Основи підприємницької діяльності - Варналій З.С. - ТЕМА 1. Система державної підтримки та сприяння розвитку підприємництва

Даний розділ присвячений питанням державного регулювання та самоорганізації підприємництва, зокрема, системі державної підтримки та правовому забезпеченню його розвитку, основним напрямам фінансово-кредитної підтримки підприємницького сектора, коопераційним зв'язкам та формам самоорганізації суб'єктів підприємництва. Завершальним моментом вивчення основ підприємницької діяльності має стати проведення "круглого столу", де на конкретних прикладах необхідно розглянути перспективи розвитку підприємництва як у регіоні, так і в Україні в цілому.

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ ВИ ЗНАТИМЕТЕ:

■ у чому полягає об'єктивна необхідність державного регулювання підприємництва;

■ основні нормативно-правові акти з питань розвитку підприємництва.

■ які фактори стримують процес розвитку підприємництва в регіоні і в Україні;

■ основні форми коопераційних зв'язків та самоорганізації суб'єктів підприємництва.

ПІСЛЯ ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ ВИ ЗМОЖЕТЕ:

■ визначати методи державного регулювання підприємництва;

■ аналізувати стан і проблеми правового забезпечення підприємницької діяльності в Україні;

■ визначати принципи побудови системи оподаткування підприємницької діяльності.

ТЕМА 1. Система державної підтримки та сприяння розвитку підприємництва

Новітня світова історія не знає жодного прикладу високорозвиненої економіки без ринку, без підприємництва. Разом з тим, не існує і не може бути ефективної ринкової економіки без активної регулюючої ролі держави. Таких прикладів у світі також немає. Держава, виконуючи свої функції, завжди певною мірою втручалася в економічні процеси. В сучасних умовах державному впливові підлягають усі сторони господарського життя, у тому числі і підприємництво. У цій темі ми розглянемо сутність, необхідність та основні форми і методи державного регулювання підприємництва, а також основні напрями державної політики підтримки підприємництва.

1.Сутність та методи державного регулювання підприємництва

Державне регулювання підприємництва - це об'єктивна потреба, яку слід знати і враховувати. Роль держави в економічному житті суспільства сьогодні значно посилюється. Це виявляється у розробці системи нормативно-правових актів, спрямованих на регулювання ринку, підприємницької діяльності, митних правил, банківської діяльності, цін і заробітної плати, соціального захисту населення.

З розвитком товарного виробництва, його монополізації та ускладнення відтворювальних процесів обмежувалися можливості регулювання ринкового механізму. В економіці починають виявлятися суттєві недоліки: порушення рівноваги між сукупним попитом і пропозицією, інфляція, безробіття. Усе це позначається на функціонуванні підприємницьких структур. Не всі суб'єкти підприємницької діяльності можуть пристосуватися до такої економічної ситуації. У цих умовах виникає об'єктивна потреба активізації ролі держави в регулюванні економіки та функціонуванні суб'єктів підприємництва.

Державне регулювання підприємництва - це вплив держави на діяльність підприємницьких структур з метою сприяння та забезпечення нормальних умов їхнього функціонування.

Об'єктивна потреба регулювання підприємництва сьогодні в Україні зумовлена цілями економічної політики держави, зокрема:

поступовим переходом до ринкової економіки;

створенням сприятливих умов для вільної творчої праці, реалізації підприємницької ініціативи;

підпорядкуванням суспільного виробництва потребам та інтересам людей;

підвищенням престижу підприємництва;

забезпеченням високої ефективності діяльності підприємницьких структур і т. ін.

Підприємництво, як і ринкова економіка, не має природженого імунітету проти монополізму, інфляції та спадів ділової активності. Якщо держава залишається байдужою, ці процеси починають прогресувати, завдаючи чималих економічних та соціальних збитків. Підприємництво також не може самостійно розв'язувати складні регіональні проблеми, що виникають під впливом історичних, національних, демографічних та інших неринкових факторів. Для їх вирішення теж потрібне втручання держави, її відповідна регіональна політика.

Отже, без втручання держави, бездержавного регулювання підприємництво ніколи не зможе зробити виробництво економічно безпечним, гарантувати здійснення соціально-економічних прав людини, вирівняти структурні та регіональні диспропорції тощо.

Для здійснення ефективного державного регулювання підприємництва необхідні відповідні механізми. Що ж таке механізми державного регулювання підприємництва?

Механізми державного регулювання підприємництва - це система заходів, розроблених державою, з урахуванням вимог ринку та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності.

До цієї системи входять правовий та фінансовий механізми, механізми стимулювання, підтримки, сприяння, контролю; форми та методи реалізації державного регулювання держанні органи та фонди, які покликані займатися діяльністю суб'єктів підприємництва.

Державне регулювання здійснюється за допомогою системи норм та заходів, що регламентують поведінку суб'єктів підприємницької діяльності, використовуючи як адміністративні методи впливу (закони, укази, накази, постанови, інструкції, положення тощо), так і систему економічних методів та регуляторів (податки, ціни, банківські відсотки, пільги, санкції і т. ін.).

Державне регулювання підприємництва має свої функції, інструменти (методи) та відповідні органи (рис. 4.1).

Основні функції державного регулювання підприємництва:

підтримка пропорційності виробництва та споживання, антициклічне регулювання;

підтримка та розвиток конкуренції, антімонопольні заходи;

перерозподіл доходів та соціальний захист підприємців і споживачів.

До інструментів, або методів, державного регулювання підприємництва відносяться:

податково-бюджетна система (фіскальна);

цінове регулювання;

кредитно-грошове регулювання;

зовнішньоекономічне регулювання (митні збори, ліцензії, квоти).

Органами державного регулювання підприємництва є центральні органи виконавчої влади, а також місцеві органи виконавчої влади та органи самоврядування, які реалізують державну політику щодо регулювання, підтримки та розвитку підприємництва. Зокрема, основним центральним органом влади щодо здійснення державного регулювання і підтримки підприємництва та ліцензування підприємницької діяльності є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Існують й інші центральні органи влади, які здійснюють державне регулювання підприємництва. Зокрема, функції координатора макроекономічної політики держави в Україні виконує Міністерство економіки України, функції контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, захисту суб'єктів підприємництва та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України тощо.

За засобами впливу механізми регулювання підприємництва можуть бути прямими, тобто такими, що здійснюються за допомогою прийняття Верховною Радою України законодавчих актів, на яких грунтуються дії виконавчої влади, та непрямими, що ґрунтуються на використанні різних економічних та фінансових важелів (цін, податків, кредитів, відсотків, пільг тощо).

Органи державного управління будують свої відносини з підприємцями, використовуючи:

податкову та фінансово-кредитну політику, включаючи встановлення ставок податків і відсотків з державних кредитів, податкових пільг;

ціни і правила ціноутворення;

цільові дотації;

валютний курс;

розміри економічних санкцій;

державне мито і систему резервів, ліцензій, концесії, лізинг, соціальні, економічні та інші норми і нормативи;

науково-технічні, економічні та соціальні загальнодержавні й регіональні програми;

договори на виконання робіт і поставок для державних потреб.

2. Державна політика підтримки підприємництва

Державна політика підтримки підприємництва - це сукупність (комплекс) пріоритетних народногосподарських підходів і рішень, які визначають основні напрями і форми правового, економічного та організаційного сприяння розвитку підприємництва з урахуванням інтересів держави та суб'єктів господарювання.

Під державною підтримкою необхідно розуміти, з одного боку, державне регулювання цього сектора економіки, що передбачає насамперед свідоме формування державними структурами правових, економічних та організаційних умов становлення і розвитку підприємництва, а з Іншого - створення стимулів, використання матеріальних і фінансових ресурсів, які залучаються до сфери підприємництва на пільгових засадах або безоплатно.

Історичний досвід переконує, що дієвою політика стає тоді, коли ґрунтується на об'єктивно діючій системі економічних законів з урахуванням різних інтересів суспільства і передбачає багатоваріантність і свободу вибору. Складовими державної політики підтримки та розвитку підприємництва є: цілі, основні принципи, напрями, заходи та інструмента здійснення цієї політики.

Основними цілями державної політики підтримки підприємництва є:

забезпечення зростання внутрішнього валового продукту за рахунок діяльності суб'єктів підприємницької діяльності;

залучення суб'єктів підприємництва до розв'язання соціально-економічних проблем на державному і регіональному рівнях;

удосконалення структури суб'єктів підприємництва;

підвищення технологічного рівня виробництва підприємницьких структур;

заохочення розвитку суб'єктів підприємницької діяльності у пріоритетних галузях і на територіях пріоритетного розвитку;

створення нових робочих місць, зменшення безробіття;

сприяння максимальній самореалізації громадян у підприємницькій діяльності;

формування соціального прошарку власників-підприємців. Реалізація зазначених цілей забезпечується шляхом підтримки суб'єктів підприємництва в таких основних напрямах:

формування нормативно-правової бази;

удосконалення податкової та фінансово-кредитної політики;

забезпечення інформацією;

сприяння впровадженню технологій та інновацій;

стимулювання зовнішньоекономічної діяльності;

підготовка та перепідготовка кадрів.

Основними принципами державної політики підтримки та розвитку суб'єктів підприємництва є:

системність та комплексність механізмів державного регулювання розвитку суб'єктів підприємницької діяльності;

цілеспрямованість та адресність підтримки суб'єктів підприємництва шляхом вибору пріоритетів та концентрації ресурсів для їхньої реалізації;

рівноправний доступ суб'єктів підприємництва усіх форм власності до матеріально-сировинних, фінансових та інших ресурсів.

Важлива умова формування і здійснення політики державної підтримки підприємництва - визначення суб'єктів та об'єктів відповідної державної політики.

Конструктивною є концепція багато суб'єктності політики. Суб'єктами, що виробляють державну політику підтримки та розвитку підприємництва, повинні бути працівники, які зайняті у підприємництві, підприємці - через їхні громадські об'єднання, профспілки та державні організації.

Безальтернативність виконання державою функцій підтримки підприємництва диктує необхідність функціонування спеціального державного органу, який повинен реалізувати що функцію.