Проблема комерційного використання об'єктів нематеріальних активів прямо пов'язана з необхідністю їх вартісної оцінки, що може наводитися з метою:
- купівлі-продажу прав на об'єкти інтелектуальної власності або ліцензій на їх використання;
- надання франшизи новим компаньйонам при розширенні ринків збуту;
- формування статутного капіталу;
- визначення збитку, нанесеного діловій репутації підприємства незаконними діями з боку інших підприємств;
- акціонування, приватизації, злиття і поглинання;
- внесення змін у фінансову звітність;
- страхування майна, здійснення операцій застави, дарування, спадкування або безоплатного передавання майна підприємства.
Особливостями вартісної оцінки нематеріальних активів є: 1) залежність величини вартості від обсягу переданих прав (повний обсяг прав, що належать правовласнику об'єктів інтелектуальної власності; виключні права, передані ліцензіатові без збереження за ліцензіаром права на використання та права видачі ліцензій іншим особам за способами, строками та територіями використання; невиняткові права, передані ліцензіатові зі збереженням за ліцензіаром права на використання та права видачі ліцензій іншим особам за способами, строками та територіями використання);
2) можливість несанкціонованого використання для об'єктів, що не мають правового захисту (клієнтські відносини, виробничий досвід, навички менеджменту та маркетингу і т. ін.);
3) необхідність урахування можливості відчуження нематеріального активу;
4) обов'язкове проведення підготовчої роботи з організації оцінки нематеріальних активів, що складається з:
- обстеження об'єкта на предмет факту наявності матеріальних носіїв, що є об'єктами оцінки (письмові й образотворчі описи, креслення, схеми, зразки продукції, дискети, вінчестери ЕОМ, аудіо та відеокасети й інші носії);
- здійснення правової експертизи прав на інтелектуальну власність з метою ідентифікації наявності та дійсності охоронних документів, які ці права підтверджують (патентів, свідоцтв, ліцензійних договорів й угод, договорів переуступки прав, установчих договорів про передавання майнових прав у статутні капітали підприємств, договорів замовлення (фінансування) на створення об'єктів інтелектуальної власності сторонніми організаціями, замовлень на створення об'єкта на самому підприємстві в порядку службового завдання, контрактів або авторських ліцензійних договорів між підприємством і розроблювачами об'єкта інтелектуальної власності, актів прийому-передачі при безоплатному передаванні прав на об'єкт інтелектуальної власності). Дійсність охоронних документів перевіряється за територією, на якій охоронний документ діє, і за строком, протягом якого він правомочний відповідно до законодавства України.
Так, патент України на винахід діє 20 років з дати надходження заявки в Укрпатент Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки (п. 4 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15.12.1993 р. № 3687-ХП). Патент на промисловий зразок діє протягом 10 років від дати подання заявки з можливістю продовження ще на 5 років (п. 5 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" від 1512.1993 р. № 3688-ХІІ).
Строк дії патенту на корисну модель складає 10 років від дати подання заявки (п. 4 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15.12.1993 р. № 3687-ХП).
Свідоцтва на товарний знак, знак обслуговування і найменування місць походження товару діють 10 років, причому можливо кількаразове продовження строку щораз на 10 років (п. 3 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" від 15.12.1993 р. № 3689-ХП та п. 4 ст. 15 Закону України "Про охорону прав на зазначення походження товарів" від 16.06.1999 р. № 752-ХІ). Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті.
Строк дії суміжних прав - протягом 50 років від дати першого запису виконання, першого опублікування фонограми (відеограми), першого публічного віщання передачі (ст. 28, 44 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 р. № 3792-ХП);
- обґрунтування типу вартості, що визначається: вартість активу в складі майнового комплексу діючого підприємства, ринкова вартість, залишкова вартість заміщення і т. ін;
- збір необхідної інформації, технічні (споживчі), експлуатаційні, екологічні й економічні характеристики об'єкта;
- джерела одержання доходів від його використання;
- галузі та напрямки застосування об'єкта за функціональними ознаками та способом застосування, географії збуту, місткості ринку збуту, обсягу збуту конкуруючих товарів; витрати на придбання прав і використання об'єкта; собівартість і ціна одиниці товару з використанням об'єкта і т. ін.
Після проведення підготовчої роботи здійснюється безпосередньо оцінка нематеріальних активів.
Метод виграшу в собівартості
Метод вартості утворення
Метод надлишкових прибутків
Метод звільнення від роялті
Розділ 11. Трудовий потенціал підприємства та його оцінювання
11.1. Сутність та аналітична характеристика кадрового потенціалу підприємства
11.2. Особливості вартісної оцінки кадрового потенціалу
11.3. Ефективність використання кадрового потенціалу
Розділ 12. Оцінювання вартості бізнесу