Безпека життєдіяльності - Цапко В.Г - 6.4. РЕГІОНАЛЬНА СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

6.4.1. Регіональна політика в сфері управління безпекою життєдіяльності

Політика регіону має передбачати:

— встановлення безпеки шляхом відбудови її структур (служб) на всіх рівнях держадміністрацій і підприємствах;

— визначення факторів, що формують політику регіону;

— визначення змісту і розвитку взаємодій, відповідно до факторів, що формують політику регіону;

— відтворення взаємозв'язків між регіональною (РСУБЖ) і державною системою управління життєдіяльності;

.— встановлення взаємодії між суб'єктом (обласною держадміністрацією) і. об'єктом (підприємствами) управління.

Регіональна політика в сфері безпеки життєдіяльності є одним з напрямів вирішення проблем соціального управління на регіональному рівні.

Зміст політики дає зосереджене, концентроване уявлення про ймовірне використання шляхів і можливостей регіону, його ресурсів, кадрового і наукового потенціалу з одночасним застосуванням сучасних управлінських методів, технологій, рішень, дій з метою реалізації визначених можливостей у справі соціального управління.

Встановлення відповідної регіональної політики в сфері управління безпекою життєдіяльності є визнаною необхідністю переходу до формування ринкових відносин, що потребує впровадження заходів, адекватних сучасному становищу у формуванні інститутів влади та підприємницької діяльності. Основним завданням регіональної політики є розробка, встановлення сьогодення та облік прогнозу подальшого розвитку регіонального управління безпекою життєдіяльності відповідно до розвитку підприємницької діяльності як взагалі в регіоні, так і безпосередньо в напрямах, які є складовою безпеки.

Зміст політики відтворюють:

а) фактори:

— стратегічні;

— соціальні;

— організаційної діяльності;

— прогнозні;

— оптимізації;

— що визначають стан невиробничого травматизму та ін.

б) склад напрямів (основних), за якими розвивається РСУБЖ:

— нормативно-законодавче забезпечення;

— організація робіт в РСУБЖ;

— освіта;

— наукове забезпечення;

— навчання та пропаганда;

— матеріально-технічне забезпечення;

— профілактичне забезпечення та інше;

в) облік взаємодій між державною і регіональною СУБЖ:

— інтеграція однієї системи в іншу;

— розробка комплексних рішень;

— уточнення змісту заходів і засобів при вирішенні конкретних ситуацій, що характерні для державної і регіональної систем управління.

6.4.2. Структури органів, що реалізують регіональну систему управління безпекою життєдіяльності

За чинним "Законом України про охорону праці" та іншими, завдання з управління безпекою життєдіяльності на регіональному рівні покладені на місцеві державні адміністрації і ради народних депутатів, які:

— реалізують державну політику в галузі безпеки життєдіяльності;

— розробляють регіональну політику в галузі безпеки життєдіяльності в межах своєї компетенції відповідно до державної політики в цих напрямах;

— формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, які мають міжгалузеве значення;

— організують за необхідності регіональні аварійно-рятувальні формування;

— здійснюють контроль за виконанням нормативних актів з безпеки життєдіяльності;

— складають за необхідністю відповідні фонди.

З метою виконання управлінських функцій місцеві органи створюють відповідні структурні підрозділи — служби охорони праці, екологічної безпеки, цивільної оборони та інше в місцевих державних адміністраціях і міських виконавчих радах. Служба безпеки життєдіяльності є структурним підрозділом місцевого органу виконавчої влади, що утворюється за наказом голови державної адміністрації.

Свою діяльність визначені служби спрямовують на роботу з підприємствами, закладами і організаціями, які розташовані в межах відповідних територій, але, перш за все, з тими, які належать до сфери управління державної адміністрації, підприємств недержавної форми власності.

Координацію робіт визначених служб, обласних, міських Київської і Севастопольської держадміністрацій здійснюють відповідні структурні підрозділи органів нагляду та Міністерства, до складу яких вони належать. Відповідно, зазначені служби обласних, міських Київської і Севастопольської державних адміністрацій здійснюють методичне керівництво роботою служб районних державних адміністрацій, розглядають подання і погоджують призначення керівників цих служб, розглядають питання утворення регіональних фондів.

Структура служб безпеки життєдіяльності залежить від специфіки конкретного регіону — адміністративного розподілу регіону; специфічних особливостей структурних одиниць регіону; географічної і природної характеристики; наявності копалин, водоймищ, річок; насиченості підприємствами (з державною і недержавною формами власності); наявності наукового потенціалу, ВНЗ, коледжів та ін.; а також відповідної інфраструктури; зв'язки і сформовані стосунки, які склалися в практиці діяльності між адміністративними одиницями регіону.

З метою здійснення координації всіх робіт для забезпечення безпеки життєдіяльності населення регіонів, при обласних державних адміністраціях створені обласні ради з питань безпеки життєдіяльності населення.

Під час вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням безпекою життєдіяльності в регіоні, відповідні структурні підрозділи (що займаються питаннями безпеки життєдіяльності) постійно, в міру необхідності, взаємодіють з іншими підрозділами держадміністрації. Таким чином здійснюється управління і нагляд за безпечною життєдіяльністю населення в регіоні. На обласному рівні до них належать обласне територіальне управління Державного департаменту з нагляду за охороною праці, експертно-технічні центри Державного Департаменту з нагляду за охороною праці, обласна державна інспекція пожежного нагляду, обласна санітарно-епідеміологічна станція, обласна державна автоінспекція, обласне управління екологічної безпеки, державна експертиза умов праці, обласна інспекція державного нагляду за станом сільськогосподарських машин, обласне статистичне управління соціального захисту населення, центр стандартизації і метрології, рятівно-водолазна станція, обласна рада профспілки та інше.

Типова структура управління безпекою життєдіяльності на обласному рівні подана на рис. 6.5 [36].