Основи зовнішньоекономічної діяльності - Зінь Е.А. - 10.2. Майнова відповідальність

Майнова відповідальність - юридична відповідальність за правопорушення, яка застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Суб'єктами майнової відповідальності можуть бути Україна, як держава, юридичні та фізичні осудні особи - резиденти і нерезиденти України. Майнова відповідальність означає, що потерпіла сторона може переслідувати порушника - суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності у судовому порядку і, якщо його визнають винним, то порушнику доведеться задовольнити вимоги і виплатити потерпілій стороні компенсацію, яка називається відшкодуванням збитків, або стосовно винного буде визначено якийсь інший засіб судового захисту. При застосуванні майнової відповідальності завжди можна знайти компроміс щодо предмета позову, тобто дійти згоди з позивачем з метою уникнення судового розгляду.

Майнова відповідальність за правопорушення в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності проявляється в таких випадках:

• адміністративно-господарської відповідальності;

• цивільно-господарської відповідальності.

Адміністративно-господарська відповідальність - один з видів майнової відповідальності, яка наступає за вчинення адміністративно-господарського правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності та ініціюється уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку. Адміністративно-господарська відповідальність базується на застосуванні норм „Кодексу України про адміністративні правопорушення", "Митного кодексу України", „Господарського кодексу України", інших законодавчих актів України.

Адміністративно-господарська відповідальність за правопорушення передбачає:

• застосування адміністративно-господарських санкцій;

• застосування адміністративних стягнень.

Адміністративно-господарські санкції — це заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення та ліквідацію наслідків правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Адміністративно-господарські санкції застосовуються до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності органами державної влади та місцевого самоврядування.

Розрізняють наступні види адміністративно-господарських санкцій за правопорушення в зовнішньоекономічній сфері:

1) безоплатне вилучення прибутку (доходу);

2) адміністративно-господарський штраф;

3) стягнення зборів (обов'язкових платежів);

4) при зупинення операцій за рахунками суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

5) застосування антидемпінгових заходів;

6) припинення зовнішньоекономічної діяльності;

7) застосування індивідуального режиму ліцензування;

8) при зупинення дії ліцензії на здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

9) анулювання ліцензії на здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

10)обмеження або призупинення діяльності суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;

1 Інкасування державної реєстрації і ліквідація суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності тощо.

Безоплатне вилучення прибутку (доходу). Прибуток (дохід), одержаний суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності внаслідок порушення встановлених законодавством правил Здійснення господарської діяльності в цій сфері, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход бюджету. Крім того, з даного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності передбачається стягнення штрафу.

Штраф як адміністративно-господарська санкція - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності в сфері зовнішньоекономічної діяльності. До переліку порушень, за які з суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності стягується штраф, відносять порушення термінів зарахування виручки на валютні рахунки резидентів, порушення термінів поставки за імпортними операціями резидентів на умовах відстрочення поставки; порушення термінів ввезення на митну територію України товарів (робіт, послуг) за товарообмінними (бартерними) договорами; ненадання або несвоєчасне надання інформації про здійснення експорту чи імпорту робіт, послуг за товарообмінним (бартерним) договором до органів державної митної служби; здійснення операцій з валютними цінностями; здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обігу без участі уповноваженого банку або у валюті України без отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України; порушення вимог з декларування валютних цінностей та іншого майна, що знаходиться за межами України; несвоєчасне подання, приховання або перекручення встановленої Національним банком України звітності про валютні операції; отримання кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів у Національному банку України тощо.

Стягнення зборів (обов'язкових платежів). У разі порушення суб'єктом господарювання в сфері зовнішньоекономічної діяльності встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до бюджету.

Зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання. Операції суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності за його рахунками в установах банку зупиняються в разі його відмови у проведенні документальної перевірки, ненадання податковим та іншим органам звітності, розрахунків, декларацій чи інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів).

Застосування антидемпінгових заходів. У разі здійснення учасниками зовнішньоекономічної діяльності дій, пов'язаних з одержанням незаконної переваги на ринку України (здійснення демпінгового імпорту, субсидованого імпорту, інших дій, які визначаються як недобросовісна конкуренція), що завдає шкоди економіці України, до цих учасників застосовують антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні заходи. Порядок визначення розміру шкоди економіці України та застосування відповідних заходів встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Припинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарювання на території України застосовується у випадках порушення законів України; проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки України; проведення дій, які призводять до порушень міжнародних зобов'язань України тощо. Однією з форм припинення зовнішньоекономічної діяльності є тимчасове призупинення цієї діяльності, як форми адміністративного впливу на порушника. В цих випадках для завершення здійснення зовнішньоекономічної операції суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності необхідно отримати разову (індивідуальну) ліцензію. Тимчасове призупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України.

Застосування індивідуального режиму ліцензування — форма адміністративного впливу на порушника, яка діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону. Індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності передбачає індивідуальне ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції. З метою контролю за діяльністю суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що допустив правопорушення, оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, яка є підставою для митного оформлення товарів і транспортних засобів та здійснення розрахункових операцій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосована разове (індивідуальне) ліцензування.

В окремих випадках можуть прийматися заходи щодо призупинення дії ліцензії або її анулювання на здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Обмеження або призупинення діяльності суб 'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Здійснення будь-якої зовнішньоекономічної діяльності, що загрожує житло і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється. У разі здійснення зовнішньоекономічної діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність такого суб'єкта господарювання може бути обмежена або призупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, визначеному законами України. До підприємств, що систематично порушують встановлені законодавством правила надання послуг або умови зберігання і транспортування товарів в сфері зовнішньоекономічної діяльності, крім господарських та адміністративно-господарських санкцій, можуть застосовуватися також спеціально передбачені законом норми про захист прав споживачів, адміністративно-господарські санкції, включаючи вилучення недоброякісних товарів та призупинення зовнішньоекономічної діяльності зазначених суб'єктів.

Скасування державної реєстрації і ліквідація суб 'єкта зовнішньоекономічної діяльності здійснюється у разі діяльності, що суперечить закону чи установчим документам. Скасування державної реєстрації провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Адміністративні стягнення - міра відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню правопорушником нових правопорушень. Адміністративні стягнення застосовують до правопорушників у разі здійснення ними адміністративного правопорушення. При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган, уповноважений вирішувати справу, може звільнити правопорушника від адміністративного стягнення і обмежитись усним зауваженням.

Суб'єктами адміністративних стягнень за правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності можуть бути Україна, як держава, та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Україна, як держава, в особі своїх органів виконавчої влади та місцевого самоврядування може бути суб'єктом адміністративних стягнень за усі свої неправомірні дії перед суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарювання можуть бути суб'єктами адміністративних стягнень за усі свої правопорушення перед Україною, як державою.

До адміністративних стягнень належать:

1) попередження;

2) штраф;

3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

4) конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;

5) виправні роботи;

6) адміністративний арешт.

Попередження є найменш обтяжливим для правопорушника видом адміністративного стягнення. Його зміст полягає в офіційному засудженні та офіційному попередженні правопорушника стосовно недопустимості таких правопорушень у майбутньому. Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься, як правило, в письмовій формі, оголошується правопорушнику і тягне ті ж самі наслідки, що й інші стягнення. Зокрема, при повторному вчиненні адміністративного правопорушення підвищується ступінь юридичної відповідальності правопорушника.

Штраф є найпоширенішим видом адміністративного стягнення. Розмір штрафу розраховується у кратному значенні до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і застосовується у випадках невиконання або несвоєчасного виконання порушником своїх зобов'язань. Попередження і штраф можуть застосовуватися тільки як основний вид стягнення за вчинене адміністративне правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Оплатне вилучення — примусове вилучення і наступна реалізація за рішенням суду товарів або транспортних засобів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Особливістю даного адміністративного стягнення є те, що воно може застосовуватись як основне або додаткове стягнення разом із застосуванням штрафу або без. Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, виконується державним виконавцем. Предмет, вилучений на підставі постанови про його оплатне вилучення, здається державним виконавцем для реалізації в порядку, встановленому законом. Сума, виручена від реалізації даного предмета, передається колишньому власникові з відрахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій.

Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення як вид майнової відповідальності за вчинене правопорушення — примусова безплатна передача цього предмета у власність держави. Конфіскації підлягають лише предмети, які є у приватній власності порушника. Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись як основні, так і як додаткові адміністративні стягнення; інші адміністративні стягнення можуть застосовуватись тільки як основні. За одне адміністративне порушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Виправні роботи призначаються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави.

Адміністративний арешт є найбільш суворим видом адміністративних стягнень. Він полягає у фізичному обмеженні свободи особи на строк до п'ятнадцяти діб, тобто, за своєю суттю є близьким до кримінальних покарань. Він установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень з підвищеним ступенем суспільної безпеки. Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.

Застосування вищезазначених форм адміністративних стягнень базується на нормах „Кодексу України про адміністративні правопорушення", „Митного кодексу України", „Господарського кодексу України" та інших законодавчих актів України.

Адміністративні стягнення за правопорушення класифікують на:

• адміністративні стягнення за правопорушення держави в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

• адміністративні стягнення за правопорушення суб'єкт тами зовнішньоекономічної діяльності.

Адміністративні стягнення за правопорушення держави в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності передбачені за неправомірні дії державних структур та офіційних осіб цих структур як представників держави в сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності. До таких дій належать дискримінація підприємців органами влади і управління; порушення банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України або здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи іншим кредиторам банків; порушення права на інформацію тощо. Україна, як держава, відповідає за вищезазначені дії усім своїм майном. Дії державних органів та офіційних службових осіб вважаються діями України, як держави, в цілому і держава несе за них юридичну відповідальність. Одночасно Україна, як держава, має право на регресивне відшкодування своїх збитків, що виникли в результаті неправомірних дій з боку державних органів або її офіційних службових осіб. Таке відшкодування відбувається за рахунок державного або власного майна офіційних службових осіб держави. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарювання мають право подати позов до України, як держави.

Адміністративні стягнення стосуються правопорушень, що здійснюють суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Це:

• адміністративні стягнення за правопорушення в сфері застосування технічних бар'єрів, які передбачають застосування адміністративних санкцій за невідповідність національним стандартам щодо охорони навколишнього середовища, санітарно-ветеринарним нормам, охорони здоров'я, техніки безпеки, правил упаковки, маркування та інших вимог. Адміністративними стягненнями за правопорушення в цій сфері можуть бути штраф та штраф з конфіскацією цих об'єктів. Штраф як адміністративне стягнення передбачено за вивезення матеріалів, що не пройшли карантинну перевірку або відповідну обробку; порушення умов і правил здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів тощо. Штраф з конфіскацією передбачено за незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу;

• адміністративні стягнення за правопорушення в сфері обмежень, пов'язаних з механізмом платежів, які застосовуються за порушення прикордонного податкового режиму, застосування імпортних депозитів та за порушення термінів повернення валюти при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Адміністративними стягненнями при цьому можуть бути попередження, штраф, штраф з конфіскацією;

• адміністративними стягненнями за правопорушення в сфері митних (паратарифних) адміністративних формальностей, якими можуть бути попередження; штраф; конфіскація; виправні роботи; адміністративний арешт. Рішення про попередження щодо правопорушення митних правил застосовується у випадках неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю, та документів і зразків товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи), а також у випадках порушення прикордонного режиму та режиму у пунктах пропуску через державний кордон України тощо. Штраф за правопорушення митних правил застосовують за порушення режиму зони митного контролю, неподання митному органу документів, необхідних для здійснення митного контролю, видача товарів і транспортних засобів без дозволу митного органу або їх втрата; не зупинення транспортного засобу; відправлення транспортного засобу без дозволу митного органу; вантажні та інші операції, що проводяться без дозволу митного органу; пошкодження або втрата митного забезпечення; перешкоджання посадовій особі митного органу в доступі до товарів, транспортних засобів і документів; порушення зобов'язань про зворотне вивезення чи зворотне ввезення товарів; порушення зобов'язання про транзит; порушення встановленого маршруту переміщення товарів; дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю тощо.

Застосування штрафу, як адміністративного стягнення, передбачено також: за злісну непокору законному розпорядженню чи невиконання вимоги працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону під час виконання ними службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону; за порушення прикордонного режиму або режиму у пунктах пропуску через державний кордон України; за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України тощо.

Конфіскація, як адміністративне стягнення за порушення митних правил в сфері зовнішньоекономічної діяльності, передбачена за: неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, зміни їх стану та умов користування ними; порушення зобов'язань про зворотне ввезення товарів; порушення зобов'язань про транзит; порушення встановленого маршруту переміщення товарів; дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон поза митним контролем; дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю тощо.

Адміністративні стягнення у вигляді попередження та штрафу можуть бути накладені не пізніш, як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні — 2 місяці з дня його виявлення.

Виправні роботи можуть бути застосовані до правопорушника за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, під час виконання ними службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону; за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України тощо.

Адміністративний арешт передбачено за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівнику Державної прикордонної служби України або члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, під час виконання ними службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону; за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України тощо.

Цивільно-господарська відповідальність — майнова відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, яка наступає за вчинення цивільно-господарського правопорушення, та ініціюється суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у відповідності до зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Суб'єктами цивільно-господарської відповідальності за правопорушення є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які несуть майнову відповідальність за порушення норм цивільного і господарського права в цій сфері.

Цивільно-господарська відповідальність настає за умов додержання наступних принципів:

• потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в зовнішньоекономічному договорі (контракті);

• сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань;

• у зовнішньоекономічному договорі (контракті) неприпустимими є застереження щодо виключення або обмеження відповідальності сторін договору.

Учасники зовнішньоекономічної діяльності несуть цивільно-господарську відповідальність за правопорушення шляхом застосування до правопорушників цивільно-господарських санкцій. Цивільно-господарські санкції — заходи впливу на правопорушника у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні або правові наслідки.

До видів цивільно-господарських санкцій за правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності належать:

• відшкодування збитків;

• штрафні санкції;

• оперативно-господарські санкції.

Відшкодування збитків - цивільно-господарські санкції, що передбачають відшкодування витрат, зроблених управненою стороною, втрат або пошкодження її майна, а також не одержаних нею доходів, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності. До складу збитків включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати сторони, яка зазнала збитків: штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам; вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо; неодержаний прибуток (втрачена вигода) сторони, яка зазнала збитків; матеріальна компенсація моральної шкоди.

При визначенні розміру збитків враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі, якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків або на день винесення рішення суду. Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу чи строків невиконання зобов'язань.

Учасник господарських відносин в сфері зовнішньоекономічної діяльності, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у зовнішньоекономічній сфері інших учасників цих відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі, якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати збитки у добровільному порядку. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку, ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі, якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання. Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі.

Штрафні санкції - господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплати у разі порушення ним правил здійснення зовнішньоекономічної діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту або виконання зобов'язання фінансується за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) послуг; за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому зовнішньоекономічним договором (контрактом). Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. При цьому можуть бути передбачені випадки, коли допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження порушень зобов'язання. Такі заходи використовують окремі сторони зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом). Оперативно-господарські санкції застосовують незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

До видів оперативно-господарських санкцій, що можуть бути передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом), належать:

• одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

• відмова управненої сторони від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною;

• встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання; зміна порядку оплати послуг (продукції, робіт); переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо;

• відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Підставою для застосування цивільно-господарських санкцій до правопорушника в сфері зовнішньоекономічної діяльності є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною зовнішньоекономічного договору (контракту). Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції зацікавлена сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням.