Безпека життєдіяльності - Запорожець О.І. - 5.1. Ризик - як характеристика небезпеки. Концепція прийнятного ризику

5.1. Ризик - як характеристика небезпеки. Концепція прийнятного ризику

5.1.1. Ризик

Визнавши глобальний характер небезпечних процесів і явищ, з якими людство зіткнулося у другій половині ХХ ст. і масштаби яких почали загрожувати людській цивілізації, світове співтовариство розробило і прийняло нову стратегію гармонійного розвитку природи і суспільства. Вона враховує дві взаємопов'язані базові концепції, на яких грунтується вибір шляхів переходу до коеволюції природи і суспільства,- сталий розвиток і безпека.

Виходячи з цього, в нашій державі, як і в більшості розвинених країн, була відкинута концепція "нульового ризику" і схвалена концепція "прийнятного ризику", яка передбачає широке використання принципу "передбачити і запобігти". Вона стає домінуючою в регулюванні відносин у сфері промислової безпеки. Розроблено дерективні документи, які регламентують проведення аналізу й оцінювання ризику, декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням рівня небезпеки і ризиків втрат, пов'язаних зі специфікою природних явищ, діяльності людей.

Універсальною кількісною мірою ймовірності виникнення та реалізації виникнення несприятливих подій і процесів в поєднанні з супутніми їм збитками є ризики. Важливість і складність рішення цієї задачі пов'язана з безперервним розширенням спектру небезпек, викликів, загроз, криз, надзвичайних ситуацій і катастроф, збільшенням збитків від них людині, суспільству, державі і середовищу життєдіяльності. Методологія оцінки ризику дії чинників небезпеки на людину є новим, відносно молодим, таким, що інтенсивно розвивається у всьому світі, міждисциплінарним науковим напрямом.

Небезпека лише вказує на наявність можливого негативного впливу, для кількісної оцінки небезпеки використовується термін ризик.

Ризик - це термін, який має універсальне значення, він вказує на дію, яка може або повинна статися з невпевненістю або невизначеністю. Ризик - це шанс, при якому може статися щось непередбачене і небажане. Ризик - ймовірність реалізації негативної дії в зоні перебування людини. Його специфікація може бути визначена в термінах імовірності: часу, місцезнаходження, збитку (як оцінки наслідків небезпеки).

Відповідно до закону про об'єкти підвищеної небезпеки:

Ризик - ступінь ймовірності певної негативної події, яка може відбутися у певний час або за певних обставин на території об'єкта підвищеної небезпеки або за його межами.

Об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру

Загальним у всіх наведених визначеннях є те, що ризик включає невпевненість, чи відбудеться небажана подія, чи виникне несприятливий стан, чи відбудеться шкода (людині, довкіллю, інфраструктурі тощо). Помітимо, що відповідно до сучасних поглядів ризик зазвичай інтерпретується як міра ймовірності (очікувана частота) виникнення техногенних або природних явищ, що супроводжуються виникненням, формуванням і дією небезпек, та завданого при цьому соціального, економічного, екологічного та інших видів збитку і шкоди.

Застосування поняття ризик, таким чином, дозволяє переводити небезпеку в розряд категорій, що вимірюються. Ризик, фактично, є міра небезпеки. Часто використовують поняття "ступінь ризику" (risk level], яке по суті не відмінне від поняття ризику, але лише підкреслює, що йдеться про величину, яка вимірюється.

Всі названі (або подібні) інтерпретації терміну "ризик" використовуються в даний час при аналізі небезпек і управлінні безпекою (ризиком), зокрема технологічних процесів і виробництв у цілому.

Основна концепція оцінок ризику полягає у тому, щоб ідентифікувати ризики кількісно або щонайменше в порівняльному вигляді (якісно) по відношенню до будь-яких інших ризиків. Вони можуть бути комплексними і можуть включати різні ризики, щоб визначити їх сумарне значення.

Ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій стосовно природних явищ, соціальних подій, технічних об'єктів і технологій оцінюють на основі статистичних даних або теоретичних досліджень. При користуванні статистичними даними величину ризику визначають за формулою:

R=(N /N) xR ,

де R - ризик; - число надзвичайних подій в рік; No - загальне число подій в рік; Ддоп - допустимий ризик.

Жоден вид людської діяльності і жодна, особливо штучна, система не можуть гарантовано вважатися абсолютно безпечними, тобто вільними від ризику. Безпека є відносним поняттям, яка припускає, що в "безпечній системі" наявність чинників ризику вважається прийнятною ситуацією.

Фундаментальна база аналізу ризиків R(t) формується на основі досліджень в галузі соціальних, природних і технічних наук в трьох основних сферах життєдіяльності - соціальній (N), природній (S) і техногенній (Т), що складають єдину складну систему "лю-дина-природа-середовище" (СЛПС), яка функціонує у часі t:

R(t)= Fr{Rn(t), Rs(t), RT(t)}; (1)

Узагальнена модель вказаної складної системи з визначенням ролі її основних компонентів N, S, T будується у величинах базових параметрів ризиків R(t) - ймовірності виникнення P(t) несприятливих процесів і подій (небезпек, викликів, загроз, криз, катастроф) і супутніх їм збитків U(t):

R(t) = Fr {P(t), U(t) } (2)

P(t) = Fp {RN (t), Rs (t), Rt (t)} (3)

U(t) = Fu { UN (t), Us (t), Ut (t)} (4)

Сценарії несприятливих подій в складній системі і кількісна оцінка ризиків R(t) визначаються через параметри головних ініці-юючих і вражаючих чинників - потоки небезпечних енергій E(t), речовин W(t) і інформації I(t):

R(t)= Fr {E(t), W(t), I(t)} (5)

На основі співвідношень (1) - (5) по величинах ризиків R(t) фахівцями розробляються основи визначення категорій надзвичайних ситуацій, високоризикових об'єктів і небезпечних процесів.

Ризик є супутником будь-якої активної діяльності людини. Необхідно розрізняти правомірний, допустимий ризик, який є виправданим при багатьох видах діяльності, і неправомірний ризик.

Види ризиків: виправданий, невиправданий, політичний, фізичний, економічний.

Визнання неможливості уникнути ризику небезпек повністю обумовлює необхідність введення контролю ризику всіма досяжними засобами. Запровадження кількісних та якісних методів оцінки техногенних і природних ризиків є одним із стратегічних напрямів досягнення (наприклад, у державі) прийнятного рівня безпеки для населення, навколишнього природного середовища та об'єктів економіки. Концепція ризику, як системний підхід, дозволяє отримати з урахуванням заданого, і в той же час достатньо гнучкого алгоритму, та деталізованості всіх етапів аналізу, хоча не ідеальні, але достатньо ясні і адекватні результати, та, головне, в придатному для швидкого ухвалення управлінських рішень вигляді.

Об'єктами визначення ризиків є складні системи типу "люди-на-система-середовище", в яких враховуються впливи людського чинника, надійності системи, зовнішніх факторів небезпек на інтегральний рівень безпеки. В основі управління безпекою лежить системний підхід до виявлення джерел небезпеки і контролю чинників ризику на користь зведення до мінімуму людських жертв, матеріального збитку, а також фінансових, екологічних і соціальних втрат.

Крім вказаних необхідно використовувати для аналізу ризику (рівня безпеки) наступні принципи:

o принцип безумовного пріоритету безпеки і збереження здоров'я над будь-якими іншими елементами умов і якості життя членів суспільства;

o принцип прийнятного ризику (небезпеки), відповідно до якого встановлюються нижній (допустимий) і верхній (бажаний) рівні безпеки і в цьому інтервалі - прийнятний рівень ризику і безпеки з урахуванням соціально-економічних чинників;

o принцип мінімальної небезпеки, відповідно до якого рівень ризику встановлюється настільки низьким, наскільки він є реально досяжним;

o принцип послідовного наближення до абсолютної безпеки. Застосування показника ризику дозволяє порівнювати дію

шкідливих та небезпечних чинників різної природи і різного виду, визначати з урахуванням внеску кожного окремого чинника інтегральний ступінь небезпеки будь-якого об'єкту, системи, технології, проекту, діяльності, процесу тощо. Проводячи порівняння ризиків, наприклад, пов'язаних з промисловою діяльністю, з повсякденними побутовими ризиками, слід брати до уваги, що одні небезпеки приймаються суспільством добровільно (наприклад, проїзд на автомобілі), а інші - ні. Вельми важливо, що питання про сприйняття ризику істотно залежить від тих реальних вигод, які надає та або інша діяльність.

Щодо класифікації ризиків (табл. 5.1) - спочатку її можна провести залежно від основної причини виникнення ризиків: природні ризики - ризики, пов'язані з проявом стихійних сил природи: землетрусами, повенями, підтопленнями, бурями і т.п.; техногенні ризики - ризики, пов'язані з небезпеками, що реалізуються від технічних об'єктів; соціальні ризики - ризики, пов'язані з небезпеками, що відбуваються в соціальному середовищі, найбільш небезпечний сьогодні його вид, що набуває глобального характеру - тероризм; екологічні ризики - ризики, пов'язані із забрудненням навколишнього середовища тощо.

З погляду застосування поняття ризику при його аналізі і управлінні безпекою важливими категоріями є: індивідуальний ризик-ризик, якому піддається індивідуум в результаті дії досліджуваних чинників небезпеки; потенційний територіальний ризик -просторовий розподіл частоти реалізації негативної дії певного рівня; соціальнийризик-залежність частоти подій, в яких постраждала на тому або іншому рівні певна кількість людей більше визначеного числа людей; колективний ризик - очікуване число травмованих в результаті можливих аварій за певний період часу; прийнятний ризик-рівень ризику, з яким суспільство в цілому готове миритися заради отримання певних благ або вигод в результаті своєї діяльності.

Таблиця 5.1

Класифікація і характеристика видів ризику

Види ризику

Об'єкт ризику

Джерело ризику

Небажана подія

Індивідуальний

Людина

Умови життєдіяльності людини

Захворювання, травми, інвалідність, смерть

Технічний

Технічні системи та об'єкти

Технічна недосконалість, порушення правил експлуатації технічних систем та об'єктів

Аварія, вибух, пожежа, руйнування, катастрофа

Екологічний

Екологічні системи

Антропогенний вплив на природне середовище, техногенні надзвичайні ситуації

Антропогенні екологічні катастрофи, стихійні лиха

Соціальний

Соціальні групи

Надзвичайна ситуація, зниження якості життя

Групові травми, захворювання, загибель людей, ріст смертності

Економічний

Матеріальні ресурси

Підвищена небезпека у виробництві або в природному середовище

Збільшення витрат на безпеку, шкода від недостатньої захищеності

Основними кількісними показниками ризику загибелі є:

- індивідуальний ризик - імовірність загибелі людини, що знаходиться в даному регіоні, від можливих джерел небезпеки об'єкта підвищеної небезпеки протягом року з урахуванням імовірності її перебування в зоні ураження;

- територіальний ризик - імовірність загибелі протягом року людини, яка знаходиться в конкретному місці простору, від можливих джерел небезпеки об'єкта підвищеної небезпеки;

- соціальний ризик-імовірність загибелі людей понад певну кількість (або очікувана кількість загиблих) у даному регіоні протягом року від можливих джерел небезпеки (об'єкта підвищеної небезпеки), з урахуванням імовірності їх перебування в зоні ураження.

5.1.1. Ризик
5.1.2. Індивідуальний ризик
5.1.3. Нормування ризиків
5.1.4. Оцінка рівня ризику
Кількісна оцінка ризику
Експертний метод оцінки рівня ризику
Модельний метод оцінки рівня ризику
5.1.5. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності
Задачі забезпечення безпеки за критеріями ризиків
Алгоритм прийняття рішення для забезпечення безпеки для об'єкта потенційної небезпеки
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2018
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru