Безпека життєдіяльності - Запорожець О.І. - Війна в сфері економіки і технології

Епоху ще зовсім недавньої "холодної війни" з характерною для неї ідеологічною конфронтацією змінила нова епоха жорстокої конкурентної боротьби на світових ринках - держави світу ведуть жорстоку боротьбу між собою в області економіки і технології. Таку ж боротьбу (при підтримці держави чи без) ведуть між собою і підприємства всіх видів та розмірів - розгорається сучасна світова економічна війна.

Метою боротьби країн в сучасній економічній війні є довготривале закріплення позицій на завойованому ринку

І в цій багатоликій конфронтації інформація відіграє особливо важливу роль. Відомий закордонний спеціаліст по економічній злочинності П. Швейзер вважає, що з посиленням економічного суперництва взаємний шпіонаж країн буде зростати по тій причині, що "комерційні і промислові секрети стають більш важливими, ніж воєнні... і підрахунок металоріжучих верстатів набирає більшої актуальності, ніж виявлення кількості бойових машин".

До основних прийомів ведення сучасної економічної війни належать:

- точне визначення тих галузей, що їх необхідно розвивати, тобто визначення домінантного економічного напряму країни;

- аналіз сил і слабких сторін противника, в якого також присутній цей економічний напрям розвитку.

Застосовуються в економічній війні і такі дестабілізаційні методи, як компрометація фірм, проникнення і дезінформація, торпедування крупних контрактів, доктрина "наведення мостів" та інше, а економічна розвідка і контррозвідка стають пріоритетними направленнями в діяльності як державних, так і приватних спецслужб.

Інформаційно-аналітична робота відіграє головну роль в організації комплексної системи забезпечення безпеки діяльності як крупних, так і середніх компаній при сучасному широкому колі партнерів та гострій конкуренції. Особливо важливою є інформаційно-аналітична робота при взаємодії із закордонними партнерами.

Експерти зазначають, що за теперішніх складних економічних обставин керівники підприємств повинні враховувати досить важливі в економіці фактори:

- зростання кількості суб'єктів економіки, які лідирують на деяких ринках (наприклад, японці в електроніці, німці в верстатобудуванні);

- ріст загрози, що постає із незаконної практики зговору;

- мафіозні прийоми.

В сучасній економічній війні тільки інформація може забезпечити вирішальну перевагу. Не випадково найбільш конкурентоспроможні об'єкти економіки опираються на колективну культуру інформації, яка дає набагато більшу віддачу, ніж індивідуальні підходи і методи.

Розглядаючи можливі варіанти конфронтації в економічній сфері на стратегічному рівні, французькі експерти користуються так званою сіткою Бернара Надулека, який підрозділяє конфронтацію на пряму, побічну і стратегію випередження.

Пряма конфронтація характерна для двополюсного конфлікту, за принципом "один на один".

Побічна (не пряма) конфронтація притаманна багато-полюсному конфлікту, за принципом "всі проти всіх".

Найбільш складною, але і найбільш результативною є стратегія випередження, яка властива тим, хто самостійно (наодинці) протистоїть всім, а тому повинен враховувати як загальні несприятливі для нього обставини, так і свої власні сили.

Принцип стратегії випередження, перенесений на економічний грунт, добре ілюструє нинішня стратегія Японії. Саме в цих умовах і досягає свого апогею роль інформації і розвідки. Оскільки ситуація "один проти всіх" не дає права на помилку, необхідна підвищена всебічна активність, яка збільшує ефективність добування та внутрішнього розподілу інформації. Наприклад, за допомогою розвідки виявляються слабкі місця противника з метою блокування сфери його впливу та нанесення йому одного вирішального нищівного удару. В цьому і полягає вища мета фінансово-економічної стратегії.