні, паразитологічні, радіологічні лабораторно-діагностичні дослідження;

• попередження появи нових хвороб, небезпечних для людей і тварин;

• захисту населення від вживання продуктів, які можуть бути шкідливими внаслідок:

— щеплення тварин вакцинами від ящуру, а також тих, що лікувалися від сибірки;

— лікування тварин антибіотиками з лікувальною і профілактичною метою;

— застосування гормональних препаратів для прискорення росту;

• виявлення постраждалих віл поширених заразних і незаразних хвороб;

• гарантування безпечності сировини і продуктів харчування тваринного походження;

• захисту території України від занесення інфекційних, інвазійних хвороб з іноземних держав.

До компетенції ветеринарно-санітарної експертизи належать такі питання, як гігієна забою тварин і переробка отриманих від них продуктів, після забійна експертиза туш і органів, лабораторне дослідження продуктів тваринного і рослинного походження, ветеринарно-санітарна оцінка м'яса, молока, риби і продуктів їх переробки, методи знезаражування умовно придатних і непридатних до харчування продуктів, експертиза дичини, проведення досліджень з метою сертифікації.

Об'єктами ветеринарно-санітарної експертизи є продовольча, шкіряна, хутрова та інша сировина, а також харчові продукти тваринного і деякі рослинного походження.

Ветеринарно-санітарна експертиза проводиться як перед забійний огляд тварин і птиці:

— туш і органів тварин і птиці;

— а також продуктів тваринництва та сировини тваринного і рослинного походження на ринках.

Ветеринарно-санітарна експертиза може проводитися окремо або бути частиною товарознавчої експертизи.

Суб'єктами державної ветеринарно-санітарної експертизи відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є особи, які мають відповідну вишу або середню спеціальну освіту. Фельдшер ветеринарної медицини може займатись підприємницькою ветеринарною діяльністю під контролем лікаря ветеринарної медицини.

Ветеринарно-санітарна експертиза — одна із складових ветеринарної медицини, яка вивчає методи санітарно-гігієнічних досліджень харчових продуктів і сировини тваринного походження і визначає правила їх ветеринарно-санітарної оцінки.

Ветеринарна медицина включає комплекс заходів, які стосуються профілактики захворювань тварин, їх лікування, зниження втрат під хвороб, підвищення якості сировини і продуктів тваринного походження, попередження та боротьби з хворобами, спільними для тварин і людей, одержання екологічно чистих продуктів харчування.

Основною метою державного ветеринарного контролю є попередження виникнення захворювань людей, які з'являються при зараженні їх інфекційними та інвазійними хворобами, спільними для людей і тварин.

Ветеринарно-санітарний контроль застосовується для сільськогосподарської сировини і харчових продуктів тваринного походження.

Ввезені продукти та сировина тваринного походження реалізуються тільки після проведення ветеринарної експертизи.

Юридичні і фізичні особи, які здійснюють заготівлю, транспортування, зберігання, переробку і торгівлю тваринами та сировиною і продуктами тваринного походження, зобов'язані виконувати вимоги законодавства щодо охорони здоров'я тварин і забезпечення виробництва високоякісної продукції. Громадяни та посадові особи, винні в порушенні законів, інших нормативно-правових актів, притягуються до відповідальності згідно з законодавством, найчастіше на них накладаються штрафи — від 20 неоподатковуваних мінімумів доходів для громадян і до І 00 — для посадових осіб.

Забороняється реалізація і використання для харчових цілей м'яса, м'ясних продуктів, інших продуктів забою тварин, а також молока, молочних продуктів, яєць, інших продуктів, які не пройшли ветеринарно-санітарну експертизу.

Молоко, молочні продукти, яйця, мед допускаються до продажу тільки з господарств, благополучних щодо хвороб тварин та птиці, що повинно бути підтверджене відповідними ветеринарними документами.

До ввезення в Україну допускаються тільки здорові тварини, а також продукти тваринництва, отримані від здорових тварин з країн, благополучних щодо хвороб тварин та птиці, з дотриманням вимог ветеринарного законодавства України і умов, передбачених міжнародними угодами.

Для попередження занесення заразних хвороб з іноземних держав на Державному кордоні України створено прикордонні і транспортні пункти державного ветеринарного контролю.

Під час проведення експертизи органи і туші детально оглядають, общупують і розрізають тканини з метою дослідження.

Забій хворих тварин проводиться окремо від здорових. Інфекційні захворювання тварин відповідно до їх небезпеки для людей поділяють на дві групи:

- інфекційні захворювання, які передаються через м'ясо та інші продукти забою (сибірка, туберкульоз, ящур, лептоспіроз, бруцельоз, лістеріоз, лихоманка, туляремія);

— інфекційні захворювання, які не передаються через м'ясо і м'ясопродукти, але трапляються у людини (актитомікоз, ботріомікоз, злоякісний набряк, псевдотуберкульоз, правець).

Проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів забою при інфекційних захворюваннях має загальну схему, суворе дотримання якої дає можливість виявити в процесі забою хворих тварин.

Після встановлення діагнозу і проведення експертизи експерт дає ветеринарно-санітарну оцінку м'яса й інших продуктів забою і робить чіткий висновок про їх використання.

На продукти забою видається, на основі результатів перед забійного огляду тварин, довідка, в якій показано, що продукція походить з місцевості, безпечної по гострозаразних хворобах. На тушах, які пройшли огляд, ставиться клеймо. При вивозі м'яса за межі адміністративного району власник зобов'язаний пред'явити не довідку, а ветеринарне свідоцтво.

Молоко і молочні продукти досліджуються в лабораторії органолептичним методом на чистоту, густину і кислотність. Окрім того визначають жирність, бактеріальне обсіменіння.

У підозрілих випадках проводять додаткові дослідження молока на бруцельоз, на пастеризацію, на стафілококовий токсин, на фальсифікацію.

На ринках дозволяється реалізація молока і молочних продуктів тільки від здорових тварин, органолептичні і фізико-хімічні показники повинні відповідати вимогам нормативної документації, за бактеріальним обсіменінням не нижче другого класу.

Забороняється реалізація молока і молочних продуктів з визначеними фальсифікаціями (зняття жиру, додавання води, крохмалю, соди тощо) і отриманих від корів протягом семи діб після отелення і останніх семи діб до закінчення лактації.

При товарознавчій оцінці м'яса визначають його термічний стан, вік, стать тварин, вгодованість, якість, свіжість.

М'ясо, яке випускаєтеся в реалізацію або поступає в холодильник на тривале зберігання, повинно бути зачищене від згустків крові, м'ясної бахроми, забруднень з внутрішньої і зовнішньої сторін; на свинячих тушах не повинно бути залишків щетини.

Результати ветеринарно-санітарної експертизи оформляються у вигляді довідок (на ринках) або ветеринарного свідоцтва. Свідоцтво може бути використане при проведенні товарознавчої експертизи і для оформлення й видачі сертифіката відповідності.

Фітосанітарна експертиза
Екологічна експертиза
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ В УМОВАХ РИНКОВИХ ВІДНОСИН
1.1. Предмет, мета, зміст та завдання дисципліни "Основи зовнішньоекономічної діяльності"
1.2. Об'єкти зовнішньоекономічної діяльності
1.3. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
1.4. Основні напрями розвитку зовнішньоекономічної діяльності
РОЗДІЛ 2. РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru