Епоху ще зовсім недавньої "холодної війни" з характерною для неї ідеологічною конфронтацією змінила нова епоха жорстокої конкурентної боротьби на світових ринках - держави світу ведуть жорстоку боротьбу між собою в області економіки і технології. Таку ж боротьбу (при підтримці держави чи без) ведуть між собою і підприємства всіх видів та розмірів - розгорається сучасна світова економічна війна.
Метою боротьби країн в сучасній економічній війні є довготривале закріплення позицій на завойованому ринку
І в цій багатоликій конфронтації інформація відіграє особливо важливу роль. Відомий закордонний спеціаліст по економічній злочинності П. Швейзер вважає, що з посиленням економічного суперництва взаємний шпіонаж країн буде зростати по тій причині, що "комерційні і промислові секрети стають більш важливими, ніж воєнні... і підрахунок металоріжучих верстатів набирає більшої актуальності, ніж виявлення кількості бойових машин".
До основних прийомів ведення сучасної економічної війни належать:
- точне визначення тих галузей, що їх необхідно розвивати, тобто визначення домінантного економічного напряму країни;
- аналіз сил і слабких сторін противника, в якого також присутній цей економічний напрям розвитку.
Застосовуються в економічній війні і такі дестабілізаційні методи, як компрометація фірм, проникнення і дезінформація, торпедування крупних контрактів, доктрина "наведення мостів" та інше, а економічна розвідка і контррозвідка стають пріоритетними направленнями в діяльності як державних, так і приватних спецслужб.
Інформаційно-аналітична робота відіграє головну роль в організації комплексної системи забезпечення безпеки діяльності як крупних, так і середніх компаній при сучасному широкому колі партнерів та гострій конкуренції. Особливо важливою є інформаційно-аналітична робота при взаємодії із закордонними партнерами.
Експерти зазначають, що за теперішніх складних економічних обставин керівники підприємств повинні враховувати досить важливі в економіці фактори:
- зростання кількості суб'єктів економіки, які лідирують на деяких ринках (наприклад, японці в електроніці, німці в верстатобудуванні);
- ріст загрози, що постає із незаконної практики зговору;
- мафіозні прийоми.
В сучасній економічній війні тільки інформація може забезпечити вирішальну перевагу. Не випадково найбільш конкурентоспроможні об'єкти економіки опираються на колективну культуру інформації, яка дає набагато більшу віддачу, ніж індивідуальні підходи і методи.
Розглядаючи можливі варіанти конфронтації в економічній сфері на стратегічному рівні, французькі експерти користуються так званою сіткою Бернара Надулека, який підрозділяє конфронтацію на пряму, побічну і стратегію випередження.
Пряма конфронтація характерна для двополюсного конфлікту, за принципом "один на один".
Побічна (не пряма) конфронтація притаманна багато-полюсному конфлікту, за принципом "всі проти всіх".
Найбільш складною, але і найбільш результативною є стратегія випередження, яка властива тим, хто самостійно (наодинці) протистоїть всім, а тому повинен враховувати як загальні несприятливі для нього обставини, так і свої власні сили.
Принцип стратегії випередження, перенесений на економічний грунт, добре ілюструє нинішня стратегія Японії. Саме в цих умовах і досягає свого апогею роль інформації і розвідки. Оскільки ситуація "один проти всіх" не дає права на помилку, необхідна підвищена всебічна активність, яка збільшує ефективність добування та внутрішнього розподілу інформації. Наприклад, за допомогою розвідки виявляються слабкі місця противника з метою блокування сфери його впливу та нанесення йому одного вирішального нищівного удару. В цьому і полягає вища мета фінансово-економічної стратегії.
Основні принципи та складові економічної розвідки
Промислове шпигунство
Внутрішні загрози кримінологічної безпеки об'єкта економіки
Система забезпечення корпоративної безпеки об'єкта економіки
Служба безпеки об'єкта економіки
Розділ 5. Ризик. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку. Небезпечних ситуацій
5.1. Ризик - як характеристика небезпеки. Концепція прийнятного ризику
5.1.1. Ризик
5.1.2. Індивідуальний ризик