Етика - Вознюк Н.М. - Розділ 9. Суспільний розвиток і мораль

393. "В нашу епоху немає гострішої теми і для пізнання і для життя, ніж тема культури та цивілізації, їх відмінностей та взаємовідношення. Це тема того, яка очікує нас доля" (М. Бєрдяєв).

Чи бачите ви взаємовплив цих двох явищ? Якщо так, то в чому він проявляється? У якому напрямку рухається? З погляду основних етичних теорій покажіть його відбиток на долі людства.

394. Чи стосуються наведені нище висловлення поняття культури моральної? Думку аргументуйте. Чи згодні ви з авторами цих висловлень?

а) "Культура — виразне та мовляче буття" (М. Бахтін).

б) "Перша вимога культури... у вимозі справедливості, тобто гарантії того, що одного разу встановлений правовий порядок не буде порушуватись на користь якого-небудь індивідуму, і, щоб такого роду право не стало волевиявленням невеликого колективу (З. Фрейд).

в) "Культура — це кістяк знань, найбільш вірогідні напрямки думки, що властиві відповідній частині людського суспільства (А. Моль).

г) "Культура — це здатність довільно визначати самому собі цілі., уміння їх здійснювати, використовуючи при цьому природу як засіб досягнення вільних цілей і здатність людини зробити саму себе (як вільну істоту) кінцевою метою свого власного існування" (Е. Дарвін).

395. "Сучасна цивілізація перебуває на критичному етапі свого розвитку. Вже сьогодні помітні контури нового людського світу, який формується у протиріччях й напруженнях нашої епохи. Зміни, що відбуваються, настільки фундаментальні, що західні філософи футурологи не без підстав порівнюють їх з переходом суспільства від кам'яного віку до залізного.

Які новації у сфері моралі ви можете назвати? З чим вони пов'язані?

396. "Все поширенішою нині стає думка, що показником рівня морального розвитку людини й суспільства є політика ненасилля. Останнє разом з тим є прагматичним імперативом нашого часу. Вся логіка розвитку сучасної цивілізації веде до розуміння ненасилля як найважливішої умови подальшого прогресу й процвітання людства, отже є стратегією майбутнього (В. С. Степин. Етична думка: науково-публіцистичні статті. — М., 1992).

А як вважаєте ви? Якщо поділяєте цю думку, то поясніть чому?

397. Твердження відомого філософа В. С. Біблера гласить:

"На самій зорі людської історії було "винайдено" (для стислості скажу так) особливий "прилад", деяку "пірамідальну лінзу" самодетермінації "ззовні" і "зсередини." Вживлений в нашу свідомість своєю вершиною цей прилад дозволяє людині бути повністю відповідальною за свою долю й вчинки... Цей дивний прилад — культура. Коли нині, з розвитком підприємництва, масовим явищем стає автономія особистості, її самостійність, цілеспрямованість, особистість проявляє себе не лише в моралі, а й у всіх видах особистої активності. Отже її, автономію особистості, безпомилково можна йменувати модусом культури. А час пробудження автономної особистості — часом пробудження культури, чи не так?"

А як вважаєте ви? Відповідь аргументуйте.

398. Поясніть, чим викликано і стало можливим таке висловлення:

"Дружба і справедливість неможливі стосовно неживих предметів так само, як і стосовно коня чи бика, чи раба, оскільки він раб" (Арістотель).

399. Проаналізуйте наведені нижче судження. Виберіть найбільш правильні. А якщо жодне з них не задовольняє вас, сформулюйте свою позицію з таких питань:

а) Науково-технічний прогрес поліпшує звичаї.

б) Науково-технічний прогрес погіршує звичаї.

в) Науково-технічний прогрес ніяк не впливає на мораль і звичаї.

400. "Марксизм у філософському смислі є нігілізмом, запереченням обов'язкових цінностей і відкритим проголошенням класового егоїзму єдиним практичним мірилом" (С. Франк).

Чи згодні ви з наведеним судженням вченого? Відповідь підкріпіть аргументами і прикладами з життя.

401. "Багато попереджував проти самотності: ця мертвляча сестра невігластва вбиває й гасить кращі огні. Не вважайте нагадування про самотність недоцільним при творчості кооперативів (громад). Навпаки, кожний статут повинен писатися не для себе, а для інших. Серед різних найменувань слово "друг" буде найсердечнішим. Саме серце не приймає самотності. Серце живе самовідданістю. Таке міцне серце, коли воно турбується про майбутнє, не думаючи про себе (Громада. Жива етика. — М.: Республіка, 1992).

Зміст якого принципу моралі ховається в цьому витягу? З чим у ньому ви не погоджуєтесь? Покажіть значення наведеного положення для правильного розуміння морального життя сучасного суспільства.

402.Який тип моралі характеризують наведені нижче висловлення?

"Інтерес індивідів не повинен поступатись суспільному інтересу... Індивідуальні інтереси — єдино реальні інтереси" (І. Бентам).

"Можна передбачити, що найціннішими людськими рисами повинні бути визнані: ясне розуміння особистих вигод і рішуче прагнення домогтись їх будь-якою ціною" (Д. Дьюї).

403. "Чим іншим є багатство, як не абсолютним проявом творчих обдарувань людини. всіх людських сил як таких, безвідносно до якогось наперед встановленого масштабу" (К. Маркс. Економічні рукописи 1857-1858 рр. — К. Маркс, Ф. Енгельс. Тв. 32-е вид., ч. 46,1, с. 476.).

Розкрийте смисл цього положення. Покажіть, що воно може давати для перспективи розвитку суспільства й кожної окремої людини.

404. П'ятий пункт декларації Міжнародної Гуманістичної Етичної Спілки гласить:

"Гуманізм є шляхом життя, що забезпечує максимальні можливості самовираження".

Правильним чи помилковим, на ваш погляд, є наведене положення? Аргументуйте свою точку зору.

405. Дайте аргументовану оцінку такій позиції.

"Так, я ненавиджу так званий "натовп", представником якого, зокрема, я є... Але перед геніями людства я схиляю голову... Я заявляю, що земля створена для геніїв у найширшому розумінні значення цього слова. Геній — це нормальна людина, всі решта — недолюдини. Я знаю, знайдеться немало лукавих, які будуть хватати мене за барки за такі висловлювання, але хіба я не правий? Хіба правда перестає бути правдою, якщо від неї віддає цинізмом? Чи не здається вам, що людський розум самою природою схильний до самознищення?" (Із листа до редакції).

406.Один із героїв роману Ф. М. Достоєвського "Брати Карамазови" заявляє: "Від вищої гармонії я абсолютно відмовляюся. Не варта вона й сльозинки хоча б однієї замученої дитини".

Як ви розумієте це висловлення? Чому ця ідея стала однією з центральних у філософії й етиці ХХ-ХХІ століть?

407. "Чим вищий статус і рівень сподівань, які дана країна пов'язує з майбутнім, і отже, чим більшу частку вона сподівається одержати від світового оновлення, тим більшим повинен бути її власний внесок у це оновлення" (Ауреліо Печчеї. Із виступу на науково-практичній конференції).

Чи згодні ви з такою точкою зору? Чому?

408. Поясніть, що розуміють сьогодні, коли кажуть "нове мислення". Які його головні складові? Які з них безпосередньо пов'язані з мораллю?

409. "Підприємець як соціальний тип задає лише стандарт, за яким можна обмалювати прагматизм як різновид морального способу мислення і лінії поведінки, але зовсім не вичерпує цього різновиду" (Р. П. Апресян. Етична думка. — М., 1992).

Як ви розумієте це судження? Спробуйте думку продовжити.

410. "Хочу жити для себе, а не для іншого" — дана формула цілком характерна для прагматичного світогляду. Однак було б неправильним зразу віднести її до вислову, до маніфестації егоїстичної свідомості. Як відомо, ці слова давньогрецького поета кінця VI ст. до н.е. мають зовсім інший смисл: так відповів Піндар на лукаве запитання про те, чому Симонід поїхав у Сицилію до тирана, а він не бажає.

Який прояв свідомості Піндара тут має місце? Висловіть його думку в інший спосіб, конкретніше.

411. "Сьогодні важливо, щоб людство від старих менталітетів техногенної цивілізації перейшло до нового бачення світу. Новий спосіб життя в цьому світі обов'язково буде включати стратегію ненасилля. Коли я працюю з об'єктом, в який я сам включений, то насильницька, груба його переробка може обернутися катастрофічними наслідками для мене самого, бо, трансформуючи об'єкт, я змінюю свої власні зв'язки і функції. У цьому випадку неминучі певні обмеження моєї діяльності, орієнтовані на вибір лише таких можливих сценаріїв зміни знань світу, в яких забезпечуються стратегії виживання. І ці обмеження базуються не лише на об'єктивних знаннях про можливі лінії розвитку певних об'єктів, але і на моральних цінностях, розумінні пріоритетів добра, краси і людського життя (В. С. Степин. Перспективи цивілізації: від культу сили до діалогу й злагоди". Етична думка. — М., 1992).

Чи поділяєте ви думку вченого? Які, на ваш погляд, передумови спонукають до творення нової світоглядної орієнтації?

412. Розкрийте смисл наведеного нижче висловлення, визначте свою позицію стосовно нього.

"XX століття буде століттям гуманітарних наук, або його взагалі не буде" (К. Леві-Стросс).

413. Проаналізуйте наведене нижче судження, визначте наскільки воно правомірне.

"Тільки якісний скачок у всій еволюції людського мислення і поведінки може допомогти нам прокласти новий курс, розірвати порочне коло, в якому ми опинились. Звичайно, домогтися таких глибоких психологічних змін в самій людській природі дуже складно, але зовсім не неможливо... Настав час виявити і вивільнити дрімаючу в кожній людяні здатність бачити, розуміти і творити, спрямовувати моральну енергію людей на те, щоб вони самі творили гідне їх загальне благо. Аурелліо Печчеї. Людські якості. — М.,1990).

414. Я все частіше думаю про предків — людиноподібних мавп (це, якщо повірити, що ми пішли від них). Як би повели себе вони, всього-на-всього людиноподібні, в нашій ситуації, коли здається, всім зрозуміло, що риємо собі могилу, але продовжуємо це робити "за планом" і "госпрозрахунком". Я чомусь думаю, що далекі предки давно б вже зупинились, серйозно задумались і не звели б сутність справи до "очисних споруд". Можливо, очисні засоби й механізми потрібні самій людині? Адже природа під її "керівництвом" живе й дихає так, як живе й дихає людина, не очищаючись від бруду душевного! Вже давно не людина живе за її законами, а природа за законами — капризами й причудами людини. Придивіться до неї (до себе), до "царя" й "володаря" Природи і ви, як у дзеркалі, побачите, чому так погано їй, бідній, багатостраждальній. І тому для мене головне запитання — не екологічне, а людське: як врятувати людину?" (К. Канаєва. Етика і екологія. Етична думка. — М.,1992).

А яка ваша думка стосовно "головного питання" сьогоднішнього дня? Спробуйте цю думку розвинути.

415. "Кожен, хто здатний виростити два колоски пшениці на тому місці, де раніше ріс лише один, заслуговує вищої похвали людства, для своєї країни він робить набагато більше, ніж усі політики разом" (Джонатан Свіфт).

Аргументуючи продовжіть думку вченого.

416. Чи поділяєте ви думку І. Франка: "Головну вагу клав я за всіди на здобування загальнолюдських прав, бо знав, що народ, здобуваючи собі загальнолюдські права, тим самим здобуває собі й національні права".

Чому?

417. "Де є лише приватна власність, де все міряють на гроші, там навряд чи коли-небудь можливе правильне й успішне розв'язання державних справ" (Томас Мор).

А як вважаєте ви? Спробуйте розвинути думку.

418. "Приватне підприємництво можливе лише за умови, коли буде відповідний рівень моралі" (Л. Я. Гозман). У чому, на вашу думку, вплив суспільної моральної атмосфери на розвиток підприємництва?

419. Чи поділяєте ви таку думку: "... Ніхто інший не може культивувати людину, крім неї самої, присилування до культури дає зворотний результат. Виховання — це самодіяльність" (Фіхте).

Чому?

420. Праця розвивалась історично. В доіндустріальному суспільстві — це "гра з природою". В індустріальному — "гра зі створеною природою". У постіндустріальному — "гра між людьми": утворюється світ, у якому поєднуються наукові знання, висока освіченість, суспільна організованість і все те, що передбачає швидше кооперацію та взаємодію, ніж координацію та ієрархію (Д. Белл).

Чи вбачаєте ви моральний прогрес в історичній генезі праці? Яка роль етики в цьому процесі? Відповідь аргументуйте, використовуючи основні етичні категорії.

421. Які із компонентів моральної культури складають основу наведеного нижче твердження? Відповідь аргументуйте.

"Культура мусить творити контексти, основу сенсу, з яким може бути пов'язане прийняття індивідуального рішення. Культура і має своїм завданням включати все багатство людських повідомлень у душі та тіла людей, а також протистояти спрощеному інформаційно-технократичному підходові до пізнання та розуміння" (П. Козловський).