Стандартизація і сертифікація товарів та послуг - Кириченко Л.С - 8.2. Міжнародні організації захисту прав споживачів

На міжнародному рівні рух споживачів представлений двома незалежними некомерційними, неполітичними організаціями споживачів: Всесвітньою організацією споживачів (СІ) і Європейським бюро споживачів (ЄБС).

Всесвітня організація споживачів (СІ) була заснована у 1960 р. як Міжнародна організація споживчих товариств невеликою групою національних споживчих організацій. У рік заснування вона об'єднувала 21 національну споживчу організацію з 18 країн світу, сьогодні до її складу входять майже 270 національних державних, громадських, регіональних та інших споживчих організацій і груп 110 країн світу. Крім основного центру в Лондоні, СІ має три регіональні центри — в Сант'яго (Чилі), Пенанзі (Малайзія), Харарі (Зімбабве); а також чотири субрегіональні центри — в Сенегалі, Новій Зеландії, Індії та Гватемалі.

СІ створювалася як інформаційний центр для обміну досвідом у проведенні порівняльних випробувань товарів широкого вжитку, а з 1964 р. вона має значний вплив у міжнародних організаціях зі стандартизації. Завданням СІ є координація та планування інформаційної та видавничої роботи національних споживчих організацій; реєстрація всіх незалежних випробувальних лабораторій; сприяння міжнародному співробітництву в проведенні порівняльних випробувань товарів; регулювання класифікацій та оцінка товарів; публікування матеріалів з оцінками товарів та послуг; фінансування організацій, що захищають права та інтереси споживачів тощо.

Членами СІ можуть стати тільки некомерційні організації, що не пов'язані з промисловістю або торгівлею. Структура СІ демократична. Кожна споживча організація має один голос у Генеральній асамблеї, яка обирає Раду, що складається з одного представника від 20 організацій та восьми виконавчих членів. Великий вплив у структурі СІ має її Виконавчий комітет.

Фінансується СІ за рахунок членських внесків, прибутків від своїх публікацій, грандів від фундацій урядів та багатосторонніх агенцій. Організації, що входять в СІ як асоціативні (з правом голосування), не можуть отримувати матеріального прибутку та субсидії від комерційних або політичних організацій, не повинні дозволяти використання своєї назви з комерційною метою. Організації, що не є асоціативними членами, входять до СІ як фактор підтримки.

Сьогодні СІ вважають голосом міжнародного руху споживачів щодо таких різних понять, як товари й продукти харчування, здоров'я і права пацієнтів, навколишнє середовище та споживання, регулювання міжнародної торгівлі тощо. СІ намагається сприяти розвитку суспільства через захист усіх споживачів, включаючи бідних, малозабезпечених та людей з вадами здоров'я, підтримуючи членські організації і рух споживачів у різних країнах. СІ через "Consumer Interpol" організувала інформаційну мережу попередження про небезпечні товари та послуги, координує всесвітню кампанію проти недоброякісної реклами та спонсорства тютюнових підприємств тощо, заохочує дослідження і діяльність з глобальних проблем конс'юмеризму, презентує інтереси споживачів перед політичними структурами.

Через своє центральне відділення в Лондоні та регіональні відділи в Західній та Східній Європі, Північній Америці, Азії та Тихоокеанському регіоні, Латинській Америці й Карибському басейні, а також через представництво у впливових міжнародних організаціях СІ презентує інтереси своїх членів і підтримує їх, особливо молоді споживчі групи. Вона організовує щорічні міжнародні семінари в різних регіонах світу, а раз на три роки — всесвітні споживчі конгреси.

У рамках СІ розроблені та впроваджуються в життя регіональні програми підтримки та розвитку руху споживачів у різних частинах світу, які націлені на привернення більшої уваги до специфічних умов, потреб та інтересів споживачів у країнах, що розвиваються, надання їм конкретної допомоги у розвитку руху споживачів; сприяння та координацію роботи молодих споживчих груп, які не мають достатніх ресурсів і відповідних технологій; встановлення між споживчими організаціями регіону тісних контактів, залучення їх до міжнародних організацій споживачів; проведення конкретної роботи з урядами та посадовими особами країн щодо політики на захист прав споживачів, якості та безпеки товарів та послуг і їх відповідності НД. Серед них програма "PRODEC", яка реалізується з 1993 р.

СІ має консультативний статус в ООН та інших міжнародних організаціях, представлена в ISO та її Комітеті з питань політики споживачів.

Європейське бюро споживачів (ЄВС) засновано в 1972 р. і об'єднує майже 20 споживчих організацій з усіх 15-ти країн — членів ЄС. Штаб-квартира організації розташована в Брюсселі. У 1973 р. уряди членів ЄС підписали "Хартію на захист споживачів", яка складається з п'яти розділів основних прав споживачів.

1) Право споживачів на захист і допомогу.

2) Право на компенсацію в разі збитків.

3) Право на споживчу інформацію.

4) Право на споживчу освіту.

5) Право на представництво та консультації.

Хартія вміщує положення щодо зобов'язань держав й урядів на національному рівні розв'язувати проблеми руху споживачів, здійснювати розробку його законодавчо-правової основи, сприяти розвитку конс'юмеризму на рівні неурядових організацій та інше.

У 1981 р. ЄБС розробила нову концепцію в галузі захисту прав споживачів і запровадила практичні кроки щодо її реалізації. Так, були вироблені директиви урядам країн ЄС з таких питань: запобігання фальсифікації продуктів; несправедливих умов контрактів; розрахунків розміру ставок із кредиту споживачів; нечесної і оманливої реклами; організації недоброякісних комплексних туристських поїздок; маркування та етикетування товарів тощо. Уже набули чинності більше 290 директив, постанов і рішень ЄС щодо охорони навколишнього середовища (забруднення води і повітря, викидів небезпечних хімічних речовин та ін.), які ставлять за мету зберегти, захистити навколишнє середовище, здоров'я людей, забезпечити раціональне використання природних ресурсів.

Європейська економічна комісія, створена в 1947 р. в Женеві, розробила майже 300 пропозицій, які набули юридичної сили для всіх країн — членів ЄС: усунення митних формальностей; уведення контролю за виробництвом і торгівлею молоком, виробництвом гормональних стимуляторів росту тварин, дозуванням вихлопних газів пасажирських і комерційних автомобілів, процедурою затвердження типів автотранспортних засобів; визнанням дипломів про вищу освіту; використанням смакових та консервуючих харчових добавок; узгодженням законів щодо торговельних знаків; проведенням єдиної сільськогосподарської політики тощо.

Заслуговує на увагу практика уніфікації споживчого законодавства в рамках ЄС згідно з Директивою про відповідність законів, положень та адміністративних постанов країн-членів щодо відповідальності за дефектну продукцію (1985 р.). За рішенням Європейської економічної комісії вироблена процедура звертання до судових інстанцій, проведення інформаційної компанії, що націлена на забезпечення безпеки дітей, зниження нещасних випадків, що призводять до тимчасової непрацездатності та смерті в результаті дефектів продукції та неякісних послуг.

Міжнародна консультативна політична організація Європейська рада (заснована в 1949 р. в Страсбурзі, Франція) об'єднує 24 країни, не має конкретної структури, але має свій вагомий внесок у справі захисту споживачів. Конвенція Євроради про захист особистості у зв'язку з автоматизованою обробкою особистих даних є єдиним міжнародним юридичним документом у сфері захисту даних і ратифікована більшістю держав Євросоюзу.

Велику роботу щодо захисту прав споживачів проводить і Організація економічного співробітництва та розвитку, яка заснована в 1961 р. в Парижі і об'єднує 24 країни. До її складу входить спеціальний Комітет з політики захисту споживачів, основними функціями якого є вивчення проблем руху споживачів в різних країнах, міжнародних та регіональних організаціях; сприяння подальшому розвитку і зміцненню співробітництва в цій галузі; вивчення та інформаційне висвітлення конкретних аспектів політики споживачів; організація та проведення нарад й консультацій з питань захисту прав споживачів та інші.